Рішення від 16.07.2024 по справі 904/1509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1509/24

За позовом Фермерського господарства "КОЛОС-М", с. Андріївка, Карпівська ТГ, Криворізький район, Дніпропетровська область, Україна

до держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації та в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м. Москва

про стягнення збитків

Суддя Красота О.І.

за участю секретаря судового засідання Куц І.І.

Представники:

від Позивача: Попов Р.В., ордер серія АІ № 1575419 від 25.03.2024;

від Відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "КОЛОС-М" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до держави Російська Федерація в особі Міністерства оборони Російської Федерації та в особі Міністерства юстиції Російської Федерації і просило суд стягнути майнову шкоду у вигляді реальних збитків у розмірі 55 091 139,55 грн. або 1 506 514,86 дол. США та судові витрати.

Ухвалою суду від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.05.2024 о 10:00 год.

07.05.2024 від Позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Представник Позивача у підготовчому засіданні 07.05.2024 надав пояснення щодо позовних вимог.

Відповідач у підготовче засідання 07.05.2024 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті суду.

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкладено підготовче засідання на 30.05.2024 о 10:00 год.

27.05.2024 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він вважає необхідним уточнити зміст позовних вимог, викладених у п. 2 прохальної частини позовної заяви, та викласти п. 2 прохальної частини позовної заяви у такій редакції: стягнути з Відповідача майнову шкоду у вигляді реальних збитків у розмірі 55 091 139,55 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату оцінки (10.08.2023) становить 1 506 514,86 дол. США. При цьому, Позивач зазначає, що, формуючи п. 2 прохальної частини позовної заяви, він мав на увазі вимогу про стягнення з Відповідача збитків у гривні у розмірі 55 091 139,55 грн. в еквіваленті даної суми у доларах США за офіційним курсом НБУ на дату оцінки (10.08.2023) - 1 506 514,86 дол. США. Крім того, Позивач зазначає, що цим клопотанням він не змінює предмет та підстави позову, а також не збільшує / зменшує розмір позовних вимог.

Судове засідання, призначене на 30.05.2024 о 10:00 год., не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Красоти О.І. на лікарняному, про що сторін було повідомлено листом від 29.05.2024.

Ухвалою суду від 04.06.2024 призначено підготовче засідання на 18.06.2024 об 11:00 год.

Представник Позивача у підготовче засідання 18.06.2024 не з'явився, 17.06.2024 від нього надійшла заява, в якій він просив суд здійснити розгляд справи, призначений у підготовчому засіданні на 18.06.2024 об 11:00 год., за відсутності Позивача; закрити підготовче провадження у справі та призначити її до судового розгляду по суті; провести наступне судове засідання (а також подальші судові засідання) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Крім того, 17.06.2024 від представника Позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Відповідач у підготовче засідання 18.06.2024 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті суду.

Ухвалою суду від 18.06.2024 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2024 о 12:00 год. та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із забезпеченням її проведення для Позивача з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС.

Представник Позивача у судовому засіданні 16.07.2024 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання 16.07.2024 не з'явився, відзив на позов не подав, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті суду.

У порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "КОЛОС-М" (далі - Позивач, ФГ "КОЛОС-М") є юридичною особою приватної форми власності, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 34195872, дата запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 06.11.2006, номер запису - 12201020000000321.

Місцезнаходження Позивача: 53760, Дніпропетровська область, Криворізький район, Карпівська ТГ, село Андріївка, вул. Паркова, буд. 49.

Види господарської діяльності, які здійснює Позивач: 01.50 - Змішане сільське господарство (основний); 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.61 - Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 - Післяурожайна діяльність; 10.41 - Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 - Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт.

Позивач є платником єдиного податку 4 групи та платником ПДВ (Витяг № 2104344500011 з Реєстру платників податку на додану вартість від 28.05.2021; Довідка про підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи від 06.04.2023).

У приватній власності Позивача знаходиться нерухоме майно - комплекс будівель та споруд зі зберігання продуктів переробки олійних культур, що формує виробничу площадку сільськогосподарського призначення, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Карпівка, вул. Центральна, буд. 181.

Позивач придбав майновий комплекс на електронних торгах продажу нерухомого майна, що підтверджується такими документами:

- Протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-08-26-000002-2 від 09.09.2021;

- Договором купівлі - продажу нерухомого майна від 11.11.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейниковим М.В. за № 1339 від 11.11.2021;

- Актом приймання - передачі нерухомого майна до Договору купівлі - продажу нерухомого майна від 11.11.2021;

- Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, № 284205993 від 11.11.2021;

- Технічним паспортом на будівлі та споруди, розташовані по вул. Центральна, 181, село Карпівка, Широківського району, Дніпропетровської області станом на 13.06.2019.

Право користування земельною ділянкою кадастровий № 1225855300:09:013:0236, на якій розташований майновий комплекс Позивача, здійснюється останнім на підставі Договору оренди землі № 9 від 01.06.2023, укладеного з Карпівською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області (Витяг з державного реєстру речових прав № 335002939 від 08.06.2023).

Право користування земельною ділянкою кадастровий № 1225855300:09:018:1512 здійснюється Позивачем на підставі Договору оренди б/н від 01.06.2023, укладеного з Карпівською сільською радою (Витяг з державного реєстру речових прав № 335920597 від 16.06.2023).

Нерухоме майно перебуває на бухгалтерському обліку Позивача, що підтверджується виписками з балансу по рахунку 103 станом на 01.07.2023.

Позивач здійснював господарську діяльність, пов'язану з вирощуванням, зберіганням та переробкою олійних сільськогосподарських культур.

24.02.2022 о п'ятій годині ранку розпочався відкритий воєнний напад Російської Федерації (далі - РФ), який виразився у тому, що збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і міністерства оборони РФ, було здійснено пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам Збройних Сил України, а також підрозділами збройних сил та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

По всій території України розпочалися масові авіаудари, ракетні та артилерійські обстріли військових та цивільних об'єктів.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Пізніше Указами Президента України дію воєнного стану в Україні продовжено.

Протягом першого місяця повномасштабного вторгнення РФ на територію України війська агресора стрімко почали просуватись на території України, зокрема в південних регіонах України. Починаючи з березня 2022 року, повністю були окуповані населені пункти с. Краснівка, с. Свободне, с. Кам'янка, с. Пригір'я Бериславського району Херсонської області. Вказані населені пункти знаходяться в безпосередній близькості до с. Карпівка Дніпропетровської області. Зокрема, відстань від с. Краснівка до с. Карпівка складає 11 кілометрів, відстань від с. Свободне до с. Карпівка складає 12 кілометрів. Тобто, починаючи з березня 2022 року, Криворізький район та безпосередньо с. Карпівка перебували в безпосередній близькості до лінії фронту та в межах досяжності ствольної артилерії ворога і систем залпового вогню.

До липня 2023 року активні бойові дії точились по лівий берег річки Інгулець в межах населених пунктів с. Пригір'я, с. Кочубеївка, с. Заградівка Херсонської області, с. Шестірня Криворізького району Дніпропетровської області, тобто в безпосередній близькості (від 11 до 18 кілометрів) до с. Карпівка Дніпропетровської області, де знаходиться майно Позивача.

Вказані обставини є загальновідомими.

