Справа №760/14251/24 1-кс/760/6343/24
19 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090001854 від 17 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статтею 185 Кримінального кодексу України відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зі слів маючого на утриманні малолітню дитину, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, засуджений вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2021 року за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді 5 (п'яти) місяців арешту, -
До Солом'янського районного суду міста Києва подано клопотання слідчого, погодженого з прокурором, в порядку статті 40 КПК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100090001854 від 17 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку підозрюваного, захисника та прокурора, встановив наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 приблизно о 13 годин 00 хвилин 17.06.2024 року, проходив по вулиці поряд із гуртожитком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
У цей час, ОСОБА_5 побачив дівчат, серед яких була потерпіла ОСОБА_7 , 2004 року народження, які фарбували паркан та поряд з ними на землі знаходились їх особисті речі.
В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на особисте збагачення за рахунок повторного таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, а саме таємного викрадення сумки, яка належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, ОСОБА_5 скориставшись зайнятістю потерпілої підійшов до її особистих речей та взяв пакет у якому знаходилась її сумка марки «Levi's» вартістю 2600 гривень з наступники речами: навушники марки «Apple Airpods» вартістю 6800 гривень, плівковий фотоапарат марки «Olimpus mju II» вартістю 2500 гривень та іншими речами, які не становлять матеріальної цінності.
У подальшому, утримуючи при собі пакет із сумкою марки «Levi's», яка належить ОСОБА_7 , ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, у подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_5 завдав ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 11900 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статі 185 КК України.
До клопотання додані копії матеріалів кримінального провадження зібрані органом досудового розслідування під час досудового слідства, які були досліджені під час судового розгляду вказаного клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, висловившись про його обґрунтованість та просив задовольнити його, з підстав викладених у ньому.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою органом досудового розслідування покладається наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може приховати речі, які мають істотне значення для встановлення усіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні; може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти клопотання прокурора, посилався на те, що воно необґрунтоване, ризики наведені ним не доведені. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника, зазначив що квартира розташована на АДРЕСА_4 належить його дідусю.
Заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця проживання, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, тощо.
Відповідно до вимог частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слід звернути увагу на те, що підозра визнається обґрунтованою у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Загальне правило в практиці ЄСПЛ говорить про те, що особа, обвинувачена в правопорушенні, завжди має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання цієї особи під вартою. Тобто саме держава в особі слідчого чи прокурора, які звертаються з клопотанням до суду, має довести необхідність тримання під вартою конкретної особи. Натомість суд вирішує питання про те, чи є достатні підстави тримати особу під вартою на основі принципу змагальності, та повинен обов'язково виходити з презумпції на користь свободи.
Будь-яке позбавлення волі має узгоджуватися з метою захисту особи від свавілля (рішення в справі «Вітольд Литва проти Польщі»). У практиці ЄСПЛ поняття „свавілля для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції має більш широке значення, ніж просто недотримання національного законодавства. ЄСПЛ зауважує, що позбавлення волі може бути законним з точки зору внутрішнього права, проте свавільним у розумінні Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення в справах «Креанге проти Румунії», « А. та інші проти Сполученого Королівства»).
Так, відповідно до частини 4 статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя вважає доведеним в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, те що підозрюваний не має постійного джерела заробітку, офіційно не працевлаштований, веде антигромадський спосіб життя (постійно вживає алкоголь),можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення, є не доведеним в ході розгляду клопотання, оскільки, як зазначив підозрюваний в нього є місце роботи, хоча і працевлаштований він неофіційно.
Крім того, в ході судового розгляду слідим суддею встановлено те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, проживає разом із своєю сім'єю, таким чином на переконання слідчого судді застосування до підозрюваного обов'язків, передбачених пунктами 2, 4, 8, 9 частини 5 статті 194 КПК України, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та буде запобігати ризикам, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 1777 КПК України, оскільки йому цілодобово заборонено залишати місце свого проживання та спілкуватися з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до приписів статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 6 статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З наведених вище підстав, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню та до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний, оскільки і за таких обставин можливо забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 182, 183, 194, 196, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді - домашнього арешту в нічний час.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- заборонити залишати місце проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня без дозволу суду, прокурора чи слідчого, за виключенням необхідності перебування в укритті під час повітряної тривоги;
- прибувати за першим викликом до кабінету слідчого Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з метою проведення необхідних слідчих та процесуальних дій;
- не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- заборонити спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні поза межами процесуальних дій;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження , про зміну свого місця проживання, роботи.
Строк дії ухвали до 17 серпня 2024 року .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього вищенаведених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали доручити територіальному органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_2 .
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду негайно.
Контроль за виконання ухвали та організацію виконання ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1