Справа № 466/4646/24
09 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
учасники провадження
секретар ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
представник потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12021095010000197 від 25.02.2021 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,
29.04.2024р. до Шевченківського районного суду м.Львова поступив обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.
У ньому ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), а саме в тому, що ОСОБА_4 , 25.02.2021 в період часу з 10:40 год. по 10:44 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, під приводом продажу автомобіля на інтернет ресурсі «Auto-ria», незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 , які останній перерахував із банківської картки АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 на банківську картку АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_2 - видану на ім'я ОСОБА_4 , за покупку автомобіля вартістю 42 000грн., після чого вищевказаний транспортний засіб не доставив, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 42 000 грн.
Кримінальне провадження за даним фактом внесено до ЄРДР 25.02.2021 року. Досудове розслідування розпочав сектор дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування 26.02.2021р. дізнавачем було допитано потерпілого ОСОБА_5 .
За клопотаннями прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури від 02.03.2021р. ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 03.03.2021р. та від 05.03.2021р. надано тимчасовий доступ до речей та документів. За результатами виконання ухвал було здобуто речі і документи, які постановами дізнавача від 25.03.2021р. визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження.
В ході виконання ухвал про тимчасовий доступ дізнавачем було здобуто інформацію про власника банківських карток, на які здійснювалися перекази грошових коштів потерпілим ОСОБА_5 . Таким власником банківської картки виявився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 . Встановлено, що зняття коштів з банківської картки відбулося в м.Львові за місцем реєстрації ОСОБА_4 .
За результатами отриманої інформації дізнавач СД Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області 24.04.2021р. звернувся до прокурора окружної прокуратури міста Івано-Франківська з клопотанням про визначення підслідності та передачу кримінального провадження за підслідністю до ВП №4 ЛРУП ГУНП у Львівській області.
Відомостей про те коли кримінальне провадження було скеровано та отримано відповідним відділом поліції ЛРУП ГУНП у Львівській області суду не надано.
Згідно витягу з ЄРДР від 20.05.2022р. це кримінальне провадження прийнято сектором дізнання відділу поліції №4 ЛРУП ГУНП у Львівській області, визначено дізнавачів та прокурорів, що здійснюватимуть процесуальне керівництво.
Суду надано постанову про розслідування кримінального провадження групою дізнавачів, датовану 20.05.2022р. та підписану начальником сектору дізнання відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області, а також доручення начальником сектору дізнання відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про проведення досудового розслідування.
Вказані документи датовані одним числом, пороте назва одного й того ж підрозділу поліції у них зазначена по різному, що з врахуванням реорганізації підрозділів поліції, може свідчити про невідповідність дати документів фактичній даті їх складання.
Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен відображати хід і проміжні результати досудового розслідування, в хронологічному порядку дані про кожну проведену процесуальну дію і реквізити усіх процесуальних рішень.
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021095010000197 від 25.02.2021 після протоколу тимчасового доступу та визнання предметів речовими доказами, що було здійснено дізнавачами Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області 25.03.2021р., наступні процесуальні рішення датовані 05.05.2023р. - постанова начальника сектору дізнання відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про призначення групи дізнавачів та постанова першого заступника Галицької окружної прокуратури м.Львова про призначення групи прокурорів.
Слід звернути особливу увагу на те, що особа ОСОБА_4 , причетного до вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.190 КК України, була встановлена СД Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ще в березні 2021 року.
Проте, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допитаний в якості свідка дізнавачем СД ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області лише 23.04.2024 року. 26.04.2024р. йому повідомлено про підозру і допитано як підозрюваного. На цей час строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення вказаного кримінального проступку давно закінчився ( а саме 21.02.2024р.).
За весь час знаходження кримінального провадження у відділі поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у 2023р. було проведено лише тимчасовий доступ до речей та документів 05.07.2023р. і 29.07.2023р. і огляд отриманих за їх результатами предметів 07.07.2023р. і 30.07.2023р. відповідно. У 2024р., після завершення строку притягнення до кримінальної відповідальності, крім допиту підозрюваного ОСОБА_4 , 24.04.2024р. допитано потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 , його дружину. Після чого складений обвинувальний акт подано до суду.
Зазначена невиправдана тривалість досудового розслідування кримінального провадження, яке не становить складності, судом розцінюється не інакше як результат бездіяльності групи дізнавачів сектору дізнання відділу поліції №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області так і прокурорів Галицької окружної прокуратури міста Львова у даному кримінальному провадженні.
