Справа № 761/24619/24
Провадження № 1-кс/761/15845/2024
11 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 028 24 від 03.07.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про накладення у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 028 24 від 03.07.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України арешту на тимчасово вилучене майно.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 03.07.2024, приблизно о 21 год. 00 хв., за адресою - АДРЕСА_1 , невідома особа здійснила крадіжку акумуляторного пристрою, вартістю 30 000 грн.
Під час затримання 03.07.2024 громадянина ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, у останнього вилучено: зарядну станцію «ECOFLOW DELTAPRO», зарядний пристрій до станції, мобільний телефон «Samsung» з сім-картою НОМЕР_1 , особисті речі ОСОБА_5 .
Постановою слідчого від 04.07.2024 вищевказане майно на підставі ст. 98 КПК України визнано речовими доказами.
У зв'язку з тим, що це майно є тимчасово вилученим, з метою його збереження, слідчий просила накласти на нього арешт.
У судове засідання слідчий не з'явилася, звернулася із заявою, у якій просила розглянути клопотання за її відсутності.
Власник тимчасово вилученого майна також у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, що у силу ч. 5 ст. 171 КПК покладає на слідчого обов'язок звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення на таке майно арешту.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК та причетність до його вчинення ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом.
Слідчим та матеріалами клопотання доведено, що вилучене у ході проведення обшуку майно, а саме: зарядна станція «ECOFLOW DELTAPRO», зарядний пристрій до станції, мобільний телефон «Samsung» з сім-картою НОМЕР_1 , містять інформацію про обставини вчинення злочину та є доказами у цьому кримінальному провадженні.
Водночас, вилучені особисті речі ОСОБА_5 , які поміщені до спецпакету № EXPO461776, на переконання слідчого судді не відповідають критеріям ст. 98, 170 КПК, оскільки вони не є набутими кримінально-протиправним шляхом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігають на собі його сліди та не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для часткового задоволення ініційованого слідчим клопотання.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 задовольнити частково.
Накласти у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 028 24 від 03.07.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України арешт на:
-зарядну станцію «ECOFLOW DELTAPRO»;
-зарядний пристрій до станції, який поміщений до спецпакету № PSP2467375;
-мобільний телефон «Samsung» з сім-картою НОМЕР_1 , які поміщені до спецпакету № CRI1258889.
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1