03.07.2024 року м. Дніпро Справа № 912/2321/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Загородній І.В. (в залі суду) - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2024 (повний текст складено 14.03.2024, суддя Поліщук Г.Б.) у справі №912/2321/23
за позовом Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Велика Виска
до відповідача Фермерського господарства "Іскандер-73", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Оникієве
про розірвання договору, зобов'язання повернути земельну ділянку,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області з вимогами до Фермерського господарства "Іскандер-73" про - розірвання договору оренди землі від 02.10.2014 року щодо земельної ділянки загальною площею 49,8500 га з кадастровим номером 3523181200:02:001:9051, укладеного Головним управлінням Держземагентства у Кіровоградській області та Феськовою Раїсою Іванівною (право оренди за яким зареєстровано 27.10.2014, номер запису 7517372); - зобов'язання повернути Мар'янівській сільській раді земельну ділянку загальною площею 49,8500 га з кадастровим номером 3523181200:02:001:9051; - з покладенням на відповідача судових витрат.
Позовна заява мотивована тим, що відповідач не має на меті фактичного ведення фермерського господарства та сплати до бюджету орендної плати, оскільки вчиняє дії з розпаювання спірної земельної ділянки; відповідачем порушено умови п. 12 договору оренди, яким передбачений обов'язковий перегляд розміру орендної плати один раз у три роки; згідно п. 39 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2024, у даній справі, у задоволенні позову відмовлено.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з обставин того, що дії позивача, направлені на розірвання договору оренди землі за відсутності доказів порушення умов такого договору відповідачем є такими, що суперечать принципам справедливості, добросовісності, приписам Закону України "Про оренду землі". Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, такими, що не підтверджуються обставинами справи, а отже, не підлягають задоволенню.
16.02.2024 від відповідача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, за змістом якої просить відшкодувати фермерському господарству "Іскандер-73" за рахунок Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області понесені господарством витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 750,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2024 клопотання Фермерського господарства "Іскандер-73" від 16.02.2024 № б/н про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (26241, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Велика Виска, вул. Центральна, 59, код ЄДРПОУ 04364673) на користь Фермерського господарства "Іскандер-73" (26244, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Оникієве, вул. Махинька, буд. 12, код ЄДРПОУ 39506920) 24 500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.
Не погодившись із зазначеним додатковим рішенням, засобами поштового зв'язку, Мар'янівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання Фермерського господарства "Іскандер-73" про відшкодування Мар'янівською сільською радою витрат на професійну правничу допомогу повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- Мар'янівська сільська рада вважає оскаржуване додаткове рішення таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню;
- інформація, яка міститься в акті про надання правничої (правової) допомоги від 14.02.2024, зокрема, перелік наданих послуг та розмір гонорару не може вважатись належним детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, надання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу;
- витрати на представництво інтересів клієнта у місцевому господарському суді не є обов'язковими для відшкодування, оскільки явка учасників справи № 912/2321/23 в судове засідання не визнавалася обов'язковою. Крім того, справа № 912/2321/23 не має значного обсягу складності, не потребує надмірного аналізу законодавства, значних витрат часу на аналіз матеріалів, підготовку додатків; переважна більшість додатків до відзиву на позовну заяву готувалася саме Фермерським господарством «Іскандер-73», а не адвокатом, оскільки саме господарство формувало із баз бухгалтерського обліку та звітності документи, які долучені до відзиву на позовну заяву;
- розмір витрат, який визначений відповідачем на правову допомогу, є необґрунтованим, враховуючи насамперед завищення часу, необхідного для підготовки відзиву на позовну заяву в незначній за складністю справі; вартість послуг адвоката за складання відзиву на позовну заяву встановлена у розмірі 18 000,00 грн. з урахуванням загального часу для її складання 9 годин та вартістю послуги 2000,00 грн за 1 годину, що явно є завищеним. Тож, судом всупереч ч.4 статті 126 ГПК не враховано неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг;
- суд, не врахував дії відповідача щодо досудового вирішення спору, чим порушив п.4 ч.5 ст.129 ГПК України; відповідач, у свою чергу не вчинив жодних дій щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи. Крім того, фактично ні судом, ні відповідачем у справі №912/2321/23 не спростовано порушення відповідачем ч.2 п. 12 договору оренди землі від 02.10.2014 щодо обов'язкового перегляду сторонами договору розміру орендної плати раз на три роки.
26.04.2024 від представника відповідача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Мар'янівської сільської ради та залишити без змін додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2024 у даній справі.
Відзив обґрунтований наступним:
- Мар'янівська сільська рада в апеляційній скарзі вказує, що інформація, яка міститься в Акті про надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2024 року, зокрема, перелік наданих послуг та розмір гонорару не може вважатись належним детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, потрібних для надання правничої допомоги. Однак, позивач не вказує яким саме конкретним вимогам не відповідає Акт про надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2024 року, незважаючи на те, що у вказаному Акті про надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2024 року, який складено в доповнення до Звіту про витрачений час на надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2024 року, вказано перелік конкретно виконаних робіт (наданих послуг), витрачений час на їх надання та загальна їх вартість;
- Мар'янівська сільська рада вказує в апеляційній скарзі, що в Акті про надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2024 року значаться послуги, які не пов'язані з розглядом справи в тому сенсі, що їх виконання для розгляду спору не було обов'язковим, зокрема, представництво адвокатом інтересів клієнта в суді, оскільки явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов'язковою. У зв'язку з цим, повідомляю, що представництво адвокатом прав та інтересів клієнта в суді є однією із невід'ємних складових професійної правової допомоги, яка спрямована належним чином довести свої доводи в судовому засіданні при розгляді справи в суді. При цьому, не логічною та не розумною є така наведена позиція Мар'янівської сільської ради, яка вказує, що явка сторін в судове засідання є не обов'язковою, зважаючи на присутність у всіх без виключення судових засіданнях від імені сільської ради двох представників, хоча їх явка не є обов'язковою як зазначено сільською радою в апеляційній скарзі;
- не підтверджується жодними належними доказами та ґрунтується на припущеннях твердження Мар'янівської сільської ради, що справа № 912/2321/23 є справою незначної складності та що розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим, враховуючи завищення часу, необхідного для підготовки відзиву на позовну заяву.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2024 у справі №912/2321/23; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 03.07.2024 об 11 год. 15 хв.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024 апеляційну скаргу Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2024 у справі №912/2321/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2024 у справі №912/2321/23 залишено без змін.
У судове засідання 03.07.2024 з'явився представник відповідача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.
Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали ЦАГС від 11.04.2024 до електронного кабінету позивача.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 03.07.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з положень статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).
Відповідно до статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, безпосередньо у відзиві на позовну заяву відповідач повідомив суд, що у зв'язку із розглядом справи очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
У судовому засіданні 13.02.2024 (в якому оголошено вступну та резолютивну частини рішення) представником відповідача адвокатом Загороднім І.В. було заявлено клопотання в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України, що відповідні докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Процесуальним законодавством не встановлено вимог щодо форми і змісту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.
Клопотання відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу подано до суду 16.02.2024, тобто, в межах строків, визначених частиною восьмою статті 129 ГПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав копії наступних документів: ордеру серії ВА №1070252 від 12.01.2024 та укладеного між відповідачем та адвокатом Загороднім І.В. договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.12.2023, додатку №1 до договору від 15.12.2023, звіту про витрачений час на надання правової допомоги від 14.02.2024 та акта про надання правничої (правової) допомоги від 14.02.2024.
Відповідно до умов договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.12.2023 адвокат Загородній І.В. зобов'язується прийняти на себе доручення Клієнта про надання Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, правничої (правової) допомоги при розгляді Господарським судом Кіровоградської області справи №912/2321/23 за позовом Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області до фермерського господарства "Іскандер-73" про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правничої (правової) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.
Згідно з п. 1.2 договору на виконання пункту 1.1 цього Договору Адвокат надає наступні види правничої (правової) допомоги:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід Клієнта при розгляді справи в суді;
- складення заяв, скарг, заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта в суді, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню;
- представництво прав та інтересів Клієнта в господарському судочинстві, в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами;
- інші види правничої (правової) допомоги, які не заборонені законом та здійснюються Адвокатом відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно п. 3.1 Договору за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої пунктами 1.1, 1.2 цього Договору, Клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається за ставками, визначеними у Додатку №1 до цього Договору, із врахуванням обсягу та витраченого часу на надання правничої (правової) допомоги, що відображається у Звіті про витрачений час на надання правничої (правової) допомоги та Акті про надання правничої (правової) допомоги.
Оплата гонорару Клієнтом здійснюється протягом 30 днів з дня ухвалення судом першої інстанції рішення у судовій справі (п. 3.2 Договору).
Додатком №1 до Договору від 15.12.2023 сторони погодили розмір гонорару адвоката за ставками.
Згідно акту про надання правничої (правової) допомоги від 14.02.2024 Адвокатом надано Клієнту наступну правничу (правову) допомогу:
1. Правовий аналіз документів, наданих Клієнтом, аналіз законодавства, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах 1,5 год (вартість 1500,00 грн).
2. Складання відзиву на позовну заяву 9 год (вартість 18 000,00 грн).
3. Підготовка додатків до відзиву на позовну заяву 1 год (вартість 300,00 грн).
4. Складання заперечень на відповідь на відзив 2,5 год (вартість 2 500,00 грн).
