Справа № 229/4748/24 Провадження №2-о/229/91/2024
15 липня 2024 р. м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря
судового засідання Сови Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою адвоката Мендрика Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , про встановлення факту смерті,
зацікавлена особа -Дружківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції,
до суду надійшла зазначена заява, в якій заявник просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Н-Чеми, Новосибірського району, Новосибірської області, Російська Федерація, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьк, Донецької області, Україна.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк. Причиною смерті є общирний інфаркт, набряк головного мозку.
Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно для встановлення факту смерті батька, отримання свідоцтва про смерть та належного оформлення спадщини.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі, призначено судовий розгляд справи (а.с.22).
Заявник ОСОБА_1 , адвокат Мендрик Д. О. в судове засідання не з"явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Адвокат Мендрик Д. О. в заяві просить суд розглянути справу у його відсутність та у відсутність заявника ОСОБА_1 . На задоволенні заяви наполягає. (а.с.4)
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений.
Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутність сторін, які не з'явилися.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Тобто, суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.13,17-19)
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер в м. Донецьк, України, що підтверджується копіями: лікарського свідоцтва про смерть №1145 від 18.03.2024 р., та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим відділом Куйбишевського відділу РАГС Донецького міського управління.
Відповідно ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Суд зазначає, що відповідно до листа Голови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 року № 985/0/208-21, під час розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
м. Донецьк розташоване на тимчасово окупованій території держави Україна.
Вказана обставина позбавляє заявника можливості зареєструвати факт смерті батька у встановленому законом України порядку.
Суд зазначає, що смерть особи є юридичним фактом, який має наслідки припинення, зміни або виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації особою своїх прав.
Вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, Грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
З огляду на наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Отже, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справи в порядку ст. 317 ЦПК України.
Встановлення факту смерті батька має для заявника юридичне значення, оскільки це необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу, а саме: свідоцтва про смерть ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мендрик Д.А. , про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України обґрунтована та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265, 268,273, 293-294, 315, 317, 319, 430 ЦПК України, суд,
заяву адвоката Мендрика Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про встановлення факту смерті, заінтересована особа Дружківський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Н-Чеми, Новосибірського району, Новосибірської області, російська федерація, зареєстрований АДРЕСА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Донецьк, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Копію рішення невідкладно надіслати до Дружківського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 13, м. Дружківка, Донецька обл., для державної реєстрації смерті особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Т.Л.Панова