16.07.24
22-ц/812/1093/24
Справа № 489/1734/24 Головуюча у 1-й інстанції Рум'янцева Н. О.
Провадження № 22ц/812/1093/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
Іменем України
16 липня 2024 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Коломієць В. В., Локтіонової О. В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 ,
подану від його імені представником ОСОБА_2 ,
на рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Рум'янцевої Н. О. у місті Миколаєві о 15 год 30 хв. зі складанням його повного тексту, по справі
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Діджи Фінанс»
до ОСОБА_1 ,
третя особа «Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія
«Інвест Фінанс» (далі ФК «Інвест Фінанс»)
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2024 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 24 602 грн 12 коп. заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 13 листопада 2020 року між відповідачем та ТОВ ФК «Інвест Фінанс» укладено електронний кредитний договір шляхом подачі заявки на отримання кредиту через власний кабінет на сайті cashberry.com.ua та його підписано електронним підписом за допомогою одноразового пароля за власним вибором.
Втім, внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 900 грн та процентами за користування кредитом в сумі 18 702 грн 12 коп.
За вказаними договором позивач набув права вимоги на підставі договору факторингу та у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків змушений був звернутись до суду з цим позовом.
У квітні 2023 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника, подав відзив на позовну заяву, в якому вважав її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не підтверджено жодними доказами факт укладення договору та надання йому грошових коштів.
Вказував, що з форми та змісту наявного у справі договору неможливо встановити достовірність зазначених в ньому обставин. Матеріали справи також не містять доказів його ідентифікації при вході в особистий кабінет на сайті ТОВ ФК «Інвест Фінанс».
За такого, заперечуючи проти позову не визнав факт заповнення формуляру заяви або іншої форми прийняття пропозиції та отримання одноразового ідентифікатора
Також позивачем не надано паспорту споживчого кредиту та правил надання коштів у позику, а також увесь зміст договору факторингу, так як з додатку до договору неможливо встановити первісного кредитора від кого позивач набув право вимоги.
Зазначав, що усі наявні у матеріалах справи копії договору не можуть вважатись електронними документами, оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відсутні і первинні, та зведені облікові документи на підтвердження перерахування коштів.
Із змісту наявної в матеріалах справи копії довідки про перерахування коштів не можливо встановити ні номер платіжної карти, ні її власника, ні призначення платежу. Зазначене в цілому унеможливлює перевірку факту отримання позичальником коштів у кредит, розміру спірної заборгованості та порядку її нарахування, підстав та порядку нарахування відсотків.
Посилався на відповідну судову практику.
Просив про стягнення з позивача на його користь 5 000 грн витрат на правничу допомогу.
У відповіді на відзив позивач заперечив доводи відповідача, розширено виклав положення чинного законодавства, що регулюють укладення електронного договору, повторно обґрунтував позовні вимоги та просив залишити відзив ОСОБА_1 без розгляду та задоволення. Заперечував щодо наявності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2024 року позов ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено, ухвалено про стягнення на його користь з позичальника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1002585236 від 13 листопада 2020 року у загальному розмірі 24 602 грн 12 коп., з яких: 5 900 грн сума боргу за тілом кредиту та 18 702 грн 12 коп. заборгованість за відсотками. Розподілено судові витрати.
При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а обставини, які б їх спростовували судом не встановлені.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На думку відповідача судом не звернута увага на недоведеність обставини укладення кредитного договору між ТОВ ФК «Інвест Фінанс» та відповідачем з погодженням умов договору. Помилково судом визначено, як доведеною, обставина перерахування кредитних коштів за допомогою платіжного сервісу через банк емітент АТ «Укргазбанк», в той час як відповідно до довідки наданої банком ОСОБА_1 не мав там відкритих платіжних або карткових рахунків, а тому не міг отримати кошти. Крім того із наданої платіжним сервісом довідки неможливо встановити власника картки, на яку проведено транзакцію з перерахування коштів. До того ж вказана довідка не оформлена у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки не є випискою по картковому рахунку та відсутні відомості про наявність правовідносин між первісним кредитором та ТОВ «Платежі онлайн».
Вказував на необґрунтованість проведеного розрахунку кредитної заборгованості внаслідок не зазначення в ньому періоду нарахування процентів та процентної ставки.
Виклав положення Закону щодо підстав та порядку укладення договору в електронній формі та зауважив, що паперова копія такого договору не є належним письмовим доказом без наявності електронного доказу, особливо без наявності доказів направлення смс повідомлень, входу на сайт товариства та створення особистого кабінету.
Зауважив, що позивачем не надано будь-яких доказів того, що кредитний договір підписаний електронним підписом.
Посилався на відповідну судову практику та просив стягнути на його користь з позивача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн в судах першої та апеляційної інстанцій та сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Позивачем на апеляційну скаргу подано відзив, у якому він вважав її доводи необґрунтованими, а рішення суду таким, що відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, переважно з аргументів аналогічних, викладених ним раніше у позовній заяві та відповіді на відзив.
Додатково зауважив, що підтвердив належними доказами підписання договору за допомогою одноразового ідентифікатора направленого позичальнику у вигляді смс повідомлення, та отримання коштів позичальником довідкою про успішне здійснення переводу через платіжний сервіс на зазначену особисто позичальником платіжну карту. Надання первісної бухгалтерської документації є неможливим з огляду на те, що такі документи є банківською таємницею та частково перебувають у первісного кредитора, а наданий розрахунок складений первісним кредитором. Щодо наданої ПАТ АБ «Укргазбанк» довідки про відсутність відкритих на ім'я ОСОБА_1 рахунків повідомив про надання цим банком послуг з переказу коштів без відкриття рахунків в межах України.