5. Підготовка додатків до заперечень на відповідь на відзив 0,5 год (вартість 150,00 грн).
6. Направлення заяв по суті справи (їх копій) та заяв з процесуальних питань (їх копії) іншим учасникам справи 1 год (вартість 300,00 грн).
7. Участь в судовому засіданні в суді (за 1 засідання - 2000,00 грн.), 2 засідання (вартість 4 000,00 грн).
Загальна вартість послуг з правничої (правової) допомоги складає 26 750,00 грн.
Позивач заперечив проти стягнення такої суми витрат на правову допомогу, зазначивши, що в акті про надання правничої (правової) допомоги від 14.02.2024 значаться послуги, які не пов'язані з розглядом справи в тому сенсі, що їх виконання для розгляду справи не було обов'язковим. Зокрема, витрати на вивчення судової практики не є обов'язковим для відшкодування, оскільки надання таких послуг не вимагається згідно з процесуальним законодавством; витрати на представництво інтересів клієнта у місцевому господарському суді не є обов'язковими для відшкодування також, оскільки явка учасників справи в судове засідання не визнавалась обов'язковою. Також зазначено, що дана справа не має значного обсягу складності, не потребує надмірного аналізу законодавства, значних витрат часу на аналіз матеріалів та підготовку додатків.
З урахуванням наданих заперечень позивача, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру витрат заявника на правничу допомогу до 24 500,00 грн., з чим погоджується суд апеляційної інстанції. Адже, правовий аналіз документів, наданих Клієнтом, аналіз законодавства, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, підготовка додатків до відзиву на позовну заяву охоплюється послугою зі складання відзиву на позовну заяву; підготовка додатків до заперечень на відповідь на відзив охоплюється послугою зі складання заперечень на відповідь на відзив; направлення заяв по суті справи (їх копій) та заяв з процесуальних питань (їх копій) іншим учасникам справи також входить до послуг щодо складання заяв по суті справи. Таким чином, розумними та справедливими є такі витрати:
- складання відзиву на позовну заяву (вартість 18 000,00 грн);
- складання заперечення на відповідь на відзив (вартість 2 500,00 грн);
- участь в двох судових засіданнях в суді (вартість 4 000,00 грн).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі “Двойних проти України” (пункт 80), від 10.12.2009 у справі “Гімайдуліна і інших проти України” (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, від 26.02.2015 у справі “Баришевський проти України” (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що витрати на представництво інтересів клієнта в суді не є обов'язковими для відшкодування, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.
Так, у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Таким чином, колегія суддів вважає, що представництво інтересів відповідача у двох судових засіданнях адвокатом є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта, а такі витрати є обґрунтованими, реальними, підтвердженими матеріалами справи, їх розмір (4000,00 грн.) розумний, справедливий, співрозмірний з обсягом виконаної адвокатом роботи та затраченим часом для участі у судових засіданнях.
Окрім того, судова колегія звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, не лише участь адвоката у судовому засіданні, але й час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №910/21424/21.
Доводи скаржника в частині того, що інформація, що міститься в Акті не може вважатися належним детальним описом робіт, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Судовою колегією встановлено, що Акт про надання правничої (правової) допомоги від 14.02.2024 (т. 2, а.с. 23) містить детальний опис обсягу та вартості правової допомоги, а саме найменування наданих послуг, їх кількість (год.), вартість за 1 год., загальна вартість по кожному найменуванню послуги. Відповідачем також надано Звіт про витрачений час на надання правової допомоги від 14.02.2024 та Додаток №1 до договору від 15 грудня 2023 року, з якого вбачається зміст правової допомоги та її ціна (ставка, грн./год.).
Крім того, ч. 3 ст. 126 ГПК України не передбачає надання інших доказів, крім детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та витраченого ним часу на підтвердження того, що такі роботи були виконані (послуги надані).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №910/21424/21.
Аргументи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції відсутності зі сторони відповідача дій по досудовому врегулюванню спору зводиться до неправильного тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем пункту 12 договору в частині обов'язкового перегляду розміру орендної плати один раз на три роки стосуються предмета доказування по суті спору, а не розподілу витрат на правничу допомогу, та яким вже було надано оцінку Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 03.07.2024 за результатами перегляду рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2024 у даній справі.
Таким чином, з урахуванням наведеного, колегія суддів, дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, понесених за розгляд справи в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги позивача, в контексті співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики) та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на зазначені положення ГПК України, визначені практикою ЄСПЛ критерії, принципи реальності та розумності судових витрат, вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру витрат заявника на правничу допомогу до 24 500,00 грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване додаткове рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-277, 282-284, 287-289 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області на додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2024 у справі №912/2321/23 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.03.2024 у справі №912/2321/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.07.2024.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін