Справа № 502/419/24
16 липня 2024 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М.В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про
визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовною заявою до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визначення додаткового строку, для прийняття спадщини. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить батькам позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у рівних частках на підставі свідоцтва по право особистої власності на живий будинок від 19.04.1974 року, зареєстроване Кілійським БТІ в реєстр. кн.. 15, стор.133 №5515. Батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті спадкодавця залишилась 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль ВАЗ-21051, державний номерний знак НОМЕР_1 .
На підставі ст. 529 ЦК України (у редакції 1963 року) позивач та його мати - ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 та прийняли спадщину фактично, так як постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
09 серпня 1993 року Кілійскою державною нотаріальною конторою було видане на ім'я позивача та його матері, свідоцтво про право на спадщину тільки на автомобіль ВАЗ-21051, державний номерний знак НОМЕР_1 . Спадщину у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не оформили.
Мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі ст. ст. 1217, 1258, 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом, інших спадкоємців не має.
19 січня 2023 року позивач звернувся до Кілійського районного суду з позовом до Кілійської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. На підставі ухвали Кілійського районного суду від 21 лютого 2023 року було повернуто позовну заяву. Після повернення позовної заяви позивач знову звернувся з заявою до Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків. Лише 04.12.2023 року позивачу на підставі Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.12.2023 року було відмовлено в оформленні спадкових прав у зв'язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Як зазначає позивач, строк прийняття спадщини пропущений ним з поважних причин, оскільки після смерті матері він себе дуже погано почував через хронічні хвороби і постійно звертаючись у медичні установи, постійно знаходився на амбулаторному лікуванні в КНП «КДЦ №20» ОМР м. Одеса, вказаний факт підтверджується консультативним висновком спеціаліста від 30.10.2020 р., від 04.01.2021 р. та 27.02.2021 р. про стан здоров'я. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців, яка засвідчена медичними довідками та висновком ЛКК.
Крім того, на той час по всій території України поширювалася та прогресувала гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 та був введений карантин у зв'язку з COVID-19, було обмеження у пересуванні, роботи установ та загострення хронічної хвороби позивача, що не давало можливості йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, позивач просить суд:
-визначити причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили для звернення до нотаріальної контори, необхідний для подачі заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 18.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, про що повідомлені сторони.
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 06.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та признано справу до судового розгляду по суті, про що повідомлені сторони.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не з'явився надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив розглянути справу у відсутність представника, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, враховуючи визнання відповідачем позову, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 виданого 17.12.1961 року Лісковським сільським ЗАГС Кілійського району району встановлено. Що ОСОБА_2 , 1939 року народження та ОСОБА_5 , 1939 року народження, зареєстрували шлюб 17.12.1961 року, про що було складено відповідний актовий запис № 16 від 17.12.1961 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_6 », /а.с.5/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 зареєстрованого 25.02.1967 року та виданого повторно 21.08.2020 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис № 65 від 25.02.1967 року. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , /а.с. 4/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 зареєстрованого 09.10.1990 року та виданого повторно 21.09.2022 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 253 від 09.10.1990 року, /а.с.6/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 зареєстрованого та виданого 16.07.2020 року Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 357 від 16.07.2020 року, /а.с.7/.
Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 19.04.1974 року встановлено, що весь жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради депутатів трудящих №110 від 11.04.1974 року, /а.с.12/.
Згідно довідки № 1759 від 03.11.2022 року виданої Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності, відповідно до свідоцтва про право власності видане Кілійським міськвиконкомом 19.04.1974 року, зареєстроване Кілійським БТІ в реєстр. кн. 15, стор.133, реєстр.№5515 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , /а.с.13/.
Відповідно до архівної довідки №707/01-18 від 28.03.2023 року наданої Одеським державним нотаріальним архівом вбачається, що згідно матеріалів спадкової справи № 184/1993 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та запису з реєстру для реєстрації нотаріальних дій Кілійської районної державної нотаріальної контори Одеської області, 09.08.1993 року за реєстровим №2122, видане свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль марки ВАЗ-21051, 1981 року випуску, державний номерний знак № НОМЕР_1 , на ім'я дружини - ОСОБА_3 та сина - ОСОБА_1 , /а.с.22/.
Згідно консультаційних висновків спеціаліста від 30.10.2020 року, 04.01.2021 року, 27.02.2021 року наданих КНП «КДЦ №20» ОМР вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходився на амбулаторному лікуванні у невропатолога, у період часу з 01.09.2020 року по 30.10.2020 року, з 02.11.2020 року по 04.01.2021 року, з 05.01.2021 року по 27.02.2021 року з діагнозом Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. /а.с.15-18/.
Відповідно до постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 04.12.2023 року наданої державним нотаріусом Ренійської державної нотаріальної контори Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв'язку з пропуском шестимісячного строку, передбаченого ст.. 1270 ЦК України, для подачі заяви про прийняття спадщини, /а.с.19/.
Відповідно до інформаційного листа № 522/01-16 від 06.05.2024 року наданого Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 76840272 від 02.05.2024 року. Та згідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 76840282 від 02.05.2024 року вбачається, що інформація в Спадковорму реєстрі відносно ОСОБА_3 , як заповідача - відсутня.
Стосовно визначення додаткового строку, для прийняття спадщини, суд виходить з наступного:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як зазначено у п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у Постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При вирішенні цивільно - правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
В рамках справи №315/714/19 у постанові від 23 листопада 2020 року ВС визнав перебування спадкодавця на амбулаторному лікуванні достатньою підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини. ВС підтвердив висновок апеляційного суду про те, що гостре раптове захворювання позивача, яке сталося за декілька днів до спливу 6-місячного строку для прийняття спадщини, унеможливило його своєчасне звернення до нотаріуса. ВС визнав, що вказана обставина пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою незначний пропуск строку для прийняття спадщини. Крім того, в цій же справі ВС вказує, що судами встановлено, що на підтвердження факту своєї хвороби позивач надав суду відповідні письмові докази - консультативний висновок спеціаліста, виданий компетентною медичною установою, затверджений печаткою і підписом посадової особи.
Відповідно до ч. 3 статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, 12 лютого 2018 року у справі № 61-2397св18.
Згідно із ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253, ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Перелік підстав для визначення додаткового строку на прийняття спадщини не є вичерпним і у кожному випадку вони досліджуються судом та їх поважність визначається, виходячи з обставин справи.
Таким чином, не подання заяви про прийняття спадщини та пропуск встановленого ст. 1270 ЦК України строку на прийняття спадщини, позивачем було пропущено з поважних причин, у зв'язку з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами.
За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1217, 1233 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан