15 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/2063/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі
за позовом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області
до Фізичної особи - підприємця Писаренка Андрія Миколайовича
про розірвання договору оренди земельної ділянки.
У лютому 2023 року Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Писаренка Андрія Миколайовича прo розірвання договору оренди земельної ділянки від 18.12.2007, укладеного між Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Фізичною собою-підприємцем Писаренком Андрієм Миколайовичем, посвідчений Дудкіною Н. В., державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори, та зареєстрований в реєстрі за № 1-4317 (далі - договір оренди землі).
Позовні вимоги із посиланнями на положення статей 3, 11, 12, 16, 509, 525, 526, 611, 651, 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 15, 24, 25, 32, 35 Закону України «Про оренду землі», статей 96, 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) обґрунтовано тим, що в порушення положень пункту 7 договору оренди землі та чинних норм законодавства України відповідач (орендар) у 2022 році систематично не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , в межах населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 3222482001:01:001:0122.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2023 (суддя Кошик А. Ю.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 (Тищенко А. І. - головуючий, судді: Шаптала Є. Ю., Михальська Ю. Б.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судові рішення аргументовані тим, що за наслідками розгляду спору судом не встановлено ознак істотності порушення та достатніх підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді спірного розірвання договору оренди землі. Суди зазначили, що заявляючи вимоги про розірвання договору оренди землі у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем орендних платежів, позивач не заявив у позові про стягнення заборгованості з орендної плати, детального розрахунку заборгованості не навів, доказів дійсного існування заборгованості в наведені у позові періоди не надав. Водночас, як встановлено судом, після подання позову відповідач у повному обсязі виконав зобов'язання зі сплати орендних платежів.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 05.10.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі № 910/2063/23, Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати повністю, передати справу № 910/2063/23 до суду першої інстанції на новий розгляд.
За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Із посиланнями на правові висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 16.02.2022 у справі № 923/1427/20, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, які за твердженням скаржника не були враховані судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, Білогородська сільська рада наголошує, що систематична несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов'язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).
Скаржник також наголошує на необхідності формування висновку Верховного Суду з такого питання: Чи може орендодавець - орган місцевого самоврядування, самостійно визначити суми належних до сплати орендних платежів за земельні ділянки комунальної власності та розмір заборгованості орендаря на підставі наявних документів, таких як договір оренди, витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, довідки про рух коштів, тощо?
Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - без змін.
Під час вивчення матеріалів касаційної скарги і матеріалів справи № 910/2063/23 колегія суддів установила, що 03.04.2024 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу № 918/391/23 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рокитнівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоком ОІЛ» про розірвання договорів оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок за касаційною скаргою першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.09.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2023 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Підстави для передачі судової справи колегія суддів обґрунтувала необхідністю відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (позиції щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати).
Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд виходив з того, що:
- аналіз статей 1, 2, 13, 15, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України дає можливість зробити висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадків);
- при цьому факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки орендарем щодо сплати орендної плати є вичерпною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість чи ні, і той факт, що орендар сплатив усю суму заборгованості до моменту пред'явлення позову, не має правового значення;
- застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17);
- оскільки законодавець визначає однією з істотних умов договору оренди орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, у тому числі в строки та розмірі, погоджених сторонами. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки (такі правові висновки викладені, зокрема, але не виключно, як у постановах Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/234/21 та від 18.10.2023 у справі № 926/5237/22, від 10.09.2021 у справі № 650/628/19-ц, від 17.06.2021 у справі № 485/784/20);
- таким чином, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 правовий висновок призводить до постання питання доцільності встановлення поряд з обставинами наявності/відсутності факту порушення умов договору оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати також обставин наявності/відсутності критерію істотності цього порушення у розумінні частини другої статті 651 ЦК України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 справу № 918/391/23 прийнято до свого провадження.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження та передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 918/391/23 для відступу від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 (позиція щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення касаційного провадження у справі № 910/2063/23, згідно з приписами пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/391/23.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження за касаційною скаргою Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 05.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 у справі № 910/2063/23 за позовом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області до Фізичної особи - підприємця Писаренка Андрія Миколайовича про розірвання договору оренди земельної ділянки зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 918/391/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