Справа №760/19887/20
2/760/1904/24
17 липня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді -Букіної О.М.,
при секретарі-Кавун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання правочину недійсним,-
До суду звернувся позивач з даним позовом.
У вимогах позову просить суд визнати недійсним договір позики №0361-7096 від 10.04.2020, укладений між сторонами по справі, та покласти на відповідача судові витрати.
Мотивує тим, що 10.04.2020 мало місце підписання вказаного вище договору на строк 27 календарних днів, розмір позики - 10000 грн., з нарахуванням процентної ставки у сумі 5400 грн.
Укладений договір позики є споживчим кредитом.
Вказує, що кредитодавцем не повідомлено ні у письмовій формі, ні у будь-який інший спосіб, про кредитні умови щодо орієнтованої сукупної вартості кредиту (у процентному значенні та грошовому виразі), не надано перелік витрат, пов'язаних, зокрема, з обслуговуванням кредиту - витрат на страхування, не надано варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, тобто позивачу не надано істотної інформації про кредитні умови.
Зі змісту спірного правочину вбачається, що станній не містить детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), переліку, розміру і бази розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, чи пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту. Також їй не надано детальний розпис і після укладення правочину у вигляді додатку до нього.
Кредитний договір не містить графіків платежів у розмірі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням докладного розпису сукупної вартості кредиту.
Незазначення такої інформації у спірному правочині вказує на те, що він суперечить актам цивільного законодаства.
Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що відповідач як суб'єкт господарювання використовував нечесну підприємницьку практику шляхом ненадання у спосіб, передбачений Законом України «Про захист прав споживачів» відповідної інформації, необхідної для здійснення свідомого вибору, отже спірний правочин є недійсним.
Також після закінчення строків договору позики №0361-7096 від 10.04.2020 мало місце нарахуваня процентів і неустойки.
Зазначає, що роздруківка з сайту щодо умов кредитування та тарифів належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банка), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У даному випадку неможливо також застосувати правила ч.1 ст.634 ЦК України щодо договору приєднання, адже Умови та правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті банку, неодноразово змінювалися самим банком, тобто кредитор міг додати умови в договір умови з будь-яких редакцій, найбільш сприятливих для нього.
У зв'язку з цим просить позов задовольнити.
14.09.2020 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді ОСОБА_2
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15.09.2020 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.
29.04.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи таким.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою компанією, яка здійснює свою діяльність на ринку фінансових послуг щодо надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту.
Порядок укладення кредитного договору між сторонами, вчиненого в електронній формі, регулюється Законом України «Про електронну комерцію».
Також кредитний договір №0361-7096 від 10.04.2020 укладений відповідно до Правил надання грошових коштів у кредит, які діяли на момент його укладення та є його невід'ємною частиною, забезпечує дотримання відповідачем вимоги щодо письмової форми для даного виду договору.
Даний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту відповідача (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Позивач в момент реєстрації на сайті відповідача створив власний Особистий кабінет (п.2.1.12 Правил), який є сукупністю захищених сторінок. Особистий кабінет забезпечує позивачу повну взаємодію з відповідачем, постійний доступ до Догору та іншої інформації.
Правилами надання грошових коштів у кредит, які діяли на момент укладення Договору та є його невід'ємною частиною, встановлюється порядок укладення Кредитного договору між позивачем та відповідачем, а саме:
1. Позивач на Сайті Відповідача, здійснив заповнення Заявки на отримання Кредиту, вказав всі дані, відмічені в Заявці в якості обов?язкових для заповнення (п. 2.1.7 Правил)
2. Заявка подавалася Позивачем через Особистий кабінет (п. 4.9. Правил)
3. Відповідач проінформував Позивача (п. 4.16. Правил) про прийняте рішення шодо видачі Кредиту (смс-повідомленням на телефонний номер - НОМЕР_1 та електронним листом на адресу електронної пошти Позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1) з гіперпосиланням на пропозицію Позивача щодо укладення Договору відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та ст. 641, 642 Цивільного кодексу України
4. Позивач в Особистому кабінеті ознайомився з пропозицією Відповідача щодо укладання Електронного договору (офертою), яка була розміщена в Інформаційно-телекомунікаційній системі Відповідача
5. Позивач надав відповідь Відповідачу електронним повідомленням (п.5.2 Правил) про ознайомлення та повне і безумовне прийняття (акцент) оферти Відповідача, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором (пароль надісланий Позивачу в смс-повідомленні), відповідно до абз. 2 ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»
6. Відповідач надав підтвердження про укладання Договору шляхом розміщення інформації в Особистому кабінеті Позивача та направлення примірника Договору на адресу електронної пошти Позивача.
Отже, як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні Договору позивачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення Договору. Без відповідних дій з боку Позивача укладення Договору було б неможливе.
Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
До того ж, Позивачем на Сайті Відповідача самостійно створено Особистий кабінет, заповнено Заявку на отримання Кредиту, надано підтвердження ознайомлення з офертою відповідача. Вся актуальна інформація щодо діючої угоди постійно доступна в Особистому кабінеті позивача на сайті відповідача.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов?язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти тоговір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Крім укладення (підписання) Кредитного договору визнається як позивачем, так і відповідачем, а відтак, відповідно до ст. 82 ЦПК України тані обставини не підлягають доказуванню.
Таким чином, між сторонами укладено договір відповідно до вимог законодавства.
Щодо підпису кредитного договору, то за ст. 12 3У «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважаться таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також у позовній заяві позивач посилається на ч.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та зазначає, що відповідач не надав жодної інформації про надання кредитних коштів.
З приводу цього відповідач зауважує, що ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» виключена (ЗУ № 1734-VIII від 15.11.2016).
На офіційному веб-сайті відповідача - https://creditkasa.ua, у вільному доступі для всіх клієнтів Відповідача розміщена повна інформація щодо Договору кредиту (примірний Договір) та порядку його укладення, а саме, документи:
-Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення);
-Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору);
-Згода на обробку персональних даних;
-Публічна інформація;
-Положення про конфіденційність, і т.д.
Крім того на веб-сайті відповідача розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг:
Розділ «Як це працює» - містить докладну інформацію про вимоги до позичальника, розмір та вартість кредиту (процентна ставка), умови дострокового погашення тощо.
Розділ «Довідка» - містить довідкову інформацію про умови отримання, погашення (в т.ч. дострокового), пролонгації кредиту і т. д.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до укладення договору, вся необхідна інформація, передбачена чинним законодавством, повинна бути надана позичальнику. На виконання вимог даної статті на сайті https://creditkasa.ua така інформація розміщена та доступна для вільного ознайомлення.
Враховуючи вищевикладене відповідачем надано позивачу повну та чітку інформацію щодо умов укладення Договору кредиту, яка передбачена чинним законодавством та яка розміщена і доступна для вільного ознайомлення на сайті відповідача: https://creditkasa.ua.
Крім того, відповідно до 10 Договору, позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав від кредитора інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч.2 ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Таким чином посилання позивача на недобросовісність відповідача щодо надання інформації, надання неповної інформації чи приховувания інформації під час укладання Договору є безпідставними та не відповідають дійсності.
Також, представник відповідача звертає увагу суду, що Кредитний договір № 0361-7096 від 10.04.2020 є вже другим Договором, укладеним між позивачем і відповідачем. Попередній договір позивачем виконано в повному обсязі. Тобто, Кредитний договір № 0361-7096 від 10.04.2020 є вже не першим Договором, що укладений між сторонами справи на аналогічних умовах.
Враховуючи вищевикладене відповідачем надано позивачу повну та чітку інформацію щодо умов укладення Договорів кредиту (як першого так і всіх наступних), яка передбачена чинним законодавством та яка розміщена і доступна для вільного ознайомлення на сайті Відповідача: https://creditkasa.ua.
Щодо порушення норм статей 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та здійснення нечесної підприємницької практики шляхом введення в оману Позивача відповідно до ст.230 ЦК України, зазначає таке.
Відповідно до Постанови Верховного суду від 07.10.2020 по справі №127/33824/19 (за аналогічними правовідносинами щодо укладення договору, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію») зазначено, що Позичальник через особистий кабінет на вебсайті відповідача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе.
Поряд з цим, судом зазначено, про відсутність підстав щодо порушення Кредитодавцем норм статтей 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки перед укладенням договору Кредитодавцем надано інформацію щодо обов?язкових для споживача умов договору та відповідачем не було вчинено дії щодо введення в оману позивача щодо приховування істотних умов правочину.
Крім того, судом зазначено, що за змістом статті 230 ЦК України наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Однак, оскільки позивач звертався до відповідача з метою укладення кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, судом встановлено про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним з указаних підстав (шодо порушень статей 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.230 ЦК України).
Враховуючи викладене, в діях Кредитодавця відсутні дії щодо порушення ст. 11, 18, 19 Закону України про захист прав споживатів», ст. 230 ЦК України та введення в оману позивача щодо істотних умов договору, а відтак умови договору відповідають закону, внутрішній волі позивача та погоджені між сторона у спосіб та засіб, визначений законодавством.
Щодо застосування ЗУ «Про споживче кредитування» до правовідносин між сторонами, повідомляє, що відповідно до ч.2 ст. 3 ЗУ «Про споживче кредитування», цей Закон не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.
