Справа № 302/966/24
Провадження № 1-кп/302/138/24
21
17.07.2024селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 09.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024078110000096 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Негровець Міжгірського району Закарпатської області, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
08.07.2024, біля 23.00 години, ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході сварки із своєю матір'ю ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс останній декілька ударів кулаками рук в область обличчя, після чого лівою рукою схопив за п'ятий палець правої кісті ОСОБА_4 , та почав викручувати.
У результаті своїх протиправних дій ОСОБА_3 , згідно з висновком судового-медичного експерта №59/м від 09.07.2024, спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 у вигляді синця із набряком м'яких тканин 5-го пальця.
Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по механізму стиснення-кручення, якими могли бути пальці рук сторонньої особи.
По давності вкладаються в час події, яка мала місце 08.07.2024. Розладу здоров'я за собою не потягли і по цій ознаці відповідно до Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я. Малоймовірно, що дані тілесні ушкодження могли виникнути при падінні з висоти власного зросту, а є наслідками локального удару.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Частинами 2 та 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором додана заява обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень статті 302 КПК України, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження.
В свою чергу потерпіла ОСОБА_4 , відповідно до письмової заяви, також згодна із розглядом обвинувального акта в спрощеному порядку.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву за змістом якої він не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, заяву потерпілої ОСОБА_4 , якою вона надає згоду щодо розгляду обвинувального акта в спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
У відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує дії обвинуваченого за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
За змістом частин першої та другої статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог статті 65 КК України:
--- суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання (частина 1);
--- особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (частина 2).
За частиною 1 статті 125 КК України передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно зі статтею 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку та його наслідки, особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружений, не працюючий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також обставини, що впливають на його покарання, з яких пом'якшуючими відповідно до статті 66 КК України визнає: щире каяття, про що свідчить повне визнання своєї вини, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які відповідно до статті 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , усіх обставин по провадженню, тяжкості скоєного ним кримінального проступку та його наслідків, обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, дотримуючись принципів об'єктивності та неупередженості розгляду справи, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення і запобігання скоєння обвинуваченим нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах розміру, визначеного санкцією частиною 1 статті 125 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не подавався.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись статтями 100, 368, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального поступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та йому призначити покарання у виді штрафу в розмірі 45 (сорок п'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 765,00 грн (сімсот шістдесят п'ять гривень).
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1