Справа № 606/1372/24
17 липня 2024 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Іванченко А.М.,
за участю секретаря Кавалко В.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Вийванко Наталія Петрівна до Золотниківської сільської ради, про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
До Теребовлянського районного суду Тернопільської області надійшла вказана позовна заява в якій позивач просить суд визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
На обґрунтування вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є тіткою позивача. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки. Позивач належить до спадкоємців п'ятої черги за законом після смерті тітки, спадкоємці попередніх черг відсутні. Отримати спадщину після смерті тітки позивач не може, оскільки у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, оскільки їй пояснили, що спадщину оформляють після спливу шести місяців, тому вона і не розраховувала поспішати вирішувати питання щодо спадщини.
Представник позивача - адвокат Вийванко Н.П. у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник Золотниківської сільської ради до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з наступного.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7)
Зі свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_2 вбачається, що 19.08.1987 року було укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , прізвище дружини змінено на ОСОБА_5 . (а.с.8)
Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько - ОСОБА_7 . Також на зворотній стороні мається штамп про укладання шлюбу 27.12.1980 року із ОСОБА_8 (1937 року народження, прізвище дружини змінено на ОСОБА_9 )(а.с.9)
Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько - ОСОБА_7 (а.с.10)
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00044019992 вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьки - ОСОБА_10 , мати ОСОБА_11 (а.с.11)
З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_5 вбачається. що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12)
Зі свідоцтва про смерть НОМЕР_6 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.13)
Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_7 ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.14)
З копії державного акту на право власності на земельну ділянку № 002142 вбачається, що ОСОБА_2 на підставі розпорядження Теребовлянської райдержадміністрації від 07.04.2003 року № 182 є власником земельної ділянки площею 3,39 га на території Бенівської сільської ради.(а.с. 15)
З відповіді завідувача Теребовлянської державної нотаріальної контори № 913/01-16 від 08.07.2024 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 не заведена.
Також суду надано копію довідки № 5 від 20.01.2021 року виданої Золотниківською сільською радою, про те, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації в АДРЕСА_1 зі своєю тіткою ОСОБА_2 до дня її смерті.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Представлені суду докази відповідають змісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 1220 ЦК України, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , закінчився 02 грудня 2014 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Також абзацом 6 пунктом 24 вказаної вище Постанови зазначено, що у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини
У постанові Верховного Суду по справі № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року визначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Так, позивач позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки їй пояснили, що спадщину оформляють після спливу шести місяців, тому вона і не розраховувала поспішати вирішувати питання щодо спадщини.
Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, враховуючи аргументи та доводи позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надала та не довела наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Судом не може бути визнано поважною така причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як зазначає позивачка, що вона не розраховувала поспішати вирішувати питання щодо спадщини. Також суд не приймає до уваги визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання суперечить закону. Суд не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.
Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у Постанові від 27 травня2020 року у справі № 336/1127/17
Оскільки підстави, на які посилається позивач, з урахуванням зазначених норм права, не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, підстави для визначення ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 - відсутні.
Керуючись ст. ст. 1218, 1220, 1233, 1233, 1269, 1270, 1272, 1277 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 84, 89, 200, 263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Вийванко Наталія Петрівна до Золотниківської сільської ради, про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.М. Іванченко