16 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/16944/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у місті Києві
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Коротун О.М., Ткаченко Б.О.)
від 12.06.2024
у справі № 910/16944/21
за позовом Фізичної особи-підприємця Чірікало Юрія Борисовича
до Держаної казначейської служби України, Головного управління ДПС у місті Києві
про стягнення 70 000, 00 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Чірікало Юрія Борисовича 70 000, 00 грн - моральної шкоди.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21.
Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №910/16944/21, Головне управління ДПС у місті Києві подало касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у справі №910/16944/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21 залишено без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження апелянт вказує, що із повним текстом оскаржуваного рішення ознайомився на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 01.04.2024 та Головне управління ДПС у місті Києві не отримувало примірник оскаржуваного рішення. Також зазначає, що відповідальним працівником Головного управління ДПС у місті Києві Гринюком Михайлом Володимировичем неналежно виконувались його посадові обов'язки в частині супроводження та здійснення апеляційного провадження, що в свою чергу призвело до пропущення процесуального строку на оскарження вказаного рішення.
Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявне повідомлення про доставку електронного листа, відповідно до якого рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21 було надіслано скаржнику в його електронний кабінет та доставлено 11.12.2023 (том 2 аркуш справи 78). Крім того в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, який підписано відповідальним працівником Дмитром Іващенко (том 2 аркуш справи 9), протокол судового засідання від 16.10.2023 (том 2 аркуш справи 60) з якого вбачається, що участь у судовому засіданні приймала представниця Головного управління ДПС у місті Києві Олена Наруцька, а 23.10.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, під час якого була присутня представниця Головного управління ДПС у місті Києві Олена Наруцька (том 2 аркуш справи 66, том 2 аркуш справи 69).
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про обізнаність апелянта в існуванні оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим визнав вказані скаржником підстави пропущення процесуального строку не поважними.
Крім того, Головним управлінням ДПС у місті Києві також не було додано доказів надсилання копій апеляційної скарги і доданих до неї документів учасникам справи та не надано доказів сплати судового збору в сумі 2724, 00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у справі №910/16944/21 надано Головному управлінню ДПС у місті Києві строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.06.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Головного управління ДПС у місті Києві надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21, до якої додано докази надсилання копій апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення учасникам справи, також у вказаній заяві апелянт просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом з тим, наведені скаржником доводи щодо поновлення строку на апеляційне оскарження у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги фактично вже були розглянуті судом апеляційної інстанції, за результатами чого причини пропуску Головним управлінням ДПС у місті Києві процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21 визнано неповажними ухвалою Північного апеляційного господарського суду 09.05.2024.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 256 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність для нього, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№3236/03 від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків на оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Згідно з принципом res judicata жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і ухвалення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Усі учасники справи поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одній зі сторін перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Оскільки Головне управління ДПС у місті Києві у визначений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 строк не подало вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин, які були дійсно об'єктивно непоборними і перешкоджали своєчасному поданню апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного законодавства відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2023 у справі №910/16944/21 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №910/16944/21 у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 у справі №910/16944/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко