Справа № 600/2089/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
16 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Мойсюка М.І Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служба України на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лужанський спиртовий завод" до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лужанський спиртовий завод" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 10 травня 2024 року №9-р про виключення з реєстру.
До відкриття провадження у справі, представником ТОВ «Лужанський спиртовий завод» до суду подано заяву про забезпечення позову, шляхом:
- зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 10 травня 2024 року №9-р про виключення з реєстру;
- заборони Державній податковій службі України виключати з Електронного реєстру суб'єктів господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини Товариство з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод» на підставі розпорядження Державної податкової служби України від 10 травня 2024 року №9-р про виключення з реєстру.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року заяву представника ТОВ «Лужанський спиртовий завод» про забезпечення позову задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням про забезпечення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати подану позивачем заяву та відмовити у забезпечення позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Обгрунтовуючи необхідність забезпечення позову у даній справі, заявник, поміж іншого наголосив, що прийняття Розпорядження про виключення з реєстру, призведе до неможливості здійснювати виробництво продукції хімічного та технічного призначення - розчинника органічного універсального технічного «Сольвент», яке потягне неможливість виконання господарських договорів на поставку зазначеної продукції, неможливість сплати кредиту, неможливість виплати заробітної плати працівникам та сплати податків та зборів. Звертаємо увагу суду, що ТОВ «Лужанський спиртовий завод» забезпечує роботою значну кількість працівників, а саме 184 особи. Не зважаючи на введення воєнного стану в країні, ТОВ «Лужанський спиртовий завод» продовжує сплачувати податки та збори, тим самим поповнюючи бюджет та підтримуючи економічну стійкість держави. Однак, прийняття Розпорядження про виключення з реєстру призведе до реальної загрози завданню шкоди правам ТОВ «Лужанський спиртовий завод», в тому числі й матеріальним, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі. При цьому, ТОВ «Лужанський спиртовий завод» має суттєві грошові зобов'язання за договорами лізингу, які він зобов'язаний виконати у встановлені строки, а у випадку їх не виконання настане відповідальність (сплата штрафних санкцій) або повернення предмета лізингу, що суттєво вплине на господарську діяльність.
Позивач також зазначив, що у зв'язку з прийняттям Розпорядження ТОВ «Лужанський спиртовий завод» не може виконати взяті на себе зобов'язання за вказаними вище договорами, що призведе до застосування штрафних санкцій контрагентами відповідно до умов договорів, що у своє чергу свідчить про існування реальної загрози завдання шкоди правам ТОВ «Лужанський спиртовий завод» внаслідок не вжиття заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у даній справі. Також, наголошуємо, що, прийняте Розпорядження призведе до зупинення циклу виробництва, а його відновлення це дуже складний, коштовний та тривалий процес.
За таких обставин, заявник просив суд вжити заходів забезпечення поданого ним позову, адже невжиття таких заходів істотно ускладнить або взагалі унеможливить виконання рішення суду у даній справі.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для доцільності забезпечення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до положень частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року, №3-рн/2003 У справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) (пункт 9 мотивувальної частини рішення).
З матеріалів заяви про забезпечення позову та доводів заявника вбачається, що у період з 29.04.2024 по 01.05.2024 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проведено фактичну перевірку ТОВ «Лужанський спиртовий завод» з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, хронометраж, за період з 28.04.2024 року по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 29.04.2024 по 08.05.2024, яка документована актом перевірки № 4744/Ж5/24-13-09-02-07/43993346.
За результатами фактичної перевірки ДПС України прийнято Розпорядження «Про виключення з реєстру» №9-р від 10.05.2024 року, яким зобов'язано виключити з Електронного реєстру суб'єктів господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини Товариство з обмеженою відповідальністю «Лужанський спиртовий завод».
Позивач не погоджується з актом перевірки та викладеними в ньому висновками, оскільки вважає, що дії податкового органу щодо проведення перевірки, складення акту та викладення в ньому висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, безпосередньо порушують його права та законні інтереси. При цьому, за своєю правовою природою Розпорядження ДПС України «Про виключення з реєстру» №9-р від 10.05.2024 року фактично блокує діяльність ТОВ «Лужанський спиртовий завод» в частині виробництва продукції хімічного та технічного призначення розчинника органічного універсального технічного «Сольвент». Як наслідок, неможливість провадження господарської діяльності зумовить невиконання ТОВ «Лужанський спиртовий завод» договірних зобов'язань перед добросовісними контрагентами, що призведе до розриву відповідних господарських зв'язків, зупинення виробництва, втрати очікуваного прибутку, що очевидно вплине на результати господарської діяльності підприємства, заблокує формування доходу та виплати заробітної плати працівникам, а надалі і вивільнення працівників, що значно ускладнить відновлення господарської діяльності у разі вирішення спору на користь ТОВ «Лужанський спиртовий завод».
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що в даний час, положення воєнного стану та руйнування економіки України в нинішніх складних для країни умовах вимагають здійснення безперервного виробництва матеріальних активів та насичення коштами фінансової системи країни, тому особливого значення набуває збереження функціонування виробничих потужностей та збереження суб'єктів економічної системи. Будь-який простій виробництва, окрім іншого, підриває економічну безпеку держави у силу зменшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, та потенційного звільнення працівників.
Тобто, фактично, у разі задоволення позову у справі щодо оскарження результатів перевірки ТОВ «Лужанський спиртовий завод», не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову. У даному разі суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
Відносно доводів апелянта про те, що позивачем не доведені та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, колегія суддів зазначає, що позивачем в повній мірі підтверджено належними доказами, що дія виключення з реєстру ТОВ «Лужанський спиртовий завод» вплине на подальше здійснення ним господарської діяльності, розриву відповідних господарських відносин з контрагентами, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності.
Зокрема, до заяви про забезпечення позову було додано Договір поставки №04112022 від 04 лютого 2022 року; Договір поставки №190124-БІО від 19 січня 2024 року; Договір поставки №1122023-СОЛ від 01 грудня 2023 року; Договір поставки №04012023-РТ від 04 січня 2023 року; Договір фінансового лізингу №НІ 3097 від 26 жовтня 2022 року; Договір фінансового лізингу НІ3599 від 12 лютого 2024 року; Штатний розпис станом на 01.04.2024 року.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обрано такий захід забезпечення позову, який мінімізує потенційні негативні наслідки для інших осіб, в тому числі контрагентів, працівників ТОВ «Лужанський спиртовий завод», та враховано можливі наслідки для Державного бюджету України, оскільки положення воєнного стану та руйнування економіки України в нинішніх складних для країни умовах вимагають здійснення безперервного виробництва матеріальних активів та насичення коштами фінансової системи країни, тому особливого значення набуває збереження функціонування виробничих потужностей та збереження суб'єктів економічної системи, - будь-який простій виробництва, окрім іншого, підриває економічну безпеку держави у силу зменшення податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для забезпечення позову у спосіб, який обраний заявником, оскільки реалізація Розпорядження ДПС України «Про виключення з реєстру» №9-р від 10.05.2024 року не можлива до надання судом комплексної оцінки на предмет правомірності результатів перевірки та спірного Розпорядження.
При цьому, зміст таких заходів забезпечення позову свідчить про те, що ці заходи спрямовано виключно на збереження існуючого становища ТОВ «Лужанський спиртовий завод» до вирішення судом спору по суті і є тимчасовим заходом, покликаним запобігти виникненню ускладнень та докладенню значних та невиправданих зусиль для відновлення господарської діяльності підприємства у разі ухвалення рішення на його користь.
Також, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової служба України залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Мойсюк М.І Граб Л.С.