вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"15" липня 2024 р. Справа№ 910/14781/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва
на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024
у справі №910/14781/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації
до Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва"
про зобов'язання вчинити дії,
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2024 позов задоволено.
Зобов'язано Релігійну організацію Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва звільнити нежитлове приміщення площею 146 квадратних метрів в будівлі по вулиці Володимирській 45 у місті Києві.
Стягнуто з Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва на користь Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 2 684, 00 грн витрат зі сплати судового збору.
14.06.2024 не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Релігійна організація Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14781/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Стягнути з позивача суму понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.
Скаржник також звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14781/23.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 апеляційну скаргу у справі №910/14781/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14781/23. Відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14781/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
24.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14781/23.
При зверненні із скаргою, апелянт просив суд розглянути та задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14781/23, обґрунтовуючи заяву, зазначив, про те, що про існування рішення суду, відповідач дізнався від позивача, коли той запропонував звільнити орендоване приміщення, вказавши, що є відповідне рішення суду. Документи щодо розгляду справи в суді відповідач не отримував, у зв'язку із чим суд ухвалив рішення про права та обов'язки без участі відповідача та його заперечень і доказів, вважає, строк на подачу апеляційної скарги може бути поновлений.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 апеляційну скаргу Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14781/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та зобов'язано Релігійну організацію Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва зобов'язано зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
09.07.2024 через канцелярію суду від керівника Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва Кошуби Д.О. надійшло клопотання про продовження терміну на усунення недоліків, ще на п'ятнадцять діб.
15.07.2024 через канцелярію суду від керівника Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва Кошуби Д.О. надійшло клопотання про доповнення вимог апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у спрві №910/14781/23, в якому останній просив визнати договір оренди №56/1 від 21.02.2013, таким, як дійсний. І судовим рішенням затвердити його продовження, ще на десять термінів, а саме від 21.02.2022 до 21.02.2052.
Також 15.07.2024 через канцелярію суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано клопотання про усунення недоліків, а саме реєстрацію в електронному кабінеті Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (код ЄДРПОУ 25880717). Стосовно вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 про подання відповідного обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 апелянтом не надано.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також подані клопотання на виконання ухвали суду, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Релігійна організація Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва знаходиться за адресою: 01034, м. Київ, вулиця Прорізна, будинок 23, квартира 4 (а.с. 47), куди відповідно суд першої інстанції направляв ухвали, але вони повертались без вручення з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання". Також суд першої інстанції направляв ухвалу на вул. Володимирську, 45, але з відти, з відміткою Укрпошти "неправильно зазначена (відсутня) адреса" також поверталось (а.с. 160-161).
Окрім того, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник зазначає свої адреси: фактична адреса місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Володимирську, 45 та юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 23, кв. 4.
Також, як свідчать матеріали справи суд першої інстанції декілька разів відкладав розгляд справи та направляв ухвали про виклик у судові засідання Релігійну організацію Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва за вказаними адресами, які зазначені самим відповідачем.
Окрім того, рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 було "Надіслано для оприлюднення: 05.02.2024. Зареєстровано: 06.02.2024. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2024" на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, в свою чергу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Отже, відповідач не був позбавлений можливості ознайомлення з рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2024 згідно відомостей з реєстру.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Таким чином, скаржник мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі, в тому числі оскаржуваним рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
В свою чергу, скаржник не навів об'єктивних обставин, які б свідчили про наявність дійсних перешкод у реалізації останнім свого права на ознайомлення із повним текстом оскаржуваного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Згідно з пунктом 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 (далі - Положення), особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого електронного кабінету. У разі наявності в особи електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого електронного кабінету.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20.
Частиною 5 статті 242 ГПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту частин 2 та 3 статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Окрім того, рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 було направлено Релігійній організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва 05.02.2024 на адресу: м. Київ, вул. Прорізна, 23, кв. 4 , звідки повернулося з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 178).
Однак, апеляційна скарга на зазначене рішення була подана до суду апеляційної інстанції лише 14.06.2024.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про дотримання місцевим господарським судом вимог ГПК України щодо належного повідомлення скаржника про прийняття оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мушта проти України зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 ГПК України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Вищенаведене свідчить про те, що судом першої інстанції з дотриманням вимог чинного процесуального законодавства вживались належні заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.
Частина 1 статті 43 ГПК України передбачає, що учасники судового процессу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Однією із засад судочинства в силу приписів статті 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, скаржником не наведено змістовних та вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, також скаржник не довів, що у цій справі можливість вчасного подання апеляційної скарги не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Разом з цим, заявником у визначений строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 про залишення без руху, та не надано суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14781/23 необхідно відмовити на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 261 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14781/23.
2. Повернути апеляційну скаргу Релігійної організації Української Православної Церкви Парафія рівноапостольної Марії Магдалини у Старокиївському районі м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2024 у справі №910/14781/23 заявнику з додатками.
3. Копію ухвали у справі №910/14781/23 надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Л.В. Кропивна
Є.Ю. Пономаренко