Провадження № 33/821/392/24 Справа № 712/6513/24 Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Головуючий у І інстанції Гоменюк О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
17 липня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисниці Білоглазенко Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 18.06.2024 р., якою відносно
ОСОБА_2 , яка народилася
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси, громадянина
України, працює касиром в ПП
«Парус ЛТД», проживає,
АДРЕСА_1 ,
провадження по справі про притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 173? КУпАП закрите за відсутністю в її діях складу адмінправопорушення, -
Суд першої інстанції у постанові вказав, що відповідно до протоколів про адмінправопорушення, 22.05.2024 р. о 19:18 год. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 вчинила відносно колишнього чоловіка ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме: умисні дії фізичного та психологічного характеру - штовхання, удари в область рук та грудної клітини, ображала нецензурною лайкою, чим завдала йому фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю ОСОБА_1 , дана подія відбувалась за присутності дітей потерпілого 2012 та 2017 року народження.
Також, 3.06.2024 р. приблизно о 16:40 год. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 вчинила відносно колишнього чоловіка ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме: висловлювалася нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю. Ця подія відбувалась за присутності дитини потерпілого 2012 р. н., вказаними діями порушила п. 14 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою притягнути ОСОБА_2 до адмінвідповідальності.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд грубо порушив вимоги КУпАП, постанова суду є однобічною, не відповідає фактичним обставинам справи. В судове засідання він не викликався. Під час розгляду не був досліджений висновок спеціаліста в галузі судово- медичної експертизи № 02-01/437 від 23.05.2024 р., відповідно до якого потерпілому ОСОБА_1 були завдані легкі тілесні ушкодження саме 22.05.2024 р. громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того, судом встановлено, що зазначені громадяни свідомо нанесли йому тілесні ушкодження, завдали фізичного болю, психологічних страждань, все це відбувалося в присутності неповнолітніх дітей.
Зауважує, що 14.06.2024 р. стосовно нього було закрите провадження по справі про адмінправопорушення за ч. 1 ст. 1732 КУпАП в зав'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення. Суд першої інстанції грубо порушив його права як потерпілого, а саме його не викликали в судове засідання, не був своєчасно повідомлений про розгляд справи.
В запереченнях на апеляційну скаргу захисниця ОСОБА_5 просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, тому що судове рішення є законним та обґрунтованим. Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи не має жодного доказу того, що ОСОБА_1 , який був ініціатором виклику працівників поліції, будь-яким чином постраждав від незаконних дій ОСОБА_2 .
В поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що 22.05.2024 р. йому наносила удари по різним ділянкам тіла колишня дружина та її батьки, а тому не зрозуміло від чиїх дій він постраждав та став потерпілим.
Посилання апелянта на те, що судом не досліджувався висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 02-01/437 від 23.05.2024 р. відповідно, до якого йому спричинені легкі тілесні ушкодження громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то 29.05.2024 р. ОСОБА_1 подав заяву про скоєння відносно нього правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і в даному випадку він намагається порушити норми чинного законодавства та притягнути до відповідальності ОСОБА_2 двічі.
В той день між колишнім подружжям був конфлікт, який не є домашнім насиллям. Між колишнім подружжям склалися неприязні відносини, існує спір цивільно-правового характеру стосовно поділу майна, місця проживання дітей, у зв'язку з чим виникають сварки і конфлікти.
Потерпілий ОСОБА_1 належним чином належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, клопотання про відкладення розгляду не подавав, тому суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами ( а. пр. 53).
Вивчивши матеріали, заслухавши захисницю ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення апеляції та скасування судового рішення, просила залишити постанову суду без змін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 173? КУпАП, вчинення домашнього насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого натає адміністративна відповідальність.
Під домашнім насильством, зокрема і психологічного характеру, яке утворює склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Самі по собі нецензурні висловлювання, образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адмінправопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи і викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених у диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу адмінправопо-рушення, передбаченого ч. 2 ст. 173? КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами склалися неприязні відносити, існує спір цивільно - правового характеру стосовно поділу майна, визначення місця проживання дітей, в зв'язку з чим виникають сварки та конфлікти.
Сварка між колишнім подружжям, в межах нетривалого конфлікту, за відсутності доказів на підтвердження можливого завдання або завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого не охоплюються складом адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173? КУпАП, оскільки завдання шкоди або можливе завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що викладений в постанові суду першої інстанції висновок про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів висновки суду про відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, апеляційний суд не вбачає, не наведені такі підстави і в апеляційній скарзі.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.12.1994 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001 р.).
Посилання ОСОБА_1 на висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, в якому вказано, що 22.05.2024 р. приблизно о 19:18 год. ОСОБА_1 був побитий колишньою жінкою та її батьками апеляційний суд вважає не доречними, тому що судмедексперт вказав ці відомості у своєму висновку тільки зі слів ОСОБА_1 , перевіряти хто саме завдав тілесні пошкодження особі не входить до кола повноважень судмедексперта. Це встановлюється тільки в межах КПК України відповідними посадовими особами. А тому посилання апелянта як на доказ в цій частині на цей висновок є безпідставним та не приймається апеляційним судом.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується, що в матеріалах провадження відсутні відомості про належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду. Але ОСОБА_1 оскаржив постанову суду в межах строку на апеляційне оскарження, в апеляції він виклав свої мотиви незгоди з судовим рішенням, його доводи стали предметом судового розгляду апеляційного суду і таким чином його права стосовно судового захисту повністю відновлені.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що місцевим судом повно та всебічно досліджені матеріали справи.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Соснівського райсуду м. Черкаси від 18.05.2024 р., якою закрите провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1732 КУпАП за відсутністю в її діях складу адмінправопорушення - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.