Справа № 560/6324/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
16 липня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанови,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанови.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ). Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов'язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП№72653134 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 22.08.2023 у справі №560/11113/22, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 20.09.2022 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60% заробітної плати, зазначеної у довідках Старосинявської селищної ради від 08.09.2022 №309, від 08.09.2022 №310, від 08.09.2022 №312.
31.08.2023 державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП№72653134, зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Відомості про виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту отримання постанови державного виконавця, а також про інформування про це виконавця у матеріалах виконавчого провадження відсутні.
20.11.2023 державним виконавцем вчинена вимога, згідно з якою боржнику необхідно протягом п'яти днів виконати рішення суду.
У відповідь на вимогу пенсійний орган 27.11.2023 повідомив, що під час виконання рішення суду довідка від 08.09.2022 №312 при обчисленні пенсії стягувача врахована не була ( у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби від 08.09.2022 №312 зазначено розмір інших виплат в середніх розмірах станом на лютий 2022, а не за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії)
08.01.2024 державним виконавцем складений акт, з якого вбачається, що стягувач звернулась до органу ДВС щодо невиконання боржником рішення суду. Державний виконавець встановив, що під час перерахунку пенсії стягувача не була врахована довідка від 08.09.2022 №312, що свідчить про те, що рішення суду не виконане у спосіб та порядок, визначений виконавчим документом.
Постановою державного виконавця від 08.01.2024 ВП№72653134 на боржника накладений штраф 5100 грн. за невиконання рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом.
Пенсійний орган оскаржив вказану постанову до суду.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 у справі №560/1324/24, яке набрало законної сили 02.04.2024 на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, підтверджено факт невиконання Головним управлінням рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом.
У своїх рішеннях суди зазначили про те, що постанова державного виконавця про накладення штрафу від 08.01.2024 ВП№72653134 є правомірною та не підлягає скасуванню, адже пенсійний орган при перерахунку не врахував одну з довідок, про яку прямо зазначав суд у рішенні. Відтак, боржник не виконав рішення суду належним чином, тому орган ДВС правомірно притягнув його до відповідальності, передбаченої Законом №1404-VІІІ.
У подальшому 09.04.2024 державним виконавцем складений акт, у якому зазначається, що рішення суду не виконане, оскільки, як вбачається з наявних документів, пенсія стягувачу виплачується без врахування довідки №312 від 08.09.2022. Зважаючи на це, 09.04.2024 прийнята спірна постанова ВП№72653134 про накладення штрафу у подвійному розмірі.
Зі змісту матеріалів виконавчого провадження та матеріалів справи встановлено, що після розгляду справи №560/1324/24 щодо штрафу на суму 5100 грн. пенсійним органом не проводився перерахунок пенсії стягувача із урахуванням довідки Старосинявської селищної ради №312 від 08.09.2022, як це було передбачено рішеннями суду.
Обставини невиконання Головним управлінням рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом, раніше були встановлені рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 у справі №560/1324/24, яке набрало законної сили на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду, про що зазначалось вище.
Водночас, у боржника відсутні повноваження тлумачити на власний розсуд положення резолютивної частини рішення суду, яке набрало законної сили.
Так, довідка, яку не визнає пенсійний орган, на даний час не є нечинною або відкликаною, не визнавалась недійсною, тому доводи, які стосуються її неналежності для вчинення перерахунку пенсії стягувача, в межах цієї справи судом оцінюються критично.
Крім того, якщо судове рішення є незрозумілим сторонам у справі або виникли об'єктивні обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду, сторона виконавчого провадження може звернутись щодо зміни чи встановлення способу та порядку виконання судового рішення, або щодо роз'яснення рішення.
Проте встановлено, що позивач (боржник у виконавчому провадженні) не звертався у справі № 560/11113/22 із заявою про роз'яснення судового рішення у відповідній частині або про встановлення чи зміну способу та порядку виконання судового рішення.
З огляду на зазначене, суд погоджується з позицією державного виконавця та вважає, що позивачем належним чином не було виконане рішення суду у справі №560/11113/22, не доведено наявності поважних причин такого невиконання, що свідчить про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.