Справа № 193/2035/23
Провадження № 1-кп/211/541/24
16 липня 2024 р. м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 23 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023046580000063 від 21.12.2023, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець сел. Софіївка, Криворізького (раніше - Софіївського) району Дніпропетровської області, громадянин України, з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, місця реєстрації (згідно з паспортом громадянина України) та фактичне проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -
Досудовим розслідуванням було встановлено, що 19.12.2023 приблизно о 18:00 у кухні житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та іншими особами розпивали алкогольні напої. У ході вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та його співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник конфлікт, у який втрутилася потерпіла ОСОБА_4 . Після цього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність своїх дій, реалізуючи злочинний умисел, направлений на спричинення фізичного болю потерпілій, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 два удари долонею правої руки по лівій щоці та один удар долонею правої руки по потилиці.
Таким чином, дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, досудовим розслідуванням кваліфіковано за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, які полягають в умисному завданні ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати. Підтвердив, що кримінальне правопорушення (проступок) вчинив за обставин, наведених у обвинувальному акті та показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення від нього не надходило.
Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення кримінального проступку визнає повністю.
Обвинувачений та потерпіла дане клопотання підтримали.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння кримінальних правопорушень, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив кримінального проступку, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваного, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, допитом потерпілої, дослідженням матеріалів, які стосуються факту нанесення тілесних ушкоджень, а також вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.
Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскарженні цих обставин в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_5 надав показання, згідно з якими не заперечував обставини конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 . Пояснив, що 19.12.2023 він разом із своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та братом ОСОБА_8 прийшли у гості до його матері ОСОБА_4 , яка проживає разом із своїм співмешканцем ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою розпивання алкогольних напоїв. На ґрунті алкогольного сп'яніння у ОСОБА_5 виникла сварка з ОСОБА_6 . Коли у конфлікт втрутилася його мати ОСОБА_4 , обвинувачений не втримався та завдав їй декілька ударів по обличчю. Про вчинок шкодує.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні надала показання та підтвердила обставини, зазначені в обвинувальному акті, а саме те, що 19.12.2023 приблизно о 18:00 в помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де вона проживає разом із співмешканцем ОСОБА_9 , прийшли її два сини: ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з своїми знайомими. З собою вони принесли алкогольні напої, які вживали всі присутні. Через деякий час між ОСОБА_5 та його співмешканкою ОСОБА_6 виник конфлікт, який потерпіла хотіла урегулювати. У цей момент ОСОБА_5 наніс їй декілька ударів по щоці та потилиці, чим завдав їй фізичного болю.
Оцінивши показання обвинуваченого та потерпілої у сукупності, суд вважає їх достовірними та правдивими, оскільки вони не суперечать одне одному, взаємно доповнюють обставини події і ними доводиться винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення (проступку).
В ході судового розгляду судом було досліджено наступні письмові докази:
-довідку КНП «Софіївський центр первинної медико-санітарної допомоги» Софіївської селищної ради від 21.12.2023 б/н, з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 зверталася до сімейного лікаря з приводу заподіяння їй тілесних ушкоджень іншою особою. У результаті огляду наявних тілесних ушкоджень виявлено не було, особа соматично здорова (а.п. 20);
-протокол проведення слідчого експерименту від 21.12.2023 з потерпілою ОСОБА_4 , згідно з яким було підтверджено фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та наданих показань потерпілої у суді (а.п. 23);
-протокол проведення слідчого експерименту від 22.12.2023 з ОСОБА_8 , згідно з яким було підтверджено фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті (а.п. 29);
-протокол проведення слідчого експерименту від 22.12.2023 з ОСОБА_7 , згідно з яким було підтверджено фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті (а.п. 32).
Суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, безпосередньо допитавши у судовому засідання обвинуваченого та потерпілу, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку по те, що ОСОБА_5 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 126 КК України, а саме: умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
При вирішенні питання відносно призначення покарання, суд керується статтями 50, 65 КК України в частині законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та досягнення мети його призначення.
При призначенні покарання суд виходить з вимог закону щодо достатності покарання для виправлення особи, запобігання скоєнню ним нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КК України віднесено до кримінальних проступків.
Дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд установив, що він раніше не судимий (а.п. 53), характеристика за місцем проживання виконавчим комітетом Софіївської селищної ради не надана, оскільки за її даними інформація про ОСОБА_5 в реєстрі територіальної громади відсутня (а.п. 52), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 48), на обліку у відділ РТЦК та СП не перебуває (а.п. 50) на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, не працює, іншою суспільно корисною працею не займається.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому на підставі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання на підставі ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Підстав для застосування ст. 69 КК України не встановлено.
З огляду на наведене, ураховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді громадських робіт.
Витрати, пов'язані із залученням експертів, відсутні
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 368-371, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та піддати покаранню у вигляді громадських робіт тривалістю в 150 (сто п'ятдесят) годин.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Матеріали кримінального провадження №12023046580000063 від 21.12.2023 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №193/2035/23, провадження № 1-кп/211/541/24.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою статті 394 КПК України.
Відповідно до частини другої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 16 липня 2024 року відповідно до ч.15 ст.615 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1