Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3341/24
02.07.2024 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши адміністративну справу, яка надійшла з відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП України в Закарпатській області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , працює помічником вихователя ДНЗ с.В.Ком'яти, одружена, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
за адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №941239 громадянка ОСОБА_1 04.05.2024р., близько 11.10 години, перебуваючи в своєму помешканні в АДРЕСА_1 , затіяла сварку із своєю мамою ОСОБА_2 , під час якої ображала її нецензурними словами, чим вчинив психологічне насильство на нею.
Згідно до вимог ст.7 ч.1 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а у відповідності до вимог ст.245 цього закону завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою ОСОБА_1 на розгляд справи щодо неї з'явилася, вказала, що більше такого робити не буде, між ними виникло непорозуміння, на даний час вони примирились. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати, а отже, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.33,280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд забов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, а саме протокол про адмінправопорушення серії ВАВ №941239, який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, письмові пояснення потерпілої та свідків, дані рапортів працівників поліції, які у своїх поясненнях вказали, що саме громадянка ОСОБА_1 04.05.2024р., близько 11.10 години, перебуваючи в своєму помешканні в АДРЕСА_1 , затіяла сварку із своєю мамою ОСОБА_2 , під час якої ображала її нецензурними словами, чим вчинив психологічне насильство на нею, а отже вчинила психологічне насильство відносно своєї матері, а відтак суд приходить до висновку, що в її діях наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУаАП, що стверджено зібраними матеріалами.
Так, частина перша ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, та тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Окрім визнання вини самим порушником, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовою заявою та поясненням учасників події, рапортами працівників поліції.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 цього ж Закону, психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, яка помічником вихователя ДНЗ с.В.Ком'яти, одружена, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, родині відносини учасників сімейного конфлікту і приходить до висновку, що адміністративне правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків та є малозначним, в суді ОСОБА_1 визнала свою вину у скоєному та розкаялася, а відтак суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Згідно ч.2 статті 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 статті 173-2 КУпАП за малозначністю, оголосивши їй усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. ст.22, 245, 283-285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП за малозначністю на підставі ст.22 КУпАП, оголосивши їй усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяА. А. Надопта