Справа №538/867/24
Провадження по справі №2/538/462/24
16 липня 2024 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 5613227. 18.10.2023 року між ТОВ "Маніфою" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 18-10/2023, за яким ТОВ "Маніфою" передало ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" прийняло належні ТОВ "Маніфою" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 18.10.2023 року до договору факторингу № 18-10/2023 від 18.10.2023 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20944,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13944,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 18.10.2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за Договором позики № 5613227 в розмірі 20944,00 грн.
12.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8212354. 27.10.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 27102023/1, за яким ТОВ "Мілоан" передало ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" прийняло належні ТОВ "Мілоан" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 27.10.2023 року до договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12570,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.10.2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором № 8212354 в розмірі 12570,00 грн.
В зв'язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, але надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, відзиву, клопотань не надала.
Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з"явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 21.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 5613227.
18.10.2023 року між ТОВ "Маніфою" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 18-10/2023, за яким ТОВ "Маніфою" передало ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" прийняло належні ТОВ "Маніфою" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 18.10.2023 року до договору факторингу № 18-10/2023 від 18.10.2023 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20944,00 грн., з яких:
- 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу,
- 13944,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 18.10.2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за Договором позики № 5613227 в розмірі 20944,00 грн.
12.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8212354.
27.10.2023 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 27102023/1, за яким ТОВ "Мілоан" передало ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" прийняло належні ТОВ "Мілоан" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 27.10.2023 року до договору факторингу № 27102023/1 від 27.10.2023 року, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 12570,00 грн., з яких:
- 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу,
- 9000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27.10.2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором № 8212354 в розмірі 12570,00 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу приписів ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судовим розглядом встановлено, що вищевказаний кредитний договір був укладений між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 03.09.2015 р. № 675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІУ від 22.05.2003 р., електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Порядок укладення електронного договору визначений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якою пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Істотні умови електронного договору визначені Цивільним кодексом України та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 3-5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частинами 1-2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зі змісту укладених відповідачем кредитних договорів вбачається, що відповідач підписанням цих договорів підтвердила, що вона ознайомилася з умовами договорів, повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується їх дотримуватися та виконувати.
Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, внаслідок чого утворилася заборгованість на суму, вказану судом вище.
Згідно ст. ст. 526-527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторін.
Статтями 1054 та 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, так як вони підтверджуються зібраними по справі та дослідженими судом письмовими доказами, про які судом зазначено вище. Доказів, які б спростовували висновки суду, відповідачем не надано.
Отже, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 625, 626, 628, 638, 639, 207, 629, 526, 527, 530, 1048, 1049, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк") суму заборгованості:
- за Договором позики № 5613227 від 21.05.2023 року в розмірі 20944 (двадцять тисяч дев"ятсот сорок чотири) гривні 00 коп;
- за Кредитним договором № 8212354 від 12.06.2023 року в розмірі 12570 (дванадцять тисяч п"ятсот сімдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк") судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Лохвицького
районного суду Полтавської області В.А. Бондарь