Отже згідно з вказаною нормою даний Закон не розповсюджується на правовідносини за зазначеним Кредитним договіром № 0361-7096 від 10.04.2020.
Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, Кредитний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів»; порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно підстави для визнання Кредитного договору недійсним відсутні.
18.04.2024 розпорядженням керівника апарату Солом'янського районного суду м. Києва призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'яку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.
18.04.2024 на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Суд на підставі вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за наявними в справі доказами.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 10.04.2020 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Кредитний договір №0361-7096, за умовами якого кредитодавець надав позичальникові грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Строк кредиту - 27 днів, термін платежу - 06.05.2020, сума кредиту - 10000 грн., нараховані проценти - 5400 грн., разом до сплати - 15400 грн.
Протягом строку кредиту розмір процентів складає 2 % від суми кредиту за кожен день користування. Проценти за користування кредитом нараховуються з першого дня перерахування позичальнику суму кредиту до закінчення визначеного кредитним договором строку, на який надається кредит. Річна відсоткова ставка складає 730 % (пункт 4 Договору).
Сукупна вартість кредиту (вартість користування кредитом) складає 154.00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 15 400 грн., та включає в себе проценти за користування Кредитом 54,00 % від суми кредиту (у відсотковому вираженні) або 5 400 грн. (у грошовому вираженні) (пункт 5 Договору).
У разі якщо позичальник не повернув суму кредиту у строк, встановлений пунктом 2 кредитного договору, за весь час прострочення, включаючи день погашення кредиту, кредитодавець має право нарахувати, згідно з вимогами чинного законодавства України, а позичальник зобов?язаний сплатити до 2 % (включно) пені від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення (пункт 6 Договору).
Якщо визначена п. 4 - 5 Кредитного договору процентна ставка є меншою ніж 2 % від суми кредиту за кожен день користування Кредитом, то у разі прострочення строку платежу (нездійснення платежу до встановленого терміну (включно), кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов?язаний сплатити за весь період користування кредитом проценти у розмірі 2 % за кожен день користування Кредитом, починаючи з моменту отримання Кредиту (пункт 7 Договору).
Цей Кредитний договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний Договір та визначають усі істотні умови надання Кредиту. Укладаючи цей Кредитний договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов?язується та погоджується неухильно дотримуватись цього Кредитного договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід?ємними частинами Договору та разом (складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua) та, відповідно, укладає Договір (пункт 8 Договору).
Позичальник має право пролонгувати Договір на умовах, в порядку та у спосіб, що визначені Правилами. На строк пролонгації процентна ставка складає 2 % від суми кредиту за кожен день користування (пункт 9 Договору).
Позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав від кредитора інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав?язування її придбання (пункт 10 Договору).
Усі неврегульовані Договором (цим Кредитним Договором та Правилами надання грошових коштів у кредит) правовідносини сторін регулюються чинним законодавством України.
Суд дослідив також Правила надання грошових коштів у кредит, затверджені наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 28-П від 25.02.2020, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами по справі кредитного договору.
Вказані Правила містять визначення термінів, детально визначають правила та процес надання кредиту, порядок укладання договору, правила нарахування процентів за користування кредитом та погашення заборгованості, механізм пролонгації договору, містять відомості щодо програми лояльності та захисту персональних даних, встановлюють права, обов'язки, відповідальність сторін договору, порядок вирішення спорів, регулюють питання щодо внесення змін до договору чи правил.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Досліджений судом Кредитний договір укладений сторонами за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з п.12 Кредитного договору (реквізити сторін) наявний електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Кредитний договір між сторонами укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що кредитний договір між сторонами укладений у належній формі відповідно до вимог законодавства.
Виходячи з положень п.3 ч.2 ст.16 ЦК України захист прав та законних інтересів здійснюється, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені статтями 215, 216 ЦК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин 1-3, 5 ст.203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.
Положеннями ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Такими вимогами є, зокрема:
-зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а аткож інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
-особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ним.
За ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Такий висновок зроблено Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду Верховного суду у постанові від 05.09.2019 у справі №638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Відповідно до ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:
1.пред'явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою;
2.наявність підстав для оспорення правочину;
3.встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.
Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Недійсним можна визнати лише договір як правочин. Договір як документ, а також дублікат чи копії такого договору не можуть бути визнані недійсними.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що кредитодавцем не повідомлено ні у письмовій формі, ні у будь-який інший спосіб, про кредитні умови щодо орієнтованої сукупної вартості кредиту (у процентному значенні та грошовому виразі), не надано перелік витрат, пов'язаних, зокрема, з обслуговуванням кредиту - витрат на страхування, не надано варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, тобто позивачу не надано істотної інформації про кредитні умови.