Вважав заявлений відповідачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу завеликим та не співмірним зі складністю справи.
Посилався на відповідну судову практику.
Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 19 червня та 2 липня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 вищевказаного Закону зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані - в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За приписами статті 11 зазначеного Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Діджи Фінанс» в обґрунтування вимог надано копії договору про надання фінансового кредиту №10002585236, який укладено 12 листопада 2020 року між ТОВ ФК «Інвест-Фінанс» та від імені ОСОБА_1 на суму кредитних коштів 5 900 грн, строком на 30 днів із нарахуванням у цей період зниженої процентної ставки за користування кредитом в розмірі 1,14% за день у випадку своєчасного виконання зобов'язань або стандартної платіжної ставки в розмірі 2,14, яка застосовується у разі якщо позичальник не виконав умови щодо своєчасного погашення кредиту. Проценти нараховуються за кожний день користування, але не більше ніж за 90 днів ( п. 3.1. договору). Також договір містить графік розрахунків (т. 1. а.с.18-26).
Втім, розділ «Реквізити та підписи сторін» містить лише дані позичальника ОСОБА_1 із зазначення номеру телефону та електронної пошти, однак не містить будь-яких доказів накладення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора окрім зазначення «Електронний підпис» в графі відведеній для підпису сторони (т. 1 а.с.23)
Позивачем також додано копію оферти - пропозиції укласти електронний договір та копії додаткових угод до кредитного договору, які теж не містять доказів накладення електронного підпису, окрім надрукованих фраз про їх підписання електронним підписом та слова «підпис» у відповідній пустій графі (т. 1 а. с. 27-30, 31-44).
На зазначене місцевий суд уваги не звернув, незважаючи на заявлені доводи відповідачем про не підписання ним договору, та помилково вважав доведеним укладення договору про фінансовий кредит між ТОВ ФК «Інвест Фінанс» та відповідачем.
5 вересня 2022 року між ТОВ ФК «Інвест Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №556/ФК-22, за умовами якого ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги за договором укладеним від імені ОСОБА_1 .. Зазначений договір підписано за допомогою електронного підпису та скріплено електронними печатками про що сформовано відповідні протоколи та додано їх до матеріалів справи.
Крім того, на підтвердження надання кредиту ОСОБА_1 позивачем надано копію інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» про проведення 13 листопада 2020 року о 10 год. 28 хв. 15 с. успішної транзакції з видачі кредиту з сайту торговця cashberry.com.ua через банк емітент UKRGAS BANK на платіжну карту НОМЕР_1 (т.1. а.с.84).
На противагу чому відповідачем додано до апеляційної скарги довідку Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» від 23 травня 2024 року, за змістом якої у період з 1 жовтня 2020 року по 23 травня 2024 року ОСОБА_1 не був клієнтом ПАТ АБ «Укргазбанк» та не мав відкритих карткових та поточних рахунків (т. 2. а.с.243).
Як свідчить BIN код зазначеної платіжної картки, що складається з її шести перших цифр, за відомостями з відкритих джерел мережі інтернет її видано Акціонерним банком «Укргазбанк», що спростовує доводи позивача про здійснення ПАТ АБ «Укргазбанк» переказів коштів без відкриття рахунків.
Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалене без дотримання норм матеріального права та з неправильно встановленими обставинами справи, внаслідок чого таке рішення не є законним та відповідно до положень пунктів 2, 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, як і витрат на правову допомогу відсутні.
Одночасно є підстави для стягнення з позивача на користь відповідача судовий збір, що сплачено ним за подачу апеляційної скарги, та витрати на правову допомогу, які він поніс як в суді першої інстанції, так і при подачі апеляційної скарги.
При визначенні витрат на правову допомогу, слід врахувати, що у відповідності до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Тому за результатами розгляду справи між сторонами підлягають розподілу розмір витрат на правничу допомогу, в тому числі гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення цих витрат.
За матеріалами справи представником відповідача підтверджено сплату відповідачем на його користь 5 000 грн витрат за суд першої інстанції, на підтвердження чого надані копія акту виконаних робіт з їх детальним описом та договору б/н/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 26 березня 2024 року, а також сплата 2 000 витрат на правову допомогу за платіжною квитанцією та акт виконаних робіт від 14 червня 2024 року.
Зазначені документи складені від імені ОСОБА_1 та Адвокатського бюро «Калінін і партнери», однак у графі підпис замість підпису осіб від імені яких їх укладено або одноразового цифрового ідентифікатору зазначено лише «Електронний цифровий підпис». Разом з тим, ці документи підписані електронним підписом адвоката, як файл вкладення до апеляційної скарги, де в підсистемі електронний суд ним створено ордер та довіреність, внаслідок чого представником відповідача підтверджені свої повноваження на участь у справі від імені ОСОБА_1 .
За складеним актом виконаних робіт у суді першої інстанції (т.1 а.с.208) вбачається, що послуги з консультації, вартістю 500грн, слід віднести до наданих послуг з вивчення, аналізу, складання та оформлення подачі документів до суду, вартістю 4 500грн.
Тому колегія суддів вважає належним чином підтвердженим вартість витрат на правову допомогу, з урахуванням складності справи та тривалості судового розгляду у суді першої інстанції 4 500грн.
Щодо підготовки та подачі апеляційної скарги, то витрати визначені адвокатом на суму 2 000 грн є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Таким чином на користь відповідача з позивача слід стягнути 6 500 грн витрат на правову допомогу в судах першої та апеляційної інстанціях.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2024 року скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 3 633 грн 60 коп. сплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 6 500 грн витрат на правову допомогу у судах першої та апеляційної інстанціях.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуюча О.О. Ямкова
Судді В. В. Коломієць
О. В. Локтіонова