Справа № 211/3286/24
Провадження № 2/211/1891/24
іменем України
16 липня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Данилової О.Д.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Довгинцівської районної в місті ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача Криворізької міської ради та просить суд встановити їй додатковий строк тривалість у два місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті її матері- ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на поважність пропуску строку. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Матір позивача за життя склала заповіт на користь своєї доньки ОСОБА_3 . Однак, молодша сестра позивача не встигла оформити спадщину, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла на території Польщі. Наразі позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері. Вона звернулася до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області задля оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом, але 13 лютого 2024 року отримала від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивач пропустила встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом у судовому порядку. Враховуючи зазначене позивач просить суд визнати причину пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини поважною та задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою суду від 27 травня 2024 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У судове засідання сторони не з'явились.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник виконкому Довгинцівської районної в місті ради Табаровець Н.В. надала до суду заяву про розгляд справи без участі представника виконкому, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).
Оскільки відповідач фактично визнав пред'явлений позов і визнання позову не суперечить закону, суд, враховуючи положення статті 206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає позовні вимоги доведеними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2 (а.с. 6- копія свідоцтва про смерть).
Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, яка належала померлій на праві приватної власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11, 12 - копії свідоцтва про право власності на житло, технічного паспорту, а.с. 15 - копія свідоцтва про смерть, а.с. 16 - копія довідки).
ОСОБА_2 за життя склала заповіт на користь своєї молодшої доньки ОСОБА_3 (а.с. 7, 8). Однак, остання не встигла оформити спадщину, оскільки з початку військової агресії росії проти України мешкала на території Польщі та 02 квітня 2023 року померла на у Варшаві (а.с. 22, 23 - копія скороченого витягу із актового запису про смерть у перекладі).
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).
Згідно частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері, тому звернулася до державного нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак постановою державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Шабліян С.М. від 13 лютого 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки вона пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини (а.с. 26 - копія постанови).
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №234/859/16-ц).
Вказана позиція підтверджується також роз'ясненнями, наданими в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
Позивач, як на підставу поважності пропуску строку подання заяви для прийняття спадщини до нотаріальної контори, зазначила, що, оскільки спадкоємцем за заповітом після смерті матері була її молодша сестра, вона не звернулася вчасно із заявою про прийняття спадщини. Але ІНФОРМАЦІЯ_2 сестра померла, так і не прийнявши спадщини. Тому вона й звернулася до нотаріуса з приводу прийняття спадщини за законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У зв'язку з викладеним, оскільки позивач пропустила встановлений законом строк подачі заяви з поважних причин, суд приходить до висновку про задоволення позову та вважає можливим встановити позивачу додатковий строк для надання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Його тривалість слід визначити в два місяці з моменту набрання рішенням законної сили, що є достатнім для надання такої заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 1261, 1270, 1272 ч. 3 ЦК України, статтями 10, 12, 13, 76, 81, 89, 200, 206, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 16 липня 2024 р.
Суддя Д.М. Ніколенко