Рівненський апеляційний суд
17 липня 2024 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Яремчука Віталія Юрійовича на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Яремчук В.Ю. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Наголошує, що в ході спілкування поліцейські, не озвучуючи жодних ознак алкогольного сп'яніння, почали пропонувати ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, дані події мали місце поза зоною оперативного реагування екіпажу поліції, що свідчить про відсутність у поліцейських повноважень на зупинку ОСОБА_2 та освідування її на стан сп'яніння. Разом з цим, в порушення встановленого законом порядку, для ОСОБА_2 не пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі.
За таких обставин, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення належними доказами не доведена, а тому її необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Справа №577/518/24 Суддя в суді І інстанції - Оленич Ю.В.
Провадження № 33/4815/567/24 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Розглянувши клопотання захисника ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, з метою допущення останньої до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про його задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №615063 від 10 березня 2024 року вбачається, що 10 березня 2024 року о 22 год. 25 хв., на 308 км а/д М-06 «Київ-Чоп», поблизу с. Бабин, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Volkswagen Golf», р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 7510». Результат огляду 2.13 проміле, що підтверджується тестом №621 від 10.03.2024 року.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Так, згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції).
За змістом ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З наведеного слідує, що огляд на стан сп'яніння у медичному закладі є невід'ємною складовою освідування водія і поліцейський зобов'язаний запропонувати йому пройти такий медичний огляд, а в разі незгоди - зафіксувати відмову.
При цьому, доказами такої відмови можуть бути письмові пояснення двох свідків огляду або її відеофіксація.
З матеріалів справи вбачається, що свідки під час проведення огляду ОСОБА_1 не залучалися, а працівниками поліції здійснювалася його відеофіксація.
З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу. Результати такого огляду свідчили про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
Однак ОСОБА_2 не погодилася з даним результатом, про що свідчить її відмова від підпису на роздруківці з алкотестера Драгер (а.с. 4).
Разом з цим, працівником поліції не роз'яснювалося право і в порушення вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, не було запропоновано ОСОБА_1 пройти повторний огляд в закладі охорони здоров'я.
Відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, який є невід'ємною складовою процедури освідування, не зафіксована належними та допустимими доказами, адже ні протокол про адміністративне правопорушення, ні направлення водія на огляд до медичного закладу, ні вказаний відеозапис не містять такої відмови.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відмовилася від стаціонарного освідування, що є порушенням порядку огляду водія на стан сп'яніння, який встановлений ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено із порушення вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку, що її вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Яремчука Віталія Юрійовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Яремчуку Віталію Юрійовичу строк апеляційного оскарження постанови Гощанського районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Яремчука Віталія Юрійовича задовольнити.
Постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 13 червня 2024 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.