Справа № 954/899/24
Номер провадження 2/954/1012/24
про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2024 рокусмт Нововоронцовка
Суддя Нововоронцовського районного суду Херсонської області Гончаренко О.В., дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треся особа: Нововоронцовська селищна рада про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку,
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом. Просить суд: 1) припинити право спільної часткової власності; 2) визнати за нею право власності на виділену їй частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) зобов'язати селищну військову адміністрацію нову поштову адресу на об'єкт нерухомого майна.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, в роз'ясненнях, викладених у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Позовна заява не містить конкретизованого та чіткого змісту позовних вимог щодо виділення частин зі спільної власності.
Суд звертає увагу представника позивача, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що відповідно достатті 367Цивільного Кодексу Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Разом з тим, позовна заява подана з порушенням приписів пункту п'ятого частини третьої ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в тому числі, в частині, щодо виділу частки відповідачам у майні.
Як зауважує Європейський Суд з прав людини, положення підпункту «а» п. 3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, в постанові від 01.07.2019 року у справі № 404/10673/14-ц висловив позицію, що системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно правильно визначити зміст позовних вимог (тобто визначитися з якими позовними вимогами позивач звертається до суду), встановити предмет та підстави позову, конкретизувати спосіб захисту свого порушеного права у відповідності до вимог Цивільного Кодексу України, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав, який не суперечить закону і який просить визначити у рішенні, сформулювати чітко позовні вимоги.
Відповідно до п.п. 3,5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Так, відповідно до п.п. 2, 9 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Окрім того, позовна заява не містить відомостей, чи вживались позивачем заходи досудового врегулювання спору (п.7 ст.175 ЦПК України), а саме чи звертався позивач до співвласників спірного житлового приміщення з питанням щодо поділу майна та припинення права власності, тобто, укладання відповідного договору; не зазначені обставини неможливості вирішити питання про припинення права власності на частку у спільній частковій власності в позасудовому порядку та існування з цього приводу спору між сторонами - зазначити докази в підтвердження.
Відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без руху, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий розгляд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст.ст.175,185,258-261 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треся особа: Нововоронцовська селищна рада про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяО.В. Гончаренко