760/17821/23
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
12 липня 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Жовноватюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2023 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за утримання консьєржів та за спожиті комунальні послуги з 01 січня 2020 року по 01 липня 2023 року у розмірі 22972,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 1688,13 грн та 3% річних у розмірі 447,25 грн, та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ОСББ «Шепелівський маєток» забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та утримує прибудинкову території. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та відповідальний за її особовим рахунком. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Шепелівський маєток», оформленим протоколом №10 від 22 жовтня 2015 року, прийнято рішення про встановлення оплати за опалення за місць загального користування. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ, оформленим протоколом №13/2019 від 22 травня 2019 року, затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території та внесок на оплату праці консьєржів. Відповідач не виконує зобов'язання перед позивачем, не сплачує свою частку обов'язкових внесків, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 22972,37 грн. Також наявні підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2023 року визначено головуючого суддю ОСОБА_2
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження.
Розпорядженням керівника апарату Солом'янського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року №290, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 13 лютого 2024 року №409/0/15-24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2024 року визначено головуючого суддю Жовноватюк В.С.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 23 лютого 2024 року цивільну справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження без виклику сторін до спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
У судове засідання позивач не з'явився. Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСББ «Шепелівський маєток» забезпечує утримання і експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та утримує прибудинкову території. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 та відповідальний за її особовим рахунком.
Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Шепелівський маєток», оформленим протоколом №10 від 22 жовтня 2015 року, прийнято рішення про встановлення оплати за опалення за місць загального користування. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ, оформленим протоколом №13/2019 від 22 травня 2019 року, затверджено внесок на утримання будинку та прибудинкової території та внесок на оплату праці консьєржів.
Відповідач не виконує зобов'язання перед позивачем, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 22972,37 грн, 3% річних у розмірі 447,25 грн та інфляційних втрат у розмірі 1688,13 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Згідно зі ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
За ч.1 ст.20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Стаття 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Відповідно до ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
За ст.ст.156, 162 ЖК України власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно зі ст.179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року №45, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд,-
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» / код ЄДРПОУ 37024797 / заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, за утримання консьєржів та за спожиті комунальні послуги з 01 січня 2020 року по 01 липня 2023 року у розмірі 22972,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» / код ЄДРПОУ 37024797 / інфляційні втрати у розмірі 1688,13 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» / код ЄДРПОУ 37024797 / 3% річних у розмірі 447,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шепелівський маєток» / код ЄДРПОУ 37024797 / судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Жовноватюк