У статті 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Конституцією України у статті 121 закріплено дві функції прокурора у кримінальному процесі: функцію підтримання державного обвинуваченого і функцію нагляду за дотриманням законів органами розслідування.
Критерієм оцінки ефективності досудового розслідування є адекватність дій, проведених органом досудового розслідування, своєчасність розслідування.
Натомість, неефективність досудового розслідування означає, що результатів розслідування нема, або їх замало. У переважній більшості про неефективність досудового розслідування можна говорити, коли має місце бездіяльність слідчого, дізнавача або неякісна робота прокурора.
Держава, від імені якої діють органи досудового розслідування і прокуратури, є відповідальною за ефективність тієї системи органів, що створені нею для виконання тієї чи іншої публічно-каральної функції. У правових відносинах держава розглядається як цілісний орган, усі структурні підрозділи якого мають ефективно функціонувати. У ситуації, коли одні органи держави здійснюють із порушенням усіх розумних строків досудове розслідування, а органи прокуратури не здійснюють належний контроль і нагляд за дотриманням законів органами розслідування слід констатувати неефективність усього механізму державного управління і досудового розслідування.
Така ситуація унеможливлює виконання головного завдання держави у правоохоронній сфері - забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.
У кримінальному праві покарання визначається як захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Невідворотність покарання - є одним з головних принципів кримінального процесу, адже саме невідворотність покарання має головний вплив на осіб, які можуть вчинити кримінальні правопорушення.
Кримінальні правопорушення за ч.1 ст.190 КК України законодавством, за відсутності кваліфікуючих ознак, віднесені до кримінальних проступків. Відповідальність за їх вчинення обмежується штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Проте, саме невідворотність, а не суворість покарання виступає основним запобіжником скоєння злочинів у майбутньому та своєрідним превентивним механізмом запобігання скоєння кримінальних проступків даної категорії, оскільки повторне вчинення аналогічних дій уже віднесено законодавцем до категорії злочинів і передбачає більш суворе покарання.
Вірним є постулат impunitas semper ad deteriora invitat - безкарність завжди призводить до здійснення ще більш тяжких злочинів.
Невідворотність покарання губиться у можливості на владному рівні ігнорувати, здавалося б, чіткі та однозначні приписи закону.
Безпідставне, необґрунтоване затягування досудового розслідування, невчинення елементарних слідчих дій для його завершення впродовж трьох років породжує та культивує у суспільстві почуття безкарності та вседозволеності, нездатності держави та її правоохоронних органів забезпечити охорону, ефективний захист особистих і майнових прав та свобод людини, громадського порядку та безпеки.
Скерування до суду обвинувального акту за межами строку притягнення до кримінальної відповідальності не дає суду іншої можливості окрім закриття кримінального провадження та звільнення особи, що вчинила кримінальне правопорушення, від визначеної Кримінальним кодексом України відповідальності.
Встановлені судом при розгляді даного кримінального провадження обставини тривалого та неефективного досудового розслідування та відсутності належного нагляду за його проведенням зі сторони прокуратури не можуть залишатися поза увагою суду.
Згідно позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду України у справі № 686/9636/18, викладеній у постанові від 14.06.2021 року, обов'язок суду, за наявності на те підстав, звертати увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів, або виявленні порушення прав громадян та інші порушення закону, допущені при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом, покладався КПК 1960 року на суд шляхом винесення окремої ухвали чи постанови.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду України на основі системного аналізу норм діючого КПК України, вбачає за можливе ухвалення рішень, які не пов'язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням. Постановлення окремих ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України.
Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу з метою недопущення органами досудового розслідування та прокуратури у майбутньому подібних випадків, для вжиття адекватних, системних заходів з реалізації принципу невідворотності покарання, утвердження законності та правопорядку.
Керуючись ст.ст.91,110,371,372,376 КПК України, ст.ст.44,49 КК України, суд,
Про наведене в описовій частині ухвали довести до відома прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова та начальника відділу поліції №1 РЛУП №1 ГУНП у Львівській області для вжиття належних заходів реагування, недопущення надалі подібних випадків бездіяльності, що створює можливість уникнення осіб від кримінальної відповідальності, не запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як такими особами, так і іншими особами.
Про наслідки розгляду окремої ухвали повідомити суд у місячний строк.
Суддя ОСОБА_8