Фактично з березня 2022 року до остаточного звільнення Херсонської області від військових формувань РФ в листопаді 2022 року, населені пункти Криворізького району Дніпропетровської області неодноразово зазнавали ракетно-бомбових ударів як авіації, так і артилерії агресора.

Так, зокрема 02.08.2022 РФ було здійснено обстріл села Карпівка Криворізького району Дніпропетровської області, про що повідомляв начальник Військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул. Відповідна новина була опублікована в ЗМІ на сайті https://rudana.com.ua.

За інформацією з брифінга начальника Військової адміністрації Кривого Рогу Олександра Вілкула, опублікованої на його Telegram каналі 25.07.2022, Криворізький район Дніпропетровської області був обстріляний зі ствольної артилерії та систем залпового вогню (до 40 снарядів). У той період тільки за тиждень в ході розмінування Криворізького району Дніпропетровської області саперами було знешкоджено 200 боєприпасів та 17 касетних боєприпасів.

Згідно з інформацією, розміщеної на офіційному сайті Дніпропетровської обласної ради за 01.06.2022, Криворізький район Дніпропетровської області був визнаний районом, де офіційно відбуваються бойові дії.

05.09.2022 приблизно о 18 годині 50 хвилин з боку РФ було здійснено вогневий ракетний обстріл по цивільних об'єктах Карпівської територіальної громади. Внаслідок вказаного ракетного обстрілу із застосуванням сил та засобів збройних сил РФ зі сторони Херсонської області пошкоджень зазнав майновий комплекс Позивача за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Карпівка, вул. Центральна, 181.

Про факт знищення майна об'єктів господарювання на території Карпівської об'єднаної територіальної громади Криворізького району Дніпропетровської області та пошкодження інших господарських об'єктів в результаті обстрілів РФ було оприлюднено інформацію у стрічках новин: https://fakty.com.ua/ua/proisshestvija/20220905-pid-obstrilamy-kryvorizkyj-ta-nikopolskyj-rajony-lukashuk-pro-vybuhy-na-dnipropetrovshhyni/; https://lb.ua/society/2022/09/05/528445_rosiya_zavdala_raketnogo_udaru.html.

05.09.2022 о 19:47 представниками Позивача до Національної поліції України було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України. За даним фактом було відкрито кримінальне провадження № 12022041610000243, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.10.2022.

Позивачем було створено комісію у складі директора Майстренко Р.С, головного механіка Тимошенка А.М., енергетика Вдовенка С.Ю., яка за результатами обстеження пошкоджень нерухомого майна господарства склала Акт обстеження виробничих будівель та обладнання дільниці ФГ "КОЛОС-М" від 09.09.2022.

Оскільки майновий комплекс Позивача зазнав значних ушкоджень, згідно Наказу директора від 10.09.2022 № 16 "Про зупинення експлуатації об'єкту" було вирішено припинити господарську діяльність на території ФГ "КОЛОС-М" за адресою: с. Карпівка, вул. Центральна, 181.

Листом за № 14/1 від 25.11.2022 Позивач звернувся до Голови Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області з проханням створити комісію для встановлення факту руйнувань та спричинених збитків.

На підставі Рішення виконкому Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 20.06.2022 № 98 створено Комісію з обстеження зруйнованих та пошкоджених будівель та споруд на території Карпівської сільської ради внаслідок збройної агресії РФ.

Вищевказаною Комісією було проведено попередній візуальний огляд пошкодженого майна, за результатами якого складено та підписано Акт № 5 попереднього візуального огляду об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ від 06.12.2022.

Комісією було рекомендовано Позивачу провести обстеження зруйнованого та значно пошкодженого майна із залученням сертифікованих фахівців.

Листом за № 26/1 від 05/07/2023 директор ФГ "КОЛОС-М" звернувся до Голови Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області з проханням направити представників з числа працівників Карпівської сільської ради для участі у комісії з фіксації пошкоджень.

Наказом директора ФГ "КОЛОС-М" від 15.07.2023 № 19/1 було створено Комісію у складі працівників господарства та представників Карпівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Комісія склала Акт № 1 фіксації пошкоджень майна Фермерського господарства "КОЛОС-М", спричинених збройною агресією РФ від 17.07.2023.

Відповідно до висновків Комісії пошкоджень зазнали такі об'єкти:

- контора, гараж, склад-гараж, пожежне депо, розливна, склад, оздоровчий комплекс резервуари РВЗ-1000 № 11, РВЗ-2000 № 27, № 28 - мають локальний характер та потребують капітального ремонту;

- операторська, насосна, тарний склад, щитова, резервуари РВЗ-250 № 1.2.3.4.5.6, РВЗ-500 № 7.8. РВЗ-1000 № 10. РВЗ-2000 № 9.12 - відновленню (капітальному ремонту) не підлягають.

Комісія у складі представників ФГ "КОЛОС-М" та представників Карпівської сільської ради склала детальний Акт за результатами проведеного обстеження об'єкту: Фермерського господарства "КОЛОС-М", пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ від 01.08.2023 з додатками.

Відтак, внаслідок неспровокованої та протиправної збройної агресії РФ проти України та ракетного обстрілу з боку РФ села Карпівка Криворізького району Дніпропетровської області Позивачу було нанесено майнову шкоду у вигляді знищення та пошкодження майнового виробничого комплексу.

Позивач зазначає, що позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність на даному об'єкті та одержувати прибуток від такої діяльності, оскільки виробничі потужності і підсобні приміщення зруйновані чи значно пошкоджені.

Вказані обставини стали підставою звернення Позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Статтею 1 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 від 14.12.1974 надано визначення поняттю «Агресія» як застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або яким-небудь іншим чином, несумісним зі Статутом Організації Об'єднаних Націй, як це зазначено в цій ухвалі.

Згідно зі ст. 2 Статуту ООН від 26.06.1945 (набрав чинності 24.10.1945) Організація та її Члени діють у відповідності до таких принципів:

1. Організація заснована на принципі суверенної рівності всіх її Членів.

2. Усі Члени Організації Об'єднаних Націй сумлінно виконують узяті на себе за цим Статутом зобов'язання, щоб забезпечити їм усім у сукупності права й переваги, що випливають із належності до складу Членів Організації;

3. Усі Члени Організації Об'єднаних Націй розв'язують свої міжнародні суперечки мирними засобами таким чином, щоб не наражати на загрозу міжнародний мир та безпеку і справедливість;

4. Усі Члени Організації Об'єднаних Націй утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй;

5. Усі Члени Організації Об'єднаних Націй надають їй усіляку допомогу у всіх діях, що вживаються нею відповідно до даного Статуту, і утримуються від надання допомоги будь-якій державі, проти якої Організація Об'єднаних Націй вживає дії превентивного або примусового характеру;

6. Організація забезпечує, щоб держави, які не є її Членами, діяли відповідно до цих Принципів, оскільки це може виявитися необхідним для підтримки міжнародного миру й безпеки;

7. Цей Статут жодною мірою не дає Організації Об'єднаних Націй права на втручання в справи, які належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави, і не вимагає від Членів Організації Об'єднаних Націй представляти такі справи на розв'язання у порядку даного Статуту; однак цей принцип не стосується використання примусових заходів на підставі Розділу VII.

