Справа № 226/1313/24
ЄУН № 226/1313/24
Провадження № 2/226/383/2024
16 липня 2024 року м. Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Рибкіна О.А.,
за участю секретаря Тіссен О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради про визнання права власності на жилий будинок,
Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача Мирноградської міської ради про визнання права власності на жилий будинок.
В обґрунтування вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на жилий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Батько заповіт на своє майно не складав, вона є єдиним спадкоємцем за законом першої черги. Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини вона подала до Мирноградської держнотконтори заяву про прийняття даної спадщини. Зараз вона бажає отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказаний жилий будинок. Однак, державний нотаріус Мирноградської держнотконтори своєю постановою від 26.03.2024 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкодавцю будинок належав на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого на регіональній товарній біржі «Юго-Восток», і даний документ не є правовстановлюючим документом. З цих обставин вона не має можливості в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права і тому змушена звернутися до суду для визнання права власності на будинок. За договором купівлі-продажу, посвідченого на регіональній товарній біржі «Юго-Восток» 06.08.1999 року за реєстровим № 354, її батько ОСОБА_2 купив у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно реєстраційного посвідчення ОСОБА_2 17 серпня 1999 року зареєстрував своє право власності на вищевказаний жилий будинок в БТІ міста Димитрова. За інформацією довідки виконкому Мирноградської міської ради, за реєстраційними даними БТІ жилий будинок АДРЕСА_1 до 01.01.2013 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого на регіональній товарній біржі «Юго-Восток» 06.08.1999 року за реєстровим № 354. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 379297802, в реєстрі відсутні відомості щодо права власності на жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За змістом статей 128,153 ЦК Української РСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі. За загальним правилом, визначеним частиною першою ст. 128 ЦК УРСР, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором, а відповідно до статті 153 ЦК Української РСР договір вважається укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Згідно Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженій наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, підставою для державної реєстрації договорів купівлі-продажу передбачалися, в тому числі, договори купівлі-продажу, зареєстровані біржами. Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року за № 1952-1, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. З договору купівлі-продажу укладеного на регіональній товарній біржі «Юго-Восток» вбачається, що між продавцями та покупцем на момент його укладення було досягнуто згоди з усіх істотних умов, які обумовлюються змістом договору, про що свідчать їх підписи у договорі. Це дає підстави вважати, що волевиявлення учасників правочину відповідало їх внутрішній волі, а сам правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Тому вважає, що її позовні вимоги є обґрунтованими. Просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 41,5 кв.м, в тому числі житловою - 21,2 кв.м та господарські споруди: а-1 прибудова, а1-1 тамбур, а2-1 погріб, Б-1 літня кухня, б-1 тамбур, В-1 сарай, Г-1 вбиральня, №1, №2 паркан, №3 ворота.
Позивач до судового засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача Мирноградської міської ради до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі доказами, зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу будинку, укладеного на регіональній товарній біржі «Юго-Восток» 06.08.1999 року за реєстровим № 354, ОСОБА_2 купив жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с.8).
Згідно реєстраційного посвідчення ОСОБА_2 17 серпня 1999 року зареєстрував своє право власності на вищевказаний жилий будинок в БТІ міста Димитрова за реєстровим №1082 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6-зворотня сторона)
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб (а.с.5-зворотня сторона, 6).
Згідно технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є замовником технічної інвентаризації вказаного будинку, загальною площею 41,5 кв.м, в тому числі житловою - 21,2 кв.м (а.с.11-13).
Згідно довідки Виконавчого комітету Мирноградської міської ради № 503 від 29.04.2024 року, за реєстраційними даними Бюро технічної інвентаризації відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (колишня назва - Димитров) до 01.01.2013 року належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу будинку, зареєстрованого на регіональній товарній біржі «Юго-Восток» 06.08.1999 реєстраційний №354. Договір купівлі-продажу будинку зареєстровано в БТІ м.Димитров 17.08.1999 за реєстровим №1082 (а.с.10).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №379297802 від 20.05.2024 року, право власності на будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.9-зворотня сторона).
Згідно постанови про відмову видачі свідоцтва про право на спадщину за законом Мирноградської державної нотаріальної контори від 26.03.2024 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , оскільки нею не наданий документ відповідного зразка, який підтверджує право власності померлого на вказаний житловий будинок, а надано договір купівлі-продажу, зареєстрований 06.08.1999 року на регіональній товарній біржі «Юго-Восток» за реєстровим №354 (а.с.7).
Згідно інформації державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори від 30.05.2024 року, на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно даних Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №77137888 від 29.05.2024 року, 21 травня 2021 року відкрита спадкова справа №127/2021 за заявою про прийняття спадщини від імені доньки померлого ОСОБА_1 , інших заяв не було. Заповіти від імені ОСОБА_2 згідно даних Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №77137888 від 29.05.2024 року не посвідчувалися (а.с.21-24).
Відповідно до статей 128,153 ЦК Української РСР, які діяли на момент укладення договору купівлі-продажу спірного будинку, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР за договором купівлі- продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
За загальним правилом, визначеним частиною першою ст. 128 ЦК УРСР, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором, а відповідно до статті 153 ЦК Української РСР договір вважається укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.
Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженій наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу спірного будинку, підставою для державної реєстрації договорів купівлі-продажу передбачалися, в тому числі, договори купівлі-продажу, зареєстровані біржами.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до ч.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року за № 1952-1, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок фактично належав спадкодавцю ОСОБА_2 , але він нотаріально не оформив своє право власності на нерухоме майно, оскільки на момент набуття права власності законодавством цього не вимагалося, а документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує право власності на будинок, є договір купівлі-продажу, посвідчений на регіональній товарній біржі «Юго-Восток».
Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, оскільки звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 21.05.2021 року.
В той же час, у зв'язку з тим, що позивач не має правовстановлюючого документу на спадковий будинок та на даний час отримати його і зареєструвати право власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого на регіональній товарній біржі «Юго-Восток» не можливо у зв'язку зі смертю спадкодавця, тому спадкоємцеві не можливо оформити право на спадщину на зазначений будинок у нотаріуса.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що за позивачем має бути визнано в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі ст.ст.328, 1223, 1261 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.128, 153, 224 ЦК Української РСР, Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженій наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Мирноградської міської ради, місцезнаходження: 85323, м.Мирноград Донецької області, вул.Центральна, буд.9, код ЄДРПОУ 04052656, про визнання права власності на жилий будинок задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 41,5 кв.м, в тому числі житловою - 21,2 кв.м, та господарські споруди: а-1 прибудова, а1-1 тамбур, а2-1 погріб, Б-1 літня кухня, б-1 тамбур, В-1 сарай, Г-1 вбиральня, №1, №2 паркан, №3 ворота, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.07.2024.
Суддя О.А. Рибкін