Справа №760/1376/24 1-кс/760/7059/24
17.07.2024 м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , -
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100090003726 від 20 грудня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявила самовідвід у цій справі з підстав, передбачених частиною 1 статті 76 КПК України, оскільки вона брала участь в кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зокрема, у кримінальному провадженні № 42022100000000159 від 28 квітня 2022 року, з якого було виділено кримінальне провадження № 12023100090003726 від 20 грудня 2023 року, та як слідчий суддя розглядала клопотання органу досудового розслідування ( ухвали №760/10234/23 від 25.05.2023, №760/10226/23 від 25.05.2023, №760/704/23 від 17.01.2023, №760/688/23 від 07.01.2023, №760/15912/22 від 11.11.2022) про надання тимчасового доступу до речей і документів, а також надання дозволу на проведення обшуку, в рамках вказаного кримінального провадження.
Дослідивши подану заяву про самовідвід, приходжу до наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Крім того, згідно частиною 1 статті 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участь у цьому ж провадженні в суді першої інстанції, апеляційної і касаційної інстанції.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» («De. Belgium»), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo. Spain»), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
В ході судового розгляду справи встановлено, що у провадження судді ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100090003726 від 20 грудня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.
Разом з тим, суддя ОСОБА_3 брала участь під час досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42022100000000159 від 28 квітня 2022 року, з якого було виділено кримінальне провадження № 12023100090003726 від 20 грудня 2023 року, та як слідчий суддя розглядала клопотання органу досудового розслідування.
За таких обставин, з метою недопущення існування у стороннього спостерігача сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_3 при розгляді кримінального провадження № 12023100090003726 від 20 грудня 2023 року, суддя вважає, що наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 76, 80-82 КПК України, суддя, -
Заяву про самовідвід судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 - задовольнити.
Відвести суддю Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження № 12023100090003726 від 20 грудня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1