Також вказує, що оспорюваний договір не містить детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), переліку, розміру і бази розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, чи пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту. Також їй не надано детальний розпис і після укладення правочину у вигляді додатку до нього.
Кредитний договір не містить графіків платежів у розмірі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням докладного розпису сукупної вартості кредиту.
Незазначення такої інформації у спірному правочині, на думку позивача, вказує на те, що він суперечить актам цивільного законодаства.
За ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Цивільним законодавством не визначено переліку істотних умов кредитного договору.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).
За загальними правилами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заяво хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Позивач виявила свою волю на укладення даного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На офіційному веб-сайті відповідача - https://creditkasa.ua, у вільному доступі для всіх клієнтів відповідача розміщена повна інформація щодо Договору кредиту (примірний Договір) та порядку його укладення, а також довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Крім цього, згідно з п.8 Кредитного договору №0361-7096 від 10.04.2020 Кредитний договір та Правила надання грошових коштів у кредит разом складають єдиний Договір та визначають усі істотні умови надання Кредиту. Укладаючи цей Кредитний договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов?язується та погоджується неухильно дотримуватись цього Кредитного договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід?ємними частинами Договору та разом (складають Договір), текст яких наразі розміщено на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua) та, відповідно, укладає Договір.
Позичальник підтверджує, що до укладення Договору отримав від кредитора інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав?язування її придбання (пункт 10 Договору).
Судом встановлено, що правочин між сторонами укладено в електронній вигляді.
Кредитний договір підписано позивачем на сайті відповідача шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у п. 12 Кредитного договору «Реквізити сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), номер пароля: А240.
Кредитний договір №0361-7096 від 10.04.2020 містить відомості щодо розміру кредиту, строку його дії та кінцевої дати повернення кредиту, вартості користування кредитом у відсотковому та грошовому виразі, порядок нарахування неустойки у разі неналежного виконання зобов'язання, а Правила, які є невід'ємною частиною цього Договору, детально визначають правила та процес надання кредиту, порядок укладання договору, правила нарахування процентів за користування кредитом та погашення заборгованості, встановлюють права, обов'язки, відповідальність сторін договору, регулюють питання щодо внесення змін до договору чи правил тощо.
Таким чином позивач погодилася з його змістом та умовами отримання кредиту.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до укладення договору, вся необхідна інформація, передбачена чинним законодавством, повинна бути надана позичальнику.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідачем виконано дану вимогу законодавства та надано повну та чітку інформацію позивачу щодо умов укладення Договору кредиту, яка передбачена чинним законодавством та яка розміщена і доступна для вільного ознайомлення на сайті відповідача: https://creditkasa.ua.
Враховуючи вищевикладене відповідачем надано позивачу повну та чітку інформацію щодо умов укладення Договорів кредиту (як першого так і всіх наступних), яка передбачена чинним законодавством та яка розміщена і доступна для вільного ознайомлення на сайті Відповідача: https://creditkasa.ua.
Щодо порушення норм статей 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та здійснення нечесної підприємницької практики шляхом введення в оману Позивача відповідно до ст.230 ЦК України, суд зазнача наступне.
Як встановлено вище, перед укладенням договору Кредитодавцем надано інформацію щодо обов?язкових для споживача умов договору, що у свою чергу свідчить, що відповідачем не було вчинено дії щодо введення в оману позивача щодо істотних умов спірного правочину.
Крім того, за змістом статті 230 ЦК України наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Проте, оскільки позивач звернулася до відповідача з метою укладення кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, суд вважає встановленим відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним з указаних підстав, тобто щодо порушень статей 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.230 ЦК України.
Таким чином, суд вважає, що в діях відповідача відсутні порушення ст. 11, 18, 19 Закону України про захист прав споживатів», ст. 230 ЦК України та введення в оману позивача щодо істотних умов договору, а відтак умови договору відповідають закону, внутрішній волі позивача та погоджені між сторона у спосіб та засіб, визначений законодавством.
Разом з цим, ЗУ «Про споживче кредитування» не поширюється на договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця, та кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця.
За вказаних вище обставин, суд вважає, що позивачем недоведено наявності правових підстав порушення з боку відповідача, прав позивача як споживача за оспорюваним договором.
Як визначено положеннями частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої-третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як визначено частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд при розгляді вимог позивача враховує те, що позивач всупереч вимог ст.81 ЦПК України, не надав жодних переконливих і належних доказів, які б підтверджували, що укладений між нею та відповідачем правочин є недійсним.
З огляду на викладне вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданного позову ОСОБА_1 , як необгрунтованого.
Керуючись ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ « Про споживче кредитування», ст.ст. 202, 203, 230, 215, 626, 628,629, 638,1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про визнання правочину недійсним, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 17.07.2024.
Суддя: О.М. Букіна