Справа №760/14947/24 1-кс/760/6615/24
28 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників-адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу четвертого управління Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000055 від 26 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 372 Кримінального кодексу України відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою юридичною освітою, працюючого на посаді детектива ТУ БЕБ в Київській області, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше не судимий, -
До Солом'янського районного суду м. Києва старшим слідчим за погодження з прокурором подано клопотання в порядку статті 40 КПК України, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по наданих матеріалах, заслухавши думку прокурора та підозрюваного, встановив наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000055 від 26 січня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 372 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні детективів відділу із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Київській області перебувало кримінальне провадження № 42023112030000083 від 28.02.2023 за фактом придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, транспортування з метою збуту незаконного виготовлених спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на території м. Фастів Київської області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 1 статті 204 КК України.
До складу групи слідчих в указаному кримінальному провадженні було включено, зокрема, старшого детектива відділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Київській області ОСОБА_9 .
Під час розслідування зазначеного кримінального провадження в період часу наприкінці 2023 року у ОСОБА_9 виник умисел спрямований на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення.
З метою реалізації свого умислу ОСОБА_9 , розробив план злочинних дій, до якого залучив детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Київській області ОСОБА_10 , а також адвоката ОСОБА_11 та приватного підприємця ОСОБА_12 .
Таким чином, вищевказані особи зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення цього та інших кримінальних правопорушень, об'єднаного єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Відповідно до розробленого ОСОБА_9 плану та під його керівництвом детектив ОСОБА_10 , будучи ознайомленим зі спільним злочинним планом, достовірно знаючи, що ОСОБА_13 кримінального правопорушення не вчиняв, штучно створив докази обвинувачення у вигляді показань свідків, які зафіксував у відповідних протоколах допитів та які було долучено до матеріалів кримінального провадження № 42023112030000083 від 28.02.2023.
В свою чергу, ОСОБА_12 , виконуючи функції посередника, передавав іншим особам вказівки та настанови ОСОБА_9 , задля реалізації плану та механізму незаконного притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності.
Надалі, 05.02.2024, близько 11 год. 20 хв., керуючись спільним із ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочинним умислом, перебуваючи в приміщенні ТУ БЕБ в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3-б, ОСОБА_10 будучи обізнаним про те, що ОСОБА_13 злочину не вчиняв, вручив останньому письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 204 КК України, а саме в незаконному придбанні з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Крім того, у провадженні детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів ТУ БЕБ у Київській області перебувало кримінальне провадження № 12024111310000538 від 19.03.2024 за фактом придбання з метою збуту та транспортуванні з метою збуту незаконного виготовлених підакцизних товарів (сигарет з фільтром) на території м. Фастів Київської області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 1 статті 204 КК України.
До складу групи слідчих в указаному кримінальному провадженні було включено, зокрема, старшого детектива відділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Київській області ОСОБА_9 .
Під час розслідування зазначеного кримінального провадження у ОСОБА_9 виник умисел спрямований на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення.
З метою реалізації свого умислу ОСОБА_9 розробив план злочинних дій, до якого залучив як співвиконавців вчинення вказаного кримінального правопорушення детективів Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Київській області ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , а також як пособників адвоката ОСОБА_11 та приватного підприємця ОСОБА_12 .
Таким чином, вищевказані особи зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення цього та інших кримінальних правопорушень, об'єднаного єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
Відповідно до розробленого ОСОБА_9 плану та під його керівництвом ОСОБА_4 , будучи ознайомленим із спільним злочинним планом, достовірно знаючи, що ОСОБА_14 кримінального правопорушення не вчиняла, штучно створив докази обвинувачення у вигляді показань свідків, які зафіксував у відповідних протоколах допитів та які було долучено до матеріалів кримінального провадження № 12024111310000538 від 19.03.2024.
В свою чергу, ОСОБА_12 , виконуючи функції посередника, передавав іншим особам вказівки та настанови ОСОБА_9 , задля реалізації плану та механізму незаконного притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності.