Відповідно до ст.ст. 3-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 3314 від 14.12.1974 будь-яке з наведених нижче дій, незалежно від оголошення війни, за умови та відповідно до положень статті 2 кваліфікується як акт агресії: а) Вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини; b) Бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; c) Блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; d) Напад збройних сил держави на сухопутні, морські чи повітряні сили або морські та повітряні бойовики або державу, що не має доступу; e) Застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, в порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території по припиненню дії угоди; f) Дія держави, що дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; g) Засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівносильне перерахованим вище актам, або його значну участь в них. Вищенаведений перелік актів не є вичерпним, і Рада Безпеки може визначити, що інші акти являють собою агресію згідно з положеннями Статуту.

Ніякі міркування будь-якого характеру, будь то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного світу. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Жодне територіальне придбання або особлива вигода, отримані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.

Згідно зі ст. 1 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння" від 12.12.2001 № 56/83 кожне міжнародно-протиправне діяння держави тягне за собою міжнародну відповідальність цієї держави.

Статтею 31 вказаної Резолюції встановлено, що відповідальна держава має надати повне відшкодування шкоди, заподіяної міжнародно-протиправним діянням. Шкода включає будь-які збитки, матеріальні або моральні, завдані міжнародно-протиправним діянням держави.

Відповідно до Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", схваленої Постановою від 21.04.2015 № 337-VIII (далі - Заява), збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов'язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму для блокування українських військових частин.

У квітні 2014 року розпочалась друга фаза збройної агресії РФ проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами РФ озброєні бандитські формування проголосили створення так званих "донецької народної республіки" (07 квітня 2014 року) та "луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року) (абзац п'ятий пункту 1 Заяви).

27.08.2014 третя фаза збройної агресії РФ розпочалась масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів збройних сил РФ (абзац чотирнадцятий пункту 1 Заяви).

Наслідком збройної агресії РФ проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - невід'ємної складової державної території України, воєнна окупація значної частини державної території України у Донецькій та Луганській областях.

Загарбання українських територій супроводжується незаконним привласненням державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також тотальним знищенням інфраструктури і промислових підприємств у Донецькій та Луганській областях.

Зокрема, Україні була заподіяна матеріальна шкода внаслідок так званої "націоналізації" РФ землі, державних та приватних об'єктів нерухомості, державних та приватних підприємств, портів та рекреаційних об'єктів, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Після акту незаконної анексії РФ незаконно користується корисними копалинами та континентальним шельфом, споживає воду та електричну енергію на анексованій території, що завдає Україні матеріальних збитків. Шкода, яку заподіяла РФ внаслідок незаконної анексії та агресії, полягає також у не отриманих Україною та українськими підприємствами прибутках. Внаслідок незаконної націоналізації майна в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також незаконної конфіскації і знищення майна в Донецькій та Луганській областях терористичними угрупованнями, які підтримуються РФ, зменшилися надходження до державного бюджету України, відбулося відчутне скорочення інвестиційних надходжень та зменшення обсягів іноземного кредитування українських підприємств (п. 3 Заяви).

24.02.2022 розпочалась та триває ще одна фаза збройної агресії РФ проти України - повномасштабне вторгнення агресора на українську суверенну територію. У цей день Україна розірвала з РФ дипломатичні відносини.

Указом Президента України у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, тобто до 26 березня 2022 року, який у подальшому неодноразово був продовжений і на даний момент.

02.03.2022 збройну агресію РФ проти України у Резолюції ES-11/1 "Агресія проти України" визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від РФ негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.

16.03.2022 Міжнародний суд ООН у міждержавній справі України проти РФ ухвалив рішення про вжиття тимчасових заходів, згідно з яким визначив, що РФ має негайно зупинити воєнні дії, які вона розпочала на території України 24.02.2022.

14.04.2022 Верховна Рада України визнала дії, вчинені збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалась 24.02.2022, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", схваленої постановою Верховної Ради України № 2188-IX).

27.04.2022 Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію "Наслідки продовження агресії Російської Федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи" № 2433, у якій визнала, що агресія РФ проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

02.05.2023 Верховна Рада України прийняла Постанову "Про Заяву Верховної Ради України "Про використання політичним режимом російської федерації ідеології рашизму, засудження засад та практик рашизму як тоталітарних та і людиноненависницьких". Вказана Постанова дозволяє визначити форми агресії російської федерації та спонукатиме держави світу до засудження її політики, яка призводить до вчинення воєнних злочинів та геноциду Українського Народу.

Отже, РФ з 2014 року чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань РФ, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації та іншим силовим відомствам Російської Федерації, приватних військових кампаній та найманців а також за допомогою державних органів і структур, підконтрольних Російській Федерації під наглядом Міністерства юстиції РФ, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Така агресія РФ заборонена нормами міжнародного права і є порушенням принципів ООН та обов'язків РФ, що випливають із її членства в ООН.

Питання правил ведення бойових дій між державами та гарантій дотримання правил та звичаїв війни регулюються Женевськими конвенціями 1949 року із додатковими протоколами до них від 1977 року, які являють собою правила міжнародного гуманітарного права (або право війни). Учасниками цих Конвенцій та протоколів до них є більшість країн світу, в тому числі, Україна та РФ.

Відповідно до ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року (Четверта Женевська конвенція), на додаток до положень, які втілюються в мирний час, ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Ця Конвенція повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2.

Згідно зі ст. 53 вищевказаної Женевської конвенції будь-яке знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій забороняється, за винятком випадків, коли це є необхідним для проведення воєнних операцій.

Статтею 147 Женевської конвенції визначено, що серйозні порушення, про які йдеться в попередній статті, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров'ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув'язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.

Частинами 1, 2 статті 35 Протоколу 1 від 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року встановлено, що у разі будь-якого збройного конфлікту право сторін, що перебувають у конфлікті, обирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Заборонено застосовувати зброю, снаряди, речовини й методи ведення воєнних дій, здатні завдати надмірних пошкоджень або надмірних страждань.

Положеннями ст. 48 Протоколу 1 від 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й воєнні об'єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об'єктів.

Відповідно до ст. 50 Протоколу 1 від 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року цивільною особою є будь-яка особа, що не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у статті 4 А, 1, 2, 3 та 6 Третьої конвенції та у статті 43 цього Протоколу. У разі сумніву щодо того, чи є яка-небудь особа цивільною особою, вона вважається цивільною особою. Цивільне населення складається з усіх осіб, які є цивільними особами. Присутність серед цивільного населення окремих осіб, які не підпадають під визначення цивільних осіб, не позбавляє це населення його цивільного характеру.

Згідно зі ст. 51 Протоколу 1 від 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв'язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм. Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападів.

Напади невибіркового характеру заборонено. До нападу невибіркового характеру належать: a) напади, не спрямовані на конкретні воєнні об'єкти; b) напади, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, які не можуть бути спрямовані на конкретні воєнні об'єкти; або c) напади, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, наслідки яких не можуть бути обмежені, як це вимагається згідно з цим Протоколом; і які, таким чином, у кожному такому випадку поражають воєнні об'єкти й цивільних осіб або цивільні об'єкти, не розрізняючи їх.

Згідно зі ст. 52 Протоколу 1 від 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року цивільні об'єкти не повинні бути об'єктом нападу або репресалій. Цивільними об'єктами є всі ті об'єкти, які не є воєнними об'єктами, як вони визначені в пункті 2. Напади повинні суворо обмежуватися об'єктами. Що стосується об'єктів, то воєнні об'єкти обмежуються тими об'єктами, які через свій характер, розміщення, призначення або використання вносять ефективний вклад у воєнні дії і повне або часткове руйнування, захоплення чи нейтралізація яких за існуючих у даний момент обставин дає явну воєнну перевагу. У разі сумніву в тому, чи не використовується об'єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, місце відправлення культу, житловий будинок чи інші житлові будови або школа, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що такий об'єкт використовується в цивільних цілях.

За приписами ст. 57 Протоколу 1 від 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року при проведенні воєнних операцій повинна постійно виявлятися турбота про те, щоб оберігати цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об'єкти.

Відповідно до ст. 91 Протоколу 1 від 1977 року до Женевських конвенцій 1949 року сторона, що перебуває у конфлікті й порушує положення Конвенцій або цього Протоколу, повинна відшкодовувати завдані збитки, якщо для цього є підстави. Вона несе відповідальність за всі дії, що вчиняються особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, дії РФ є серйозним порушенням міжнародного права, і, зокрема, Статуту ООН, порушенням обов'язків як постійного члена Ради Безпеки ООН у підтриманні миру і безпеки і дотримання своїх зобов'язань згідно Гельсінського Заключного Акту, Паризької Хартії за Нову Європу і Будапештського меморандуму.

Також відповідно до п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) від 05.12.1994 Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного Акта НБСЄ поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.

Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.

Збройну агресію РФ проти України було засуджено великою кількістю держав та міжнародних організацій.

Зокрема, Європейський парламент у Peзолюції від 01.03.2022 "Про роciйcьку aгpeciю проти України" № 2022/2564(RSP) і наступних своїх резолюціях у найрішучий спосіб засудив незаконну, неспровоковану і невиправдану військову агресію РФ проти України а також залучення Білорусі до цієї агресії; вимагав щоб Російська Федерація негайно припинила всю військову діяльність в Україні, беззастережно вивела всі військові і парамілітарні сили і військову техніку з усієї міжнародно визнаної території України, і повністю поважала територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Крім того, Заявою Сейму Латвійської Республіки від 21.04.2022, Заявою Рійгікогу Естонської Республіки "Щодо військових злочинів та геноциду Російської федерації в Україні" від 21.04.2022, рішенням парламенту Канади від 27.04.2022, постановою Сенату Чеської Республіки від 11.05.2022 та резолюцією Сейму Литовської Республіки від 10.05.2022 № XIV-930 на міжнародному рівні було підтверджено факт збройної агресії РФ проти України та визнано відповідні дії збройних сил та військово-політичного керівництва РФ геноцидом Українського народу.

До того ж, 15.03.2022 Сенат США одноголосно ухвалив резолюцію, яка вимагає розслідування щодо президента РФ Володимира Путіна як воєнного злочинця. 23.03.2022 Сейм Республіки Польща також визнав президента РФ воєнним злочинцем.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25.04.2023 року 23-07411 (R) 250423 було визначено дії РФ, які вона вчиняє на території України, як агресію проти незалежної держави. Вказану резолюцію підтримали 122 члени ООН, в тому числі США, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Німеччина, Франція, і в тому числі Китайська Народна Республіка.

Так, РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, порушила норми міжнародного права, зокрема - Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Будапештський меморандум, Гельсінський заключний акт наради по Безпеці та Співробітництву в Європі, Женевські конвенції, договори, укладені між Україною та РФ, в т.ч. - про українсько-російський державний кордон.

Внаслідок військових дій РФ значних збитків зазнав агропромисловий комплекс України: відбулось скорочення посівних площ внаслідок окупації територій, пошкодження виробничих будівель, споруд і обладнання, блокада чорноморських портів, зростання цін на добриво та дизельне паливо. Також починаючи з жовтня 2022 року, РФ завдавала значних втрат критично важливим об'єктам енергетичної інфраструктури, господарствам агропереробки.

Відповідно до Звіту про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України за рік від повномасштабного вторгнення, підготованого аналітичним центром при Київській школі економіки - KSE Institute у березні 2023 року (https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/05/RDNA2.pdf): сума прямих збитків, завданих агропромисловому комплексу України за рік повномасштабної війни, становить $8,7 млрд.

Найбільша частка збитків агросектору - через знищення та пошкодження сільгосптехніки, внаслідок чого оціночні втрати виробників становлять понад $4,65 млрд. Загалом внаслідок війни пошкоджено або зруйновано 109,6 тис. одиниць сільгосптехніки.

Друга за розміром категорія збитків цієї сфери пов?язана зі знищенням та крадіжками виробленої продукції. Зафіксовано понад 4 млн. т знищеної та викраденої готової сільгосппродукції. Сукупна вартість цих збитків оцінюється в $1,87 млрд.

Суттєвих втрат зазнала також інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Сумарна місткість зруйнованих зерносховищ сягає 8,2 млн т виробленої продукції, а пошкоджених зерносховищ - 3,25 млн. т потужностей для одночасного зберігання. Вартість відновлення зруйнованих потужностей оцінюється у $1,33 млрд.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Правовідносини щодо відшкодування збитків / шкоди врегульовані, зокрема положеннями глави 25 «Відшкодування збитків у сфері господарювання» Господарського кодексу України та глави 82 «Відшкодування шкоди» Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 147 Господарського кодексу України визначено, що збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статями 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2022 у справі № 910/6090/22 зазначив, що «аналіз змісту статей 22 ЦК України, 224, 225 ГК України свідчить, що збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати».

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що до складу збитків входять, серед іншого:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі;

2) витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналіз змісту статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України свідчить, що реальні збитки можуть розраховуватись як у формі втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, так і у формі витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення пошкодженої речі. Потерпілий за власним вибором може вимагати відшкодування або реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або реальної вартості будівельних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого нерухомого майна.

Відповідно до абз. 13 п. 2 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації - додатку до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 20.03.2022 № 326 (далі - Загальні засади оцінки збитків) під збитками розуміють:

- вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно-бомбових ударів в ході збройної агресії Російської Федерації, розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки);

- розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода).

Метою оцінки збитків є: визначення розміру реальних збитків (у вартісному виразі); визначення упущеної вигоди; визначення витрат, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу (п. 8 Загальних засад оцінки збитків).

Як встановлено підпунктом 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 326, визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінки збитків оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - суб'єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223 затверджена Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика).

У пункті 4 Методики встановлено, що відповідно до цієї Методики об'єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання всіх форм власності, згідно з підпунктами 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2022 № 951).

Оцінка шкоди та збитків, що проводиться відповідно до цієї Методики, здійснюється з метою, зокрема визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії, для цілей подання позовів (у тому числі колективних) постраждалими до судових інстанцій, зокрема міжнародних, а також подання позову державою Україна до міжнародних судових інстанцій (пункт 5 розділу І Методики).

Така мета згідно з цією Методикою досягається шляхом визначення у вартісному виразі, зокрема: розміру реальних збитків; потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії (пункт 6 розділу І Методики).

