вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" липня 2024 р. Справа№ 910/16740/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Палія В.В.
Вовка І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024
у справі № 910/16740/23 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
до Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю
про стягнення 52 358,51 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач) про стягнення 52 358,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 4-1264СУП від 18.01.2022 в частині повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії в строк, визначений договором, у зв'язку чим позивачем нараховано 40 903,99 грн. пені, 8662,67 грн. інфляційних втрат та 2791,85 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/16740/23.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі №910/16740/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" пеню в розмірі 194,46 грн., 3 % річних в розмірі 2791,85 грн., інфляційні втрати 8662,67 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 597,15 грн. В іншій частині позову відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідач у встановлений договором строк не виконав свого обов'язку зі сплати за послуги поставленої електричної енергії. Так, дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 ЦК України) та відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" 05.03.2024 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №23/497 від 26.02.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/16740/23 від 05.02.2024 в частині відмови у стягненні пені у сумі 40 709,53 грн. за період з 15.07.2022 по 24.07.2023, судового збору у сумі 2086,85 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" пеню за період з 15.07.2022 по 24.07.2023 у сумі 40 709,53 грн. та судовий збір у сумі 2086,85 грн., в іншій частині рішення залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору покласти на Фірму "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом за недоведеності обставин, що мають значення для справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права. При цьому скаржник стверджував, що договір на постачання електричної енергії з Фірмою "Т.М.М."- ТОВ укладено як з юридичною особою, тому правовідносини між позивачем та відповідачем є господарськими, а отже і відповідальність відповідача за порушення умов господарського договору визначається відповідними нормами чинного законодавства України, яке регулює саме господарські відносини.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2024 апеляційну скаргу №23/497 від 26.02.2024 Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" у справі № 910/16740/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/16740/23.
06.03.2024 Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут", через систему "Електронний Суд", було подано заяву, в якій заявник зазначає, що скаржником до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та надає платіжну інструкцію №54040 від 27.02.2024, як доказ сплати судового збору у сумі 4026,00 грн., просить приєднати її до матеріалів справи.
18.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду супровідним листом №910/16740/23/1534/24 від 14.03.2024 надійшли матеріали справи №910/16740/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою №23/497 від 26.02.2024 Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/16740/23, ухвалено справу № 910/16740/23 за апеляційною скаргою №23/497 від 26.02.2024 Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 у справі № 910/16740/23 розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
05.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від представника Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Відповідач наголошує на тому, що Фірма у правовідносинах з Товариством виступає саме як колективний побутовий споживач, а тому на їх правовідносини поширюється дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі №910/16740/23 без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 18.01.2022 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальник) та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 4-1264СУП (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до договору.
Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п. 13.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з договором.
Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
В пункті 5.9 договору визначено, що розрахунки споживача здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.
Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до договору.
За змістом п. 5.11 договору якщо споживач не здійснив оплату в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до п. 5.13 договору споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію споживачу постачальник зобов'язаний окремо вказувати оплату за послугу з розподілу електричної енергії та оплату вартості електричної енергії.
У комерційній пропозиції № 9 (далі - комерційна пропозиція), яка є додатком №3 до договору, сторони погодили, зокрема, ціни на електричну енергію; територію, на якій постачальник пропонує відповідну комерційну пропозицію; спосіб оплати.
Відповідно до п. 3 комерційної пропозиції розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії
Також пунктом 4 комерційної пропозиції встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
Відповідно до п. 7 комерційної пропозиції у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених пунктом 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинно бути сплачено протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
В подальшому, 04.05.2023 між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (кредитор) та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю (боржник) укладено договір реструктуризації заборгованості №7265-р (далі - договір реструктуризації), згідно якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор та боржник домовились про реструктуризацію кредиторської заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором та не погашено згідно з договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП від 18.01.2022 шляхом розстрочення на 12 календарних місяців.
Відповідно до п. 1.2 договору реструктуризації боржник визнає та сплачує кредитору заборгованість за договором про постачання у сумі 269 159,52 грн, що утворилася у боржника перед кредитором станом на 30.04.2023 та підтверджується актом звіряння (додаток №2 до договору реструктуризації).
У додатку № 2 до договору реструктуризації встановлено наступний графік погашення заборгованості: до 25.05.2023 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.06.2023 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.07.2023 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.08.2023 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.09.2023 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.10.2023 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.11.2023 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.12.2023 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.01.2024 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.02.2024 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.03.2024 у розмірі 22 429,96 грн.; до 25.04.2024 у розмірі 22 429,96 грн.
На виконання умов укладеного договору позивачем було здійснено поставку електричної енергії за період з червня 2022 року по серпень 2023 року, а саме: за червень 2022 року на суму 22 295,25 грн., за липень 2022 року на суму 26 903,52 грн.; за серпень 2022 року на суму 17 142,71 грн.; за вересень 2022 року на суму 19 168,80 грн.; за жовтень 2022 року на суму 38 640,00 грн.; за листопад 2022 року на суму 35 669,76 грн.; за грудень 2022 року на суму 34 322,40 грн.; за січень 2023 року на суму 44 822,40 грн.; за лютий 2023 року на суму 42 803,04 грн.; за березень 2023 року на суму 42 285,60 грн.; за квітень 2023 року на суму 34 747,44 грн.; за травень 2023 року на суму 36 570,24 грн.; за червень 2023 року на суму 49 695,36 грн.; за липень 2023 року на суму 53 774,16 грн. та за серпень 2023 року 57 607,44 грн.
Також в матеріалах справи містяться щомісячні рахунки за спожиту електричну енергію за вказаний період та докази їх отримання відповідачем.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (абз. 5 п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Укладений між сторонами договір постачання за своєю правовою природою є договором енергопостачання та належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов'язків, обумовлених цим договором.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, 526 ЦК України).
В зв'язку з виникненням заборгованості, 04.05.2023 ПрАТ «Харківенергозбут», як кредитор, та Фірма "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю, як боржник, уклали договір реструктуризації заборгованості, у якому Фірма визнає заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП від 18.01.2022 у сумі 269 159,52 грн., що підтверджується актом звіряння (додаток №2 до договору реструктуризації).
Первісно умови договору про постачання та Комерційної пропозиції встановлювали, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.
Такі умови щодо строку оплати споживачем електричної енергії відповідають п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, відповідно до якого розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Таким чином, на виконання умов договору, фірма повинна була оплачувати спожиту електричну енергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка.
Умовами укладеного сторонами договору про реструктуризацію передбачений обов'язок Фірми сплатити Товариству 269 159,52 грн. боргу рівними частинами по 22 429,96 грн. до 25.05.2023; до 25.06.2023; до 25.07.2023; до 25.08.2023; до 25.09.2023; до 25.10.2023; до 25.11.2023; до 25.12.2023; до 25.01.2024; до 25.02.2024; до 25.03.2024; до 25.04.2024.
У п. 2.3 договору реструктуризації сторони узгодили, що у разі порушення боржником строків виконання зобов'язань, встановлених графіком погашення заборгованості (пункт 2.1 цього договору) та/або виконання їх у неповному обсязі, графік погашення заборгованості вважається зміненим: боржник упродовж 3 робочих днів з дня порушення, зобов'язаний сплатити (погасити) кредитору увесь залишок несплаченої реструктуризованої заборгованості за цим договором, який визначається як різниця між загальною сумою реструктуризованої заборгованості та сумою, яка надійшла на рахунки кредитора від боржника за договором.
Суд першої інстанції за результатами розгляду цієї справи дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог Товариства про стягнення з Фірми 194,46 грн. пені, нарахованої за період з 15.08.2023 по 17.08.2023, 2791,85 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 15.07.2022 по 17.08.2023, та 8662,67 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2022 по травень 2023. У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 40 709,53 грн., нарахованої за період з 15.07.2022 по 24.07.2023 на суму основного боргу по кожному спірному місяцю надання послуг, судом відмовлено.
Товариство у апеляційній скарзі не погоджується з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні вимог про стягнення пені та оскаржує рішення в цій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У п. 5.11 договору сторони погодили, у разі якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, що є невід'ємною частиною договору, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Згідно пункту 7 Комерційної пропозиції, яка є невід'ємною частиною договору, у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінет Міністрів України постановив, що з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України діють карантинні обмеження.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантинні обмеження.
Так, підпунктом 4 пункту 3 розділу II Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Місцевий суд, частково задовольняючи позовні вимоги, застосував до спірних правовідносин положення законодавства, які встановлюють заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуг, під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни, та до припинення чи скасування воєнного стану в Україні. З таким висновком також погоджується колегія суддів.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, зокрема, забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією від 22.12.2022 № 309, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 24 лютого 2022 року до якого, зокрема, включено Харківську міську територіальну громаду.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
У відповідності до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення співвласників багатоквартирного будинку № 22 по вулиці Кузнечній в м. Харкові комунальною послугою електропостачання, Фірма "Т.М.М."-ТОВ уклала з ПрАТ "Харківенергозбут" договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-1264СУП від 18.01.2022, пунктом 1.1 якого визначено, що договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам.
Колегія суддів зазначає, що доказів того, що споживання за договором № 4-1264СУП від 18.01.2022 відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб'єктами господарювання матеріали справи не містять.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що на розрахунки відповідача з постачальником електричної енергії, у тому числі, розповсюджуються приписи законодавства та нормативно-правових актів, які здійснюють регулювання відносин у сфері отримання житлово-комунальних послуг для населення, оскільки кінцевим споживачем цих послуг фактично є населення, а саме - мешканці багатоквартирного будинку №22 по вул. Кузнечній в м. Харкові, оплата за спожиту електричну енергію надходить від населення, співвласників, які володіють житловими приміщеннями в багатоквартирному будинку.
Вищенаведене відповідає положенням ч. 5 ст. 20 та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
На підставі викладеного, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Таким чином, в порушення виконання відповідачем договірних зобов'язань, ст. 611, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є підстави для застосування встановленої законом та умовами договору відповідальності.
Крім того, висновок господарського суду щодо поширення на відповідача дії положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" а саме те, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги є цілком правомірним.
Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі №910/16740/23 -залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 року у справі №910/16740/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи №910/16740/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді В.В. Палій
І.В. Вовк