Справа №760/5716/24
2/760/6752/24
про залишення позову без розгляду
11 липня 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі судді
Зуєвич Л.Л., за участю:
секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,
представника відповідача - Чучковської А.В. (ордер від 14.05.2024);
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса представника: АДРЕСА_3 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_1 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янського району у м. Києві (адреса: 03020, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 41; e-mail: ssd_solor@kyivcity.gov.ua), про визначення способів спілкування з малолітньою онукою та участі у її вихованні,
Рух справи
08.03.2024 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 08.03.2024, за підписом позивача, в якій позивач просить суд:
1.Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , не чинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , перешкод в участі у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
2.Визначити способи участі діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , у вихованні малолітньої онуки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 наступним чином:
перший місяць:
-щонеділі з 10 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.,
з присутністю матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
з другого місяця: 2-й та 4-й тиждень місяця: понеділок, п'ятниця з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. - без присутності матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
-1-й та 3-й тиждень місяця: вівторок, четвер з 17 год. 00 хв. до 19 год. 30 хв. та з 17 год. 00 хв. п'ятниці до 18 год. 00 хв. суботи - без присутності матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
-з 1-го по 15-те серпня щороку - без присутності матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
-на день народження дитини та діда - спільне святкування з урахуванням бажання дитини;
3.Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 :
3.1.Повідомляти про зміну місця перебування малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 не пізніше ніж за 2 дні до моменту переміщення, засобом телефонного зв'язку шляхом здійснення дзвінків на телефонний номер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , а саме: НОМЕР_4 ;
3.2.Організовувати телефонні та відеозв'язки діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 з дитиною протягом однієї години тричі на тиждень, у зручний для дитини час.
4.Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судові витрати у повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Відповідь на такий запит надійшла до суду 19.03.2024.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 19.03.2024 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі було призначено на 16.05.2024.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.05.2024 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, - задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною - онукою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом телефонного та відеоконференцзв'язку, у дні тижня та періоди доби, коли таке спілкування не порушує режиму дитини та навчального процесу.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 16.05.2024 у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 11.07.2024, в т.ч. з огляду на необхідність отримання від Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янського району у м. Києві висновку щодо розв'язання спору в порядку ст. 19 Сімейного кодексу України.
10.06.2024 до суду надійшов відзив на позов (т. ІІ, а.с. 39-44).
18.06.2024 до суду надійшла заява позивача в якій він просить суд розгляд справи «тимчасово призупинити» (т. ІІ а.с. 63).
01.07.2024 до суду надійшла заява позивача в якій він просить суд справу залишити без розгляду (т. ІІ а.с. 67).
Відповідна заява підписана особисто ОСОБА_2 Відомостей та обставин, які б свідчили про недостовірність такого підпису позивача на вказаній заяві та, відповідно, сумніву у достовірності волевиявлення позивача, наразі у суду немає.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та застосовані ним норми права
Дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (принцип диспозитивності цивільного судочинства). Відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2020 у справі № 585/2152/19 (провадження № 61-4450св20) та від 11.04.2019 у справі № 712/13263/17 (провадження № 61-29936св18).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Суд вважає, що оскільки сам позивач наразі не підтримує свій позов, то з огляду на принцип диспозитивності суд не може продовжити розгляд справи.
Розглянувши заяву позивача, вивчивши матеріали справи, та враховуючи, що по справі вже відкрито підтовче провадження, суд вважає за можливе позовну заяву залишити без розгляду.
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 388/1029/20 (провадження № 61-5083св22):
«За змістом статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Закріплене за позивачем право на подання такої заяви є абсолютним. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.
Суд зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.
Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18 (провадження № 61-2228св20), від 29 червня 2021 року у справі № 505/3083/13-ц (провадження № 61-4773св19), від 04 квітня 2022 року у справі № 441/1609/19 (провадження № 61-20050св21)».
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи, що звернення позивача з заявою про залишення позову без розгляду, що є диспозитивним правом позивача, здійснено після відкриття провадження у справі проте до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що в такому разі залишення позову без розгляду не суперечить закону і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та держави.
При цьому, суд роз'яснює, що ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне винести ухвалу про скасування застосованих у даній справі ухвалою від 10.05.2024 заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 158, п. 4 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, може бути оскаржена.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 49, 158, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янського району у м. Києві, про визначення способів спілкування з малолітньою онукою та участі у її вихованні, - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.05.2024 у справі № 760/5716/24, а саме: щодо зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною - онукою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом телефонного та відеоконференцзв'язку, у дні тижня та періоди доби, коли таке спілкування не порушує режиму дитини та навчального процесу.
Ухвалу невідкладно надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Суддя Л. Л. Зуєвич