Згідно з пунктом 7 Методики оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Комплексний аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить про право Позивача на відшкодування завданих йому збитків внаслідок протиправних дій Відповідача.

Внаслідок протиправної збройної агресії РФ проти України, яка супроводжувалась бойовими діями та, зокрема, ракетними обстрілами з боку РФ, було пошкоджено об'єкти нерухомого майна Позивача, а саме:

1. Будівля "Контора", технічній паспорт № 181, літера «А».

Пошкоджено: конструктивні елементи несучих стін, перегородок (тріщини), дах будівлі (крокви, стропила, шифер) загальною площею 450 м2; пошкоджені вікна (скло) в кількості 21 (двадцять одна) одиниця загальною площею 51,4 м2, та двері вхідні в кількості 1 одиниця. Виявлено пошкодження у вигляді пробоїн у стінах фасаду. Також, при огляді зафіксовано тріщини плит перекриття загальною площею 36 м2.

2. Будівля "Гараж", технічній паспорт № 181, літера «Г».

Пошкоджено: дах будівлі (крокви, стропила, шифер) загальною площею 50 м2; пошкоджені вікна (скло) в кількості 5 (п'ять) одиниць загальною площею 4,6 м2; двері вхідні в кількості 1 одиниця та ворота кількості 2 одиниці загальною площею 12,4 м2. Виявлено пошкодження у вигляді пробоїн у стінах фасаду. Також, при огляді зафіксовано пошкодження в стели (тріщини) плит перекриття загальною площею 12 м2.

3. Будівля "Склад-гараж", технічній паспорт № 181, літера «И».

Пошкоджено: дах будівлі (крокви, стропила, шифер) загальною площею 40,1 м2; пошкоджені двері вхідні в кількості 1 одиниця та ворота у кількості 1 одиниця загальною площею 5 м2. Виявлено пошкодження у вигляді пробоїн у стінах фасаду. Також, при огляді зафіксовано пошкодження в стели (тріщини) перекриття загальною площею 6,3 м2.

4. Будівля "Пожежне депо", технічній паспорт № 181, літера «З».

Пошкоджено: покрівля будівлі (руберойд) на площі 28 м2; пошкоджено вікна (скло) в кількості 3 (три) одиниці загальною площею 2,7 м2; двері вхідні в кількості 1 одиниця та ворота кількості 1 одиниця. загальною площею 5,4 м2. Виявлено пошкодження у вигляді пробоїн та тріщини у стінах фасаду.

5. Будівля "Розливна", технічній паспорт № 181, літера «Л».

Пошкоджено: покрівля будівлі (руберойд) на площі 5,3 м2, пошкоджені вікна (скло) в кількості 3 (три) одиниці загальною площею 8,4 м2, двері вхідні в кількості 1 одиниця. Виявлено пошкодження у вигляді тріщин у цегляній кладці стін і перекритті. Пошкоджено сходову клітину.

6. Будівля "Операторська", технічній паспорт № 181, літера «Н».

Пошкодження будівлі загальною площею 9.0 м2. Виявлені пошкодження не підлягають відновленню. Будівля зруйнована і не придатна для подальшої експлуатації.

7. Споруда "Насосна", (трубопроводи та насосне обладнання), технічній паспорт №181, літера «М».

Пошкодження будівлі загальною площею 33,4 м2. Виявлені пошкодження не підлягають відновленню. Будівля зруйнована та не придатна для подальшої експлуатації. Також, знищені трубопроводи діаметром 100 мм довжиною 300 м/п та насосне обладнання НЦ-30/90 в кількості 3 одиниці, засувки діаметром 100 мм в кількості 10 одиниць.

8. Будівля "Склад", технічній паспорт № 181, літера «П».

Пошкоджено: покрівля будівлі (руберойд) загальною площею 64 м2; пошкоджені вікна (скло) в кількості 10 (десять) одиниць загальною площею 15 м2; двері вхідні в кількості 2 одиниці та ворота кількості 2 одиниці. загальною площею 5,4 м2. Виявлено пошкодження у вигляді тріщин у цегляній кладці стін та перегородок.

9. Будівля "Тарний склад", технічній паспорт № 181, літера «К».

Пошкодження будівлі загальною площею 44,1 м2. Виявлені пошкодження не підлягають відновленню. Будівля зруйнована та не придатна подальшій експлуатації.

10. Будівля "Оздоровчий комплекс", технічній паспорт № 181, літера «Д».

Пошкоджено: покрівля будівлі (руберойд) загальною площею 30 м2; пошкоджені вікна (скло) в кількості 3 (три) одиниці загальною площею 4,3 м2; двері вхідні в кількості 1 одиниця. Виявлено пошкодження у вигляді пробоїн і тріщин у стінах фасаду. Виявлено пошкодження у вигляді тріщин кладки стін та перегородок.

11. Споруда "Щитова", технічній паспорт № 181, літера «Ш» КТП-160/10/0,4,У-1, паспорт №1779,82.

Зафіксовано осколкові пошкодження трансформатора 0,4 кВ. Виявлено пошкодження ізоляції КЛ-0,4 кВ на виході з КТП до щитової 80 м/п. Пошкоджено електроопори З/Б в кількості 12 шт. Крім того, пошкоджено лінію зв'язку (інтернет) та відео спостереження, яка проходить по всій території об'єкту. Пошкоджена лінія від щитової до резервуарів.

12. Резервуар РВЗ-250 № 1.

При огляді виявлено пошкодження у вигляді пробоїн спричиненої прямим влучанням обломків ракети. Пробоїна розміром приблизно 1м х 1,5м. Також, виявлено осколкові пошкодження стінок резервуара із несучими вертикальними та горизонтальними опорами. В наслідок вибухової хвилі зафіксовано численні уламкові пошкодження днища та покрівлі резервуара. Обслуговуюча площадка резервуара пошкоджена численними уламками від розриву ракети. Влучанням уламку пошкоджено систему трубопроводів та обладнання, знищена система блискавкозахисту енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 250 № 1 відновленню не підлягає.

13. Резервуар РВЗ-250 № 2.

Виявлено пошкодження стінок резервуару уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також наявні осколкові пошкодження стінок резервуару із несучими вертикальними та горизонтальними опорами. Також від вибухової хвилі виявлено численні уламкові пошкодження днища та покрівлі резервуара. Обслуговуюча площадка резервуара пошкоджена численними уламками від розриву ракети. Влучанням уламку пошкоджено систему трубопроводів та обладнання, знищена система блискавкозахисту енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 250 № 2 відновленню не підлягає.

14. Резервуар РВЗ-250 № 3.

Виявлено пошкодження стінок резервуару уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також, наявні осколкові пошкодження стінок резервуара із несучими вертикальними та горизонтальними опорами. Від вибухової хвилі наявні численні уламкові пошкодження днища та покрівлі резервуара. Обслуговуюча площадка резервуара пошкоджена численними уламками від розриву ракети. Влучанням уламку пошкоджено систему трубопроводів та обладнання, знищена система блискавкозахисту енергозабезпечення Резервуар РВЗ 250 № 3 відновленню не підлягає.

15. Резервуар РВЗ-250 № 4.

Виявлено пошкодження стінок резервуару уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також, зафіксовано осколкові пошкодження стінок резервуара із несучими вертикальними та горизонтальними опорами. Від вибухової хвилі наявні численні уламкові пошкодження днища та покрівлі резервуара. Обслуговуюча площадка резервуара пошкоджена численними уламками від розриву ракети. Влучанням уламку пошкоджено систему трубопроводів та обладнання, знищена система блискавкозахисту енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 250 № 4 відновленню не підлягає.

16. Резервуар РВЗ-250 № 5.

Виявлено пошкодження стінок резервуара уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також, наявні осколкові пошкодження стінок резервуара з несучими вертикальними та горизонтальними опорами. Від вибухової хвилі наявні численні осколкові пошкодження днища і покрівлі резервуара. Обслуговуючий майданчик резервуара пошкоджено численними осколками від розриву ракети. Попаданням осколка пошкоджено систему трубопроводів і обладнання, знищено систему блискавкозахисту енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 250 № 5 відновленню не підлягає.

17. Резервуар РВЗ-250 № 6.

18. Резервуар РВЗ-500 № 7.

Виявлено пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також наявні осколкові пошкодження стінок резервуара з несучими вертикальними та горизонтальними опорами. Унаслідок пожежі сталася деформація металоконструкції резервуара. Обслуговуючий майданчик резервуара пошкоджено численними уламками від розриву ракети. Попаданням уламка пошкоджено систему трубопроводів і обладнання, знищено систему блискавкозахисту енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 500 № 7 відновленню не підлягає.

19. Резервуар РВЗ-500 № 8.

20. Резервуар РВЗ-1000 № 10.

Виявлено пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також наявні осколкові пошкодження стінок резервуару з несучими вертикальними та горизонтальними опорами. Також від вибухової хвилі наявні численні осколкові пошкодження днища і покрівлі резервуара. Обслуговуючий майданчик резервуара пошкоджено численними осколками від розриву ракети. Попаданням осколка пошкоджено систему трубопроводів і обладнання, знищено систему блискавкозахисту енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 1000 № 10 відновленню не підлягає.

21. Резервуар РВЗ-2000 № 9.

Виявлено пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також наявні осколкові пошкодження стінок резервуара з несучими вертикальними та горизонтальними опорами. Внаслідок пожежі сталася деформація металоконструкції резервуара. Обслуговуючий майданчик резервуара пошкоджено численними уламками від розриву ракети. Попаданням уламка пошкоджено систему трубопроводів і обладнання, знищено систему блискавкозахисту енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 2000 № 9 відновленню не підлягає.

22. Резервуар РВЗ-2000 № 12.

Виявлено пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також наявні осколкові пошкодження стінок резервуара із несучими вертикальними та горизонтальними опорами. Внаслідок пожежі відбулась деформація металоконструкції резервуара. Обслуговуюча площадка резервуара пошкоджена численними уламками від розриву ракети. Влучанням уламку пошкоджено систему трубопроводів та обладнання, знищена система блискавкозахисту енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 2000 № 12 відновленню не підлягає.

23. Резервуар РВЗ-1000 № 11.

Виявлено пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також, наявні осколкові пошкодження стінок від 1-4 см. Обслуговуюча площадка резервуара частково пошкоджена. Влучанням уламку пошкоджено систему трубопроводів та обладнання, система блискавкозахисту та енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 1000 № 11 підлягає відновленню шляхом капітального ремонту.

24. Резервуар РВЗ-2000 № 27.

Виявлено пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також, наявні осколкові пошкодження стінок від 1-3см. Обслуговуюча площадка резервуара частково пошкоджена. Влучанням уламку пошкоджено систему трубопроводів та обладнання, система блискавкозахисту та енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 2000 № 27 підлягає відновленню шляхом капітального ремонту.

25. Резервуар РВЗ-2000 № 28.

Виявлено пошкодження стінок уламками від вибухової хвилі розриву ракети. Також наявні осколкові пошкодження стінок від 1-3см. Обслуговуюча площадка резервуара частково пошкоджена. Влучанням уламку пошкоджено систему трубопроводів та обладнання, система блискавкозахисту та енергозабезпечення. Резервуар РВЗ 2000 № 28 підлягає відновленню шляхом капітального ремонту.

Вищевказані пошкоджені об'єкти майнового комплексу Позивача потребують капітального ремонту для відновлення господарської діяльності ФГ "КОЛОС-М", яку господарство здійснювало до моменту ракетного обстрілу з боку РФ.

Вказані вище обставини підтверджуються доданими до позову доказами, зокрема: Актом обстеження виробничих будівель та обладнання дільниці ФГ "КОЛОС-М" від 09.09.2022, Актом № 5 від 06.12.2022 попереднього візуального огляду об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, Актом № 1 від 17.07.2023 фіксації пошкоджень майна Фермерського господарства "КОЛОС-М", спричинених збройною агресією російської федерації, Звітом за результатами проведеного обстеження об'єкту: Фермерського господарства "КОЛОС-М", пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 01.08.2023, доданими до Актів фото-таблицями фіксації пошкоджень.

Наказом директора ФГ "КОЛОС-М" № 21 від 10.08.2023 було затверджено кошторисну документацію по збиткам та відновленню об'єктів ФГ "КОЛОС-М", пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації, яка містить розрахунок вартості будівництва для відновлення таких об'єктів.

Розмір реальних збитків Позивача, а саме - розмір витрат, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ, підтверджується Звітом про оцінку збитків - визначення потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КОЛОС-М" станом на 10.08.2023, від 12.09.2023, складеним ТОВ "БІ ВІ АР" (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 133/2023 виданий ФДМУ від 14.03.2023) та Висновком експерта за результатами проведення економічного дослідження № 14/03-2024 від 14.03.2024, складеним судовим експертом Проскурою Катериною Петрівною (Свідоцтво № 1777, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 02.10.2015, дію якого подовжено рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України до 26.10.2024).

У Звіті про оцінку збитків - визначення потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ, детально розраховано витрати, необхідні для відновлення пошкодженого майна Позивача (реальні збитки) у розмірі 55 091 139,55 грн. (1 506 514,86 дол. США) та документально підтверджується обсяг завданої Відповідачем шкоди за окремими об'єктами майнового комплексу.

За заявою Позивача від 27.02.2024 судовим експертом Проскурою Катериною Петрівною проведено економічне експертне дослідження, за результатами якого складено Висновок експерта від 14.03.2024 № 14/03-2024 для подання до суду.

На вирішення економічного дослідження було поставлено питання: «У якому розмірі документально підтверджуються збитки (у вигляді витрат, необхідних на відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ), понесені Фермерським господарством "КОЛОС-М" станом на 10.08.2023, визначені у Звіті про оцінку збитків: визначення потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ, станом на 10.08.2023, складеного ТОВ "БІ ВІ АР", від 12.09.2024?».

Згідно з Висновком експерта за результатами проведення економічного дослідження № 14/03-2024 від 14.03.2024 експертом повністю підтверджується висновок Звіту про оцінку збитків: визначення потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії рф, станом на 10.08.2023, складеного ТОВ "БІ ВІ АР" від 12.09.2023, щодо ринкової вартості витрат, необхідних для відновлення майна та майнових прав Фермерського господарства "КОЛОС-М", що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії рф: комплекс нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, село Карпівка, вулиця Центральна, буд. 181 та обліковується на балансі ФГ "КОЛОС-М" станом на 10.08.2023, у розмірі 55 091 139,55 грн. (без ПДВ), що за офіційним курсом НБУ на дату оцінки (10.08.2023) становить: 1 506 514,86 дол. США (без ПДВ).

