Справа №: 302/738/24 3/302/319/24
(у повному обсязі)
15.07.2024 смт. Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
з участю : секретар судового засідання Липей В.В.,
особа, стосовно якої складено протоколи - ОСОБА_1 ,
потерпіла - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130 ч.1, 124, 173-2 ч.1 КУпАП, за протоколами від 22.05.2024 серія ААД № 657489, серія ААД № 657850, серія ВАД № 543329, складеними поліцейськими ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області Пелех В.Р., ОСОБА_3 , стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , раніше не судимої, одруженої, утримує трьох малолітніх дітей, наділена правом керування транспортними засобами згідно посвідчення водія серія і номер НОМЕР_1 , працює лікарем у КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня», паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , виданий 27.07.2018 органом ДМС 2128, раніше притягалась до адміністративної відповідальності протягом року згідно з постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02.03.2023 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, яка набрала законної сили 19.06.2023 згідно з постановою судді Закарпатського апеляційного суду від 19.06.2023 (справа № 302/370/23), номер телефону:0974088535,-
Зазначені протоколи надійшли до суду одночасно 28.05.2024.
Згідно з постановою судді від 29.05.2024 справи за цими протоколами об'єднані в одне провадження на виконання положень ч.2 статті 36 КУпАП.
Суддею встановлені під час розгляду справи такі обставини.
22.05.2024 біля 01 години в селі Синевир, 1419, Хустського району Закарпатської області ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після вищезазначених обставин 22.05.2024 ОСОБА_1 в селі Синевир по головній вулиці керувала транспортним засобом марки «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не вибрала безпечної швидкості руху та не дотрималась безпечного бокового інтервалу, що призвело до перекидання в кювет, унаслідок чого автомобіль отримав незначні механічні пошкодження у виді ушкоджень лаково-фарбового покриття на боковій частині авто. Під час оформлення матеріалів ДТП 22.05.2024 біля 03 години ОСОБА_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (поведінку, яка не відповідає обстановці, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота) відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння. Водій ОСОБА_1 порушила вимоги пунктів 12.1, 13.3, 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 вище встановлені обставини визнала частково, однак заперечила вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 ч.1, 124, 130 ч.1 КУпАП, і свою позицію усно і письмово в поясненнях та клопотаннях обґрунтувала таким.
На момент керування автівкою вона ще була твереза. Автомобіль просто застряв у кюветі, однак не отримав пошкоджень тому ДТП не було. Поліцейські склали протоколи з неправдивими відомостями і не довели її вину, не встановили відповідні обставини, а саме те, що з'їзд автомобіля в кювет під її керуванням настав ввечері біля 21 години. Після чого ОСОБА_1 отримала неприємну інформацію сімейного характеру про бажання її чоловіка розірвати шлюб, унаслідок чого в неї сталася сварка та сутичка з мамою ОСОБА_2 . Про це невідомі особи зателефонували до поліції, яка прибула біля 01 години 22.05.2024 і спитали під час з'ясування обставин сімейного конфлікту чий автомобіль за 1,5 км від місця її проживання та матері (від будинку № 1419) у селі Синевир знаходиться в кюветі. На той час ОСОБА_1 ужила спиртні напої від стресу щодо сімейного конфлікту та позиції чоловіка, тобто після того як керований нею в тверезому стані автомобіль застряв у кюветі. Поліцейські неправильно зафіксували оформлення матеріалів на відеозаписи і не дотримались з цього приводу положень Інструкції. Вважає, що поліцейські оформляли матеріали для «виконання плану та показників» та звертає увагу суду на те, що витребуванням додаткової інформації щодо відеозапису здійснено збирання доказів.
ОСОБА_1 вважає, що її справа підлягає закриттю на підставі положень п.1 статті 247 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона проживає спільно з донькою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . 22.05.2024 біля 01 години в неї з донькою виник конфлікт, який проявився у сварці на ґрунті вживання донькою спиртних напоїв та конфлікту з її чоловіком. Під час цього вона дізналась від доньки, що кілька годин тому вона на своєму автомобілі з'їхала в кювет. Будучи в емоційному стані та під час варки донька ймовірно її штовхнула і вона впала та поранила голову і обличчя до крові. Поліцейські, які прибули на місце події до їх будинку оформили протоколи та відібрали від неї пояснення, які вона підписала не читаючи, бо була схвильована, а потім поліцейські дізнались про те, що автомобіль ОСОБА_1 з'їхав у кювет і їх доставили на це місце, де також склали протоколи стосовно ОСОБА_1 . ОСОБА_2 після завершення з'ясування обставин під час судового розгляду також висловила позицію, що не має клопотань та позиції щодо судового рішення в справі.
Оцінивши встановлені обставини, пояснення і позиції ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , зміст протоколів про адміністративні правопорушення, додані до них матеріали, дослідивши зміст інформації, яка зафіксована на відеозаписах, наданих органом поліції в справу, суд дійшов висновку про таке.
Встановлені обставини підтверджені змістом протоколів про адміністративні правопорушення, які виконані у відповідності до положень статті 256 КУпАП. Зазначені протоколи хоча й не підписані ОСОБА_1 . Натомість у протоколах є відмітка про те, що ОСОБА_1 відмовилась їх підписати та надати письмові пояснення особисто з приводу їх складення. Згідно з відеозаписами ці протоколи складались у присутності ОСОБА_1 , оголошувались особі поліцейськими і відеозаписами підтверджено відмову ОСОБА_1 підписати ці протоколи.
Окрім цього, встановлені обставини підтверджені змістом рапортів, складених за стандартною формою на адресу керівника органу поліції щодо обставин, які зафіксовані службою поліції «102» про повідомлення в орган поліції про обставини подій правопорушень. Зокрема, в цих рапортах зазначено, що 22.05.2024 в 00 год 58 хв. заявник ОСОБА_2 (потерпіла) з свого засобу мобільного зв'язку номер 0966057243 повідомила на «102» про те, що в зазначений час доби та дати в селі Синевир, 1419 її нетвереза донька вчинила сварку та взяла автомобіль «Сузукі» сірого кольору і поїхала на верх; патрульний поліцейський ОСОБА_4 повідомив, що 22.05.2024 біля 03 год. 19 хв. він виявив водія автомобіля марки «Сузукі» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 в стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння, яка вчинила ДТП без травмованих осіб і перебуває на місці події, автомобіль перекинутий у кювет.
Зазначені рапорти суддею визнаються належними доказами, бо в них міститься інформація, яка по суті покладена в основу обставин, які зазначені в протоколах на ствердження ознак вчинених правопорушень, патрульними поліцейськими, які виконували службові завдання, виїжджали на місце події та фіксували ці обставини. При цьому суд бере до уваги правову позицію ККС ВС, викладену в постанові від 22.05.2024 (справа № 760/14696/15), за якою рапорти працівників поліції є офіційними документами, оскільки були складені службовою особою відповідно до Інструкції з оформлення документів у системі МВС, містять виклад обставин та мають відповідні реквізити.
Відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та камери в службовому патрульному поліцейському автомобілі на відповідних файлах зафіксовано таке :
- прибуття патрульних поліцейських до помешкання, в якому проживають спільно ОСОБА_1 і її мати ОСОБА_2 за викликом та повідомленням на службу «102», де виявлено потерпілу ОСОБА_2 з тілесним ушкодженням (обличчя в крові), руки ОСОБА_1 в плямах крові, пропозиція поліцейського надати медичну допомогу при потребі та відмова отримати таку;
- з'ясування обставин конфлікту, сварка під час цього між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу нанесення побоїв з образливими та нецензурними словами ОСОБА_1 в адресу ОСОБА_2 та висловленнями, що мати «заволікає її в справу, здала її "ментам", вона сама з собою говорить» ;
- складання протоколу за ознаками статті 173-2 ч. 1 КУпАП та відмова ОСОБА_1 його підписати з демонстрацією явно неадекватної поведінки та принизливими висловлюваннями на адресу поліції, прохання ОСОБА_1 до поліцейських «порішати і не писати»; опитування потерпілої ОСОБА_2 , яка повідомляє про сварку з донькою з приводу її розірвання шлюбу з чоловіком (зятем), про постійні сварки з донькою та обставини конфлікту, під час якого ОСОБА_1 . кинула банку в обличчя потерпілій та заперечення цих пояснень потерпілої ОСОБА_1 і висловлення, що то мати кинула в неї банку ( зафіксований час на відео біля 01 години);
- оголошення протоколу поліцейського та припису щодо недопущення домашнього насильства в майбутньому ( зафіксований час на відео біля 01 години);
- прибуття поліцейських на службовому патрульному авто на місце ДТП в темний період доби з фіксацією часу відеозапису біля 03 години, та фіксацією автомобіля, який знаходиться в кюветі щодо загальної проїзної дороги;
- спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими під час якого ОСОБА_1 повідомляє, що вона не «за кермом», що «в неї теж є така тачка», що вона нервова і пила тільки шампанське», «хлопці допоможіть забрати авто»;
- після пропозиції поліцейських та роз'яснення прав та обов'язків щодо проходження огляд у на стан сп'яніння на місці із застосуванням приладу «Драгер» ОСОБА_1 відмовляється пройти такий огляд спілкується з поліцейськими надмірно, із застосуванням нецензурної лексики та образ на адресу поліцейських;
- повідомлення поліцейських ОСОБА_1 про те, що її відмова пройти огляд на стан сп'яніння фіксується в акті, протоколі та інших документах та роз'яснення щодо оформлення матеріалів і протоколів за ознаками статей 124, 130 ч.1 КУпАП.
Зазначені відеозаписи суд визнає належними і допустимими доказами, адже на них зафіксовані обставини справи та оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення. Окрім цього, відеозаписи переглянуті під час удового розгляду справи з участю ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 . Після їх дослідження ці особи визнали те, що на відеозаписах зафіксовані саме вони під час подій і обставин, які мали місце 22.05.2024.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які вона надала поліцейському 22.05.2024 під час оформлення матеріалів справи за протоколом від 22.05.2024, складеним за статтею 173-2 ч.1 КУпАП, ввечері того ж дня після 18 години вона перебувала вдома за місцем спільного проживання з дочкою ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 і в цей період дочці зателефонував її чоловік, який перебуває за межами України, і повідомив дочці, що має намір розірвати з нею шлюб. Вона на це емоційно відреагувала та випила велику кількість алкогольних напоїв. З цього приводу вона зробила їй зауваження і між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 кинула в ОСОБА_2 скляну банку і потрапила в голову. Унаслідок чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сіла за кермо свого автомобіля марки «Сузукі» номерний знак НОМЕР_3 та поїхала у невідомому напрямку. Через деякий час вона повернулась додому та повідомила, що потрапила в ДТП. Після цього ОСОБА_2 зателефонувала в поліцію та повідомила про зазначену подію. Зазначене пояснення містить відмітку «пояснення з моїх слів записано вірно» і підпис особи, яка надавала пояснення, а також найменування посади поліцейського, його прізвище та ім'я, підпис і дату 22.05.2024.
Згідно з план-схемою ДТП, складеною до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, зафіксовано ділянку дороги в селі Синевир біля будинку номер 1527, неподалік перехрестя доріг в кюветі, тобто за межами проїзної частини та узбіччя автомобіль марки «Сузукі» державний номерний знак НОМЕР_3 (назва об'єкту номер 1), а також місце перекидання (з'їзду авто в кювет) під номером назви об'єкта 2, інші елементи дороги та місця події з фіксацією дорожнього знаку. Схема складена поліцейським ОСОБА_4 і підписана учасником пригоди ОСОБА_1 із зазначенням її адреси місця проживання та засобу мобільного зв'язку та посадовою особою, яка склала цю схему.
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 виявлено запах алкоголю з порожнини рота, зафіксовано поведінку, що не відповідає обстановці та порушення мовлення, а також відмову особи пройти огляд-тест на стан зазначеного сп'яніння із застосуванням газоаналізатора «Драгер» № 0040. Свідком огляду в акті зазначено ОСОБА_2 , мешканку села Синевир, 1419, яка підписала цей акт без зауважень та застережень чи заперечень.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складено поліцейським ОСОБА_4 22.05.2024 біля 03 години 20 хв., ОСОБА_1 відмовилась від проходження такого огляду.
З огляду на встановлені обставини, подані в справу докази, зміст протоколів, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 є винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП), за такими ознаками:
- вчинення домашнього насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення фізичного насильства, унаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілій (стаття 173-2 ч.1 КУпАП);
- керування транспортним засобом особою в стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння (поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота); відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку (стаття 130 ч.1 КУпАП) у зв'язку з порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху («Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин»);
- порушення учасником дорожнього руху (водієм автомобіля) правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, тобто не виконання пункту 12.1 Правил дорожнього руху («Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»).
Цей висновок і переконання суду обґрунтовується таким.
Статтею 251 ч.1 КУпАП передбачено доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Посадові особи, які склади протоколи подали достатньо достовірних, належних і допустимих доказів, що стверджують вину ОСОБА_1 в учиненні нею зазначених правопорушень.
Заперечення вини ОСОБА_1 суд відхиляє, бо її позиція не підтверджена жодним належним доказом. Її доводи суд розцінює як намагання уникнути від адміністративної відповідальності.
Адже ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді не заперечувала обставину, за якою вона дійсно мала конфлікт сімейного характеру на ґрунті непорозумінь з чоловіком та зауважень з цього приводу матері в її адресу, тобто з потерпілою ОСОБА_2 ввечері 21.05.2024, тобто незадовго до події правопорушень, передбачених статтями 124, 130 ч.1 КУпАП, які мали місце після зазначеного конфлікту, який зафіксований за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 173-2 ч.1 КУпАП, у часі за повідомленням потерпілою в поліцію на службу «102». Це ж підтверджено під час судового розгляду і поясненнями ОСОБА_2 . Натомість у подальшому під час судового розгляду (кілька судових засідань) ОСОБА_2 намагалась змінити свою позицію, пов'язану з небажанням настання для ОСОБА_1 суворої відповідальності у зв'язку з тим, що вона простила їй вчинене. В той же час ОСОБА_2 підтвердила, що на письмових поясненнях , відібраних у неї працівником поліції нею власноручно здійснено запис про правильність записаних з її слів пояснень та підтвердила приналежність їй підпису на цьому документі. ОСОБА_2 також підтвердила приналежність саме їй номера засобу мобільного зв'язку, з якого було зафіксовано зміст рапорту встановленої форми повідомлення про правопорушення на службу «102». Дата і час фіксації відомостей в цьому документі співпадають і з датами і часом, які зазначені в протоколах та зафіксовані на відеозаписах, здійснених працівниками поліції.
Отже, суд не встановив ознак фальсифікації документів чи свавільності поліцейських під час оформлення матеріалів справи, а тому відкидає зазначені доводи ОСОБА_1 з цього приводу.
Судом також не встановлено грубих порушень поліцейськими вимог положень КУпАП, відомчих інструкцій щодо оформлення матеріалів в справах про розглядувані адміністративні правопорушення.
Суд також відхиляє доводи ОСОБА_1 , що суд допустив в справі збирання доказів. Адже витребування відеозапису з нагрудної камери поліцейського щодо складання протоколу та оформлення матеріалів за ознаками статті 173-2 ч.1 КУпАП мало місце не з ініціативи суду, а на виконання задоволеного клопотання потерпілої ОСОБА_2 та самої ОСОБА_1 , яка звернула увагу суду на це.
Окрім цього, саме ОСОБА_1 під час судового розгляду наполягала здобуття судом відомостей з приводу обставин з'їзду керованого нею автомобіля в кювет та перевірки дати і години цієї події з камер зовнішнього спостереження, які встановлені на перехресті доріг неподалік місця ДТП.
Отже, суддею було надано можливість сторонам перевірити обставини, які зафіксовані посадовими особами на предмет їх достовірності, тобто було здійснено не збирання доказів, а перевірка розглядуваних обставин за змістом протоколів за клопотаннями сторін. Зазначене зафіксовано відео і звукозаписом судових засідань, яке здійснено судом за аналогією кримінально-процесуального законодавства (КПК України) з огляду на серйозність та суворість змістом санкцій правопорушень, в яких обвинувачено ОСОБА_1 .
