Постанова від 15.07.2024 по справі 560/20563/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/20563/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

15 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 19.10.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач продовжував працювати після призначення йому пенсії та згідно положень ст. 42 Закону 1058-IV відпрацював 2 роки, внаслідок чого відповідачем було здійснено перерахунок пенсії. Відповідач при цьому мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки.

Відповідач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 03.09.2019 призначена пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Розмір пенсії за віком з 03.09.2019 склав 2762,99 грн, її розрахунок наступний: 6188,89 грн (середня заробітна плата в галузях економіки України за 2016-2018 роки) х 1,10233 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 6822,20 грн (заробіток для обчислення пенсії) х 0,39583 (коефіцієнт страхового стажу) = 2700,43 грн (основний розмір пенсії) + 62,56 грн (доплата за 4 роки понаднормативного стажу, 1564,00 грн х 4%) = 2762,99 грн.

З 01.04.2022 позивачу проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсії відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV. В результаті перерахунку з 01.04.2022 розмір пенсії обчислено з врахуванням страхового стажу 42 роки 2 місяці 12 днів (враховано по 28.02.2022) та заробітної плати за періоди роботи з 08.03.2019 по 28.02.2022 (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку). Коефіцієнт страхового стажу склав 0,42167, індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,12134.

Розмір пенсії за віком з 01.04.2022 склав 3270,81 грн, її розрахунок наступний: 6188,89 грн (середня заробітна плата в галузях економіки України за 2016-2018 роки) х 1,12134 (індивідуальний коефіцієнт заробітку) = 6939,85 грн (заробіток для обчислення пенсії) х 0,42167 (коефіцієнт страхового стажу) = 2926,33 грн (основний розмір пенсії) + 109,48 грн (доплата за 7 років понаднормативного стажу, 1564,00 грн х 7%) + 100,00 грн (доплата з 01.07.2021) + 135,00 грн (індексація з 01.03.2022) = 3270,81 грн.

19.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

Листом від 25.12.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для застосування при перерахунку розміру пенсії показника заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки

Позивач вважає вказану відмову протиправною, а тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відбувся перерахунок пенсії в межах одного закону і позивач продовжує отримувати той самий вид пенсії з моменту її призначення, тому підстави для застосування під час перерахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки відсутні.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV. У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

У постановах від 10.04.2019 (справа № 211/1898/17) та від 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим-третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Верховний Суд, аналізуючи вищенаведені правові норми, у постановах від 18.11.2020 у справі № 522/1916/17 та від 21.10.2021 у справі № 2-а-2430/11 вказав, що за змістом ч.2 ст. 40 та ч.4 ст.42 Закону № 1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск: К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.

Тому, під час здійснення такого перерахунку, у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).

Отже, перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за певний календарний рік при перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV.

При перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058-IV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, при перерахунку позивачу пенсії за віком з 01.04.2022 відповідно до Закону №1058-IV відповідач правомірно застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 (тобто, показник середньої заробітної плати, який був на час призначення пенсії).

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.

Попередній документ
120407485
Наступний документ
120407487
Інформація про рішення:
№ рішення: 120407486
№ справи: 560/20563/23
Дата рішення: 15.07.2024
Дата публікації: 18.07.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (15.07.2024)
Дата надходження: 28.11.2023
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
суддя-доповідач:
БОЖУК Д А
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
позивач (заявник):
Пастернак Михайло Іванович
представник позивача:
Дзісь Андрій Романович
суддя-учасник колегії:
МАЦЬКИЙ Є М
СУШКО О О