Справа № 525/863/24
Номер провадження 3/525/411/2024
17 липня 2024 року с. Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Ячало Ю.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , заміжня, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, працює ПАФ "Україна" свинаркою, за станом здоров'я групи інвалідності немає, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий, до адміністративної відповідальності не притягувалася,
по ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Відповідно до протоколу серія ВАД № 370488, складеного 21 червня 2024 року, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 08 години 00 хвилин 20 червня 2024 року по 05 годину 00 хвилин 21 червня 2024 року, не виконувала своїх обов'язків передбачених законодавством щодо виховання своїх неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого останні в нічний період часу не перебували вдома та він них було чути запах алкоголю.
Дії ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася (а.с. 6), в телефонному режимі повідомила, що сьогодні з'явитися не зможе в зв'язку з віддаленістю місця проживання та відсутністю транспорту.
Суд зазначає, що у відповідності до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 184 КУпАП не є обов'язковою.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративна відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, настає виключно за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного вище правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які, зокрема, регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну "законодавство" визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1) Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2) Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3) Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4) Батьки зобов'язані поважати дитину; 5) Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; 6) Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7) Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов'язків є вичерпним.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата та місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано виконання вимог ст. 256 КУпАП та не зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме: не було конкретизовано, у який спосіб особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини, не наведено конкретних обставин які б вказували на невиконання особою своїх батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей, не вказано від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, ухилялася особа.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не можуть бути достатніми підставами для висновку про те, що особа ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дітей. В протоколі не визначені фактичні підстави, які дозволяють встановити, які дії складають склад адміністративного правопорушення, а суд з власної ініціативи формулювати склад правопорушення не повинен, що відповідає практиці рішень Європейського суду, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення, будь-яких інших належних та допустимих доказів, визначених ст. 251 КУпАП, які б вказували на винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, матеріали справи не містять.
Слід також зазначити, що суб'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Також відповідальність за ст. 184 КУпАП України настає у разі, коли ухилення батьків від виконання обов'язків щодо навчання та виховання дітей має систематичний характер. Разовий характер відповідних дій не утворює складу правопорушення, відповідальність за яке передбачено цією статтею, як зазначено постанові ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 25 листопада 2004 року.
До матеріалів справи не долучено інформації, яка б підтверджувала факт систематичності не виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків по відношенню до її неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладено проходжу до висновку про відсутність достатніх допустимих доказів для встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За таких обставин, адміністративне провадження слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, 251, 252, 256, 279, 280, 283, ч. 1 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.І. Ячало