Не заслуговують на увагу й заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з покликанням, що її автомобіль не отримав механічних пошкоджень. Таке твердження спростовано змістом схеми ДТП , в якій у відповідній графі зазначено, що автомобіль має видимі (зовнішні) пошкодження передньої і бокової частини лакофарбового покриття. ОСОБА_1 не надала доказів відсутності на автомобілі будь-яких пошкоджень. Окрім цього, ОСОБА_1 визнала, що автомобіль з її участю як водія під час керування потрапив у ДТП, тобто з'їхав з дороги в кювет. Ця обставина зафіксована як під час оформлення працівниками поліції на відеозаписи, так і визнана ОСОБА_1 під час судового розгляду справи. Про дорожньо-транспортну пригоду з участю ОСОБА_1 на належному їй транспортному засобі повідомила в поліції й ОСОБА_2 і про цю подію також підтвердила в судовому засіданні.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , що вона вжила алкогольні напої не до, а після ДТП. По-перше, це не підтверджено жодним доказом. По-друге, вжиття алкогольних напоїв водієм після ДТП з його участю є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 ч.4 КУпАП.
Рішенням ЄСПЛ від 29.06.2007 в справі «О' Галоран та Франціс проти Сполученого Королівства» надано висновок : «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
З обставин справи видно, що водій ОСОБА_1 , окрім порушення вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху України, не виконала обов'язків і заборон, які передбачені іншими пунктами ПДР України, а саме :
- заборону керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9-а);
- у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний, зокрема: негайно зупинити транспортний засіб і залишатись на місці пригоди; увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог п. 9.10 цих Правил; повідомити про ДТП орган чи підрозділ поліції, чекати прибуття працівників поліції; до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Цей перелік обов'язків і заборон передбачений пунктом 2.10 підпунктами а,б, д,є цих Правил.
З огляду на викладене обґрунтування суд дійшов висновку, що підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в справі за п.1 статті 247 КУпАП немає.
За вчинення вищезазначених адміністративних правопорушень ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд керується положеннями статті 36 ч.2 КУпАП з огляду на недопущення погіршення становища особи та виконання зазначених норм закону і враховує альтернативні санкції, передбачені статтями 173-2 ч.1, 124 КУпАП та санкцію, яка передбачена статтею 130 ч.1 КУпАП.
Суд констатує, що до ОСОБА_1 не може бути застосоване найсуворіше і виняткове стягнення у виді адміністративного арешту, яке передбачено статтею 173-2 ч.1 КУпАП, бо вона є мамою трьох малолітніх дітей віком до 12 років (ч.2 статті 32 КУпАП).
Недоцільним є також застосування до ОСОБА_1 громадських робіт, які передбачені санкцією статті 173-2 ч.1 КУпАП, бо особа постійно працює, а тому застосування цього стягнення може утруднити виконання остаточного судового рішення.
При цьому суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 раніше протягом року з дня вчинення та відбуття стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами повторно вчинила правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Ця обставини є обтяжуючою обставиною згідно з статтею 35 п.2 КУпАП.
Санкція статті 130 ч.1 КУпАП є суворішою за змістом відповідальності в порівнянні з санкцією статті 124 КУпАП, бо вона передбачає основне стягнення у виді штрафу в більшому розмірі з обов'язковим додатковим стягненням у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк один рік, тобто більше ніж таке ж за видом альтернативне основне стягнення, яке передбачене як основне статтею 124 КУпАП. Окрім цього, стягнення за статтею 130 ч.1 КУпАП є реальним до виконання і безальтернативним стягненням за цією ж нормою закону.
Отже, кількість вчинених правопорушень, обставини справи, відсутність обставин, які б пом'якшували відповідальність особи, наявність обставини, яка обтяжує відповідальність особи за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, дають підстави суду накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та закону «Про судовий збір» на ОСОБА_1 слід накласти судовий збір за ставкою, яка передбачена зазначеним законом за розгляд справи про адміністративне правопорушення з наслідком накладення на особу адміністративного стягнення за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 36 ч.2, 252, 280, 283-285, 308 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 173-2 ч.1, 124, 130 ч.1 КУпАП, і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 34000 грн.
Банківські реквізити для сплати штрафу: Отримувач- ГУК у Закарпатській області/21081300, КодЄДРПОУ - 37975895, Рахунок - UA538999980313030149000007001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 605 грн 60 коп судового збору у користь держави.
Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач-ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ - 37993783, Рахунок - UA908999980313111256000026001, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення цієї постанови.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 294 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання постановою суду законної сили.
Постанова у повному обсязі складена 17.07.2024.
Суддя: В. П. Кривка