Надалі, 15.05.2024, керуючись спільним із ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочинним умислом, перебуваючи в приміщенні ТУ БЕБ в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3-б, ОСОБА_4 будучи обізнаним про те, що ОСОБА_16 злочину не вчиняла, вручив останній письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204 КК України, а саме у незаконному придбанні з метою збуту та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Крім того, 21.05.2024, близько 12 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_12 , діючи умисно, отримав від ОСОБА_14 кошти в розмірі 3000 доларів США, що офіційним курсом Національного банку України на вказану дату становило 119 100 гривень, підбуривши її таким чином надати неправомірну вигоду старшому детективу відділу детективів із захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Київській області ОСОБА_9 за повернення вилученого у чоловіка ОСОБА_14 ОСОБА_16 автомобіля.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частини 3 статті 28, частини 2 статті 372 КК України, тобто у притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, поєднаним із штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого організованою групою.
26 січня 2024 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024100000000055, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369, частини 3 статті 28, частини 2 статті 372 КК України.
26 червня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частини 3 статті 28, частини 2 статті 372 КК України.
До клопотання додані копії матеріалів кримінального провадження зібрані органом досудового розслідування під час досудового слідства, які були досліджені під час судового розгляду вказаного клопотання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою органом досудового розслідування покладається наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_5 просив відмовити у застосування запобіжного заходу, оскільки пред'явлена підозра необґрунтована, ризики є формальними та ґрунтуються на припущеннях. Крім того долучив письмові заперечення.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_6 просила відмовити у застосування запобіжного заходу, оскільки пред'явлена підозра необґрунтована та ґрунтується на не належних доказах.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_7 просив відмовити у застосування запобіжного заходу, оскільки пред'явлена підозра необґрунтована, а ризики не відповідають дійсності. Крім того долучив письмові заперечення.
Підозрюваний ОСОБА_4 вважає, що підозра необґрунтована, незаконна та складена з порушенням вимог КПК України. Крім того, зазначив, що діяв законно та відповідно до вимог КПК України. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню.
Згідно частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 372 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_17 , до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_4 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження, які обґрунтовано свідчать про ймовірну причетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.
Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 178 КПК України, слідчий суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу, тому слідчий суддя вважає, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя на даний час вважає доведеним ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників у цьому кримінальному провадженні з метою перешкоджання надання останніми повних та достовірних показань щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки прокурором не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаного ризику.
Частиною 1 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Слідчий суддя, враховуючи наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_4 його майновий та сімейний стан, раніше не судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не надано конкретних доказів про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування та прокурором не доведено слідчому судді, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не зможе запобігти ризику, який наявний у кримінальному провадженні, тому не знаходить підстав для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобово домашнього арешту.
Крім того, органом досудового розслідування не надано доказів, що підозрюваний ОСОБА_4 проживає за адресую: АДРЕСА_4 .
Також відсутні згоди власників нерухомо майна в яких проживав підозрюваний, зокрема за зазначеною органом досудового розслідування за адресую: АДРЕСА_4 та встановленою під час судового засідання - за адресою: АДРЕСА_2 , щодо відбування ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту
Поряд з цим, слідчий суддя вважає, можливим з метою забезпечення належної процесуальної поведінки застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді застави, який в сукупності із покладеними обов'язками, повинне достатньою мірою гарантувати та забезпечити, у подальшому, належну його процесуальну поведінку у даному провадженні.
На переконання слідчого судді вказаний запобіжний захід не буде занадто суворим, і не буде надмірно обмежувати особисту свободу підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно частини 4 статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Так, враховуючи вказані критерії, слідчий суддя вважає за необхідне визначити такий розмір застави, який, з одного боку, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків, а з іншого - не буде завідомо непомірним.
Відповідно до приписів частини 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує один чи двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, обґрунтованої підозри у ймовірно скоєному ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, виходячи із засад розумності і справедливості, слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави у розмірі 199 848,00 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім гривень 00 коп.), що становить що становить 66 (шістдесят шість) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваного покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Також, слідчий суддя вважає, необхідним у випадку внесення застави, як самим підозрюваним так і іншою особою покласти на нього певні процесуальні обов'язки передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 26 серпня 2024 року включно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді - застави у розмірі 199 848,00 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім гривень 00 коп.), що становить що становить 66 (шістдесят шість) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний не пізніше 5-ти (п'яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду м. Києва.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні процесуальні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні;
2) не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 щодо обставин даного кримінального провадження поза межами процесуальних дій;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України, окрім паспорта громадянина України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового слідства до 26 серпня 2024 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає виконанню не пізніше 5 (п'яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1