Крім того, експерт у висновку зазначив, що майно Фермерського господарства "КОЛОС-М" дійсно було пошкоджене / знищене внаслідок впливу збройної агресії (протиправної поведінки) з боку РФ, збитки від втрати якого були оцінені у наданому на дослідження Звіті про оцінку збитків визначення обсягу збитків, завданих внаслідок пошкодження майна у зв'язку із збройною агресією РФ Фермерське господарство "КОЛОС-М" станом на 10.08.2023, складеного ТОВ "БІ ВІ АР" від 12.09.2023.

Вищевикладені розрахунки, здійснені у Звіті про оцінку збитків - визначення потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ, та у Висновку експерта за результатами проведення економічного дослідження повністю підтверджують реальні збитки, яких зазнав Позивач внаслідок військової агресії РФ, зокрема ракетних обстрілів майнового господарського комплексу, на відновлення якого необхідно витратити 55 091 139,55 грн. (1 506 514,86 дол. США).

Згідно з ч. 6 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди російською федерацією.

Міжнародне право не містить універсальних механізмів відшкодування воєнних збитків, хоча визнає право потерпілої сторони (держави, юридичних чи фізичних осіб) на відшкодування та обов'язок порушника його здійснити. Однак досі відшкодування здійснювалися або в рамках реалізації «права переможця», або, за добровільної згоди винної сторони, через механізми ad hoc (напр., Компенсаційна комісія ООН). У випадку РФ, яка не визнає свого обов'язку відшкодовувати завдані її агресією збитки, досягнення справедливості стикається з новими складними викликами, зокрема проблемою подолання юрисдикційних імунітетів.

Проте, у міжнародному праві сформована так звана «Декларація Мартенса» - положення преамбули Гаазької конвенції про закони та звичаї війни 1899, згідно з яким «у випадках, не врегульованих даною угодою, населення та воюючі сторони залишаються під охороною і дією засад міжнародного права, оскільки вони випливають із звичаїв, що встановилися між цивілізованими народами, із законів людяності і вимог суспільної свідомості». Це положення було включене до згаданої конвенції на Гаазькій мирній конференції 1899 за пропозицією представника Росії Ф. Мартенса (професор міжнар. права Петерб. ун-ту з 1873, чл. ради МЗС Росії з 1881, віце-президент Інституту міжнародного права з 1885) і підтверджене у IV Гаазькій конвенції 1907.

Хоча декларація Мартенса стосується здебільшого гуманітарного права і цивільного населення, застосування аналогії цих положень щодо захисту прав та інтересів юридичних осіб внаслідок військової агресії є більш ніж доречним, позаяк юридичні особи так само зазнають майнової шкоди (збитків), як і фізичні особи під час війни та окупаційних дій країни-агресора, і їхні права так само підлягають ефективному захисту.

Враховуючи викладене, РФ внаслідок протиправних дій було порушено майнові права Позивача, а саме - завдано майнової шкоди нерухомому майну у вигляді руйнувань та пошкоджень виробничих будівель і об'єктів господарського комплексу. Національним законодавством передбачено право потерпілої особи на відшкодування завданих їй збитків, зокрема у вигляді відшкодування витрат, необхідних для відновлення пошкодженого майна Позивача (реальні збитки). Розмір збитків підтверджується оцінкою, проведеною згідно з вимогами чинного законодавства.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2023 у справі № 910/14588/21, під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Такий елемент як наявність шкоди полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.

За результатами правового аналізу змісту статей 22 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України можна зробити висновок, що збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Реальність збитків Позивача, завданих йому Відповідачем, підтверджується: актами фіксації пошкоджень майна, актами попереднього візуального огляду пошкоджень, складеними уповноваженими комісіями, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наказом ФГ "КОЛОС-М" про зупинення експлуатації пошкодженого об'єкта. Розмір збитків підтверджується кошторисною документацією витрат на відновлення пошкодженого майна, звітом про оцінку збитків та висновком судового експерта.

Загальний розмір завданих Відповідачем Позивачу збитків становить 55 091 139,55 грн. (1 506 514,86 дол. США) відповідно до Звіту про оцінку збитків - визначення потреб у витратах, необхідних для відновлення майна та майнових прав, що зазнали руйнівного впливу внаслідок збройної агресії РФ. ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "КОЛОС-М" станом на 10.08.2023, від 12.09.2023, складеного ТОВ "БІ ВІ АР".

Як зазначено у Звіті про оцінку, виконавець та залучені до роботи оцінювачі несуть відповідальність за достовірність незалежної оцінки у відповідності до чинного законодавства України; викладені в даному Звіті факти відповідають дійсності; звіт складено у повній формі у відповідності до вимог законодавства у сфері оцінки та Національних стандартів з оцінки.

Отже, вказаний Звіт є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження розміру збитків, завданих Позивачу.

Детальне обґрунтування протиправності дій РФ проти України, її громадян і юридичних осіб наведене вище.

Основними порушеннями Відповідачем норм міжнародного права та законодавства України, внаслідок яких було завдано шкоди Позивачеві, є:

- Порушення Відповідачем п. 4 ст. 2 Статуту ООН, де визначено зобов'язання держав утримуватися у міжнародних відносинах від погрози силою чи її використання проти територіальної цілісності та незалежності будь-якої держави. Це зобов'язання РФ порушила ще у 2014 році. Статут ООН також забороняє втручання у внутрішні справи держав. Слід зазначити, що ці норми є обов'язковими для виконання усіма державами світу і, у першу чергу, постійними членами Ради Безпеки ООН, до яких входить РФ.

- Порушення Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами згідно зі Статутом ООН 1970р., згідно якої військова окупація території держави в результаті застосування сили на порушення Статуту ООН заборонена, як і організація та заохочення організації іррегулярних сил чи озброєних банд, у тому числі найманців, для вторгнення на територію іншої держави. Жодне набуття територій в результаті погрози силою чи її застосування не повинно визнаватися іншими державами.

- Гельсінський заключний акт НБСЄ від 1975 року, підписаний СРСР (РФ - правонаступник), закріпив принцип поваги кордонів у Європі. Визнання цього принципу означає також визнання існуючих кордонів у якості юридично встановлених відповідно до міжнародного права і відмову від яких-небудь територіальних домагань. Повітряні, сухопутні та морські війська РФ здійснили незаконний перехід через державний кордон України.

- РФ порушила Статут Ради Європи від 1949 року, до якого приєдналась в 1996 році та не дотримується принципів Організації, закріплених статтею 3 Статуту Ради Європи, а саме: верховенство права і дотримання прав людини та основних свобод. Скориставшись ст. 8 Статуту Ради Європи, Організація 25.02.2022р. призупинила представництво Російської Федерації в Раді Європи. Незважаючи на це, РФ досі зобов'язана дотримуватися Європейської конвенції про права людини і про порушеннях особи будуть звертатися до Європейського суду з прав людини.

- Будапештський меморандум від 1994 року, укладений між Росією, США, Великобританією та Україною, гарантами якого також є Франція та Китай, тобто усі постійні члени Ради Безпеки ООН, закріпив гарантії безпеки та чітке визнання кордонів України у разі відмови від ядерної зброї, якої налічувалось приблизно 2000 ядерних боєголовок. Анексія Криму, тимчасова окупація Донецької та Луганської областей, а потім повномасштабні воєнні дії на усій території України, розпочаті 24 лютого 2022 року, є свідченням грубого порушення РФ норм, закріплених Будапештським меморандумом.

- Женевські конвенції про захист жертв війни - багатосторонні угоди в галузі законів і звичаїв війни, спрямовані на захист жертв збройних конфліктів, підписані 1949р., та Протоколи до них від 1977р. Зокрема, РФ порушила значну кількість вимог Конвенції про захист цивільного населення під час війни, внаслідок чого було завдано шкоди, в тому числі - майну Позивача. Згідно ст. 147 вищевказаної Конвенції серйозними порушеннями є порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров'ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув'язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, невиправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.

- Частинами 1, 4 статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

- Отже, РФ порушила значну кількість міжнародно-правових актів та норм національного законодавства України, а тому є відповідальною як за збройну агресію проти України, так і за всі злочини, вчинені по відношенню до конкретних фізичних та юридичних осіб.

16.03.2022 Міжнародний Суд ООН (м. Гаага, Королівство Нідерланди) ухвалив рішення за поданим Україною запитом щодо визначення тимчасових заходів у справі про звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти Російської федерації) згідно з яким: РФ має негайно зупинити військові дії, які вона розпочала на території України 24 лютого 2022 року; повинна негайно забезпечити припинення будь-яких заходів, що сприяють військовим операціям, зазначеним в пункті (1), та вживаються будь-якими військовими підрозділами або нерегулярними збройними формування, які підконтрольні Російській Федерації або підтримуються нею, а також будь-якими організаціями та особами, які можуть перебувати під її контролем або керівництвом.

Вказана обставина доводить, що Організацією Об'єднаних Націй було визнано та засуджено агресією РФ, яка полягала у протиправному збройному вторгненні РФ на територію України.

Крім того, Постановою Верховної Ради України від 14.04.2022 № 2188-IX "Про Заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" було визнано дії, вчинені Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії Російської федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, геноцидом Українського народу.

Все вищевикладене у своїй сукупності доводить протиправність дій РФ у спричиненні збройної агресії проти України та вказує на повну її відповідальність за наслідки та шкоду, спричинену такою агресією.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд зазначає, що протиправність дій Відповідача, як складовий елемент деліктного правопорушення, у розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України, є загальновідомим фактом, визнаним як Верховною Радою України, так і міжнародними організаціями.

Причинно-наслідковий зв'язок між діянням та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння РФ, а саме - збройної агресії проти України.

Зокрема, протягом перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України повністю були окуповані населені пункти с. Краснівка, с. Свободне, с. Кам'янка, с. Пригір'я Бериславського району Херсонської області. Вказані населені пункти знаходяться в безпосередній близькості до с. Карпівка Дніпропетровської області. Зокрема, відстань від с. Краснівка до с. Карпівка складає 11 кілометрів, відстань від с. Свободне до с. Карпівка складає 12 кілометрів. Тобто починаючи з березня 2022 року, Криворізький район та безпосередньо с. Карпівка перебували в безпосередній близькості до лінії фронту та в межах досяжності ствольної артилерії ворога та систем залпового вогню.

Вказані обставини є загальновідомими.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Дніпропетровської обласної ради за 01.06.2022, Криворізький район Дніпропетровської області був визнаний районом, де офіційно відбуваються бойові дії.

Причинно-наслідковий зв'язок між вогневим обстрілом з боку Відповідача та завданою шкодою підтверджується інформацією слідчого у кримінальному провадженні №12022041610000243 (Витяг Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.10.2022), Актами фіксації пошкоджень майна Позивача, а також іншими доказами, про які вказувалось вище.

При цьому, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та діями, вчиненими Відповідачем, доводиться тим, що така шкода є результатом збройної агресії РФ проти України в цілому, адже якби не було такої агресії, то на території України не відбувались би бойові дії, та як наслідок - майно Позивача не було б знищене та пошкоджене. З огляду на викладене, між завданою Позивачу шкодою та відповідними діями Відповідача є безпосередній та об'єктивний причинно-наслідковий зв'язок, адже саме конкретна протиправна поведінка стала причиною завдання збитків.

Таким чином, завдана шкода майну та активам Позивача була спричинена саме прямими протиправними діями Відповідача, а саме неспровокованою збройною агресією РФ проти України. Внаслідок такої агресії на території України, зокрема на території Криворізького району Дніпропетровської області та безпосередньо в селі Карпівка і прилеглих населених пунктах, відбувались активні бойові дії із застосуванням з боку агресора ствольної артилерії, реактивних систем залпового вогню, а також інших засобів ураження, що завдало руйнувань майну Позивача.

Фактично від моменту початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України село Карпівка, де знаходяться майно та виробничі потужності Позивача, знаходились в безпосередній близькості до лінії фронту (на деяких ділянках на відстані до 10 км), що фактично і призвело до ураження майна Позивача вогневими засобами Відповідача.

Вина як суб'єктивний елемент відповідальності за заподіяну шкоду, полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Оскільки всі військові дії збройних сил РФ та інших формувань здійснюються за рішенням президента РФ та уповноважених осіб, то в даному випадку такі протиправні дії Відповідача є умисними.

До того ж, у цивільних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв'язку із наявністю вини іншої особи або через дію об'єктивних обставин (аналогічна усталена правова позиція наведена, зокрема у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 686/10520/15, від 08.05.2018 у справі № 922/2026/17, від 21.09.2018 у справі № 910/19960/15).

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. В даному випадку законодавець передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди.

Відповідний висновок міститься, зокрема у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 753/7281/15-ц.

Отже, законодавством України не покладається на Позивача обов'язок доказування вини Відповідача у заподіянні шкоди, оскільки діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме Відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Зазначений висновок підтверджується Верховним Судом, зокрема у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 648/2035/17, постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 686/10520/15-ц.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) та в особі Міністерства оборони Російської Федерації (119019, Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) на користь Фермерського господарства "КОЛОС-М" (53760, Україна, Дніпропетровська область, Криворізький район, Карпівська ТГ, с. Андріївка, вул. Паркова, 49, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34195872) майнову шкоду у вигляді реальних збитків у розмірі 55 091 139,55 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату оцінки (10.08.2023) становить 1 506 514,86 дол. США.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, м. Москва, вул. Житня, буд. 14, будівля 1) та в особі Міністерства оборони Російської Федерації (119019, Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 826 367,09 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

16.07.2024

Попередній документ

120422794

Наступний документ

120422796

Інформація про рішення:

№ рішення:	120422795
№ справи:	904/1509/24
Дата рішення:	16.07.2024
Дата публікації:	18.07.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.07.2024)
Дата надходження:	05.04.2024

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

07.05.2024 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
30.05.2024 10:00	Господарський суд Дніпропетровської області
18.06.2024 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

КРАСОТА ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