Справа № 600/365/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Тетяна Миколаївна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
16 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
в січні 2024 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, виходячи з розміру 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранень, пов'язаних із захистом Батьківщини, за період з 13.08.2023 року по 30.08.2023 року та з 07.10.2023 року по 24.01.2024 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити зазначену додаткову винагороду за період з 13.08.2023 року по 30.08.2023 року в сумі 58064,50 грн та з 07.10.2023 року по 06.03.2024 року в сумі 500000 грн, з урахуванням законодавчих вимог щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
- допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 100000 гривень.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 08.04.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, виходячи з розміру 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранень, пов'язаних із захистом Батьківщини, за період з 13.08.2023 по 30.08.2023 та з 07.10.2023 по 06.03.2024.
Зобов'язав відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 13.08.2023 року по 30.08.2023 та з 07.10.2023 по 06.03.2024. В решті позову відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивачем не надано всіх необхідних документів, що підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між тим, що отримана травма пов'язана із виконанням завдань, пов'язаних із Захистом Батьківщини.
Вважає, що надані до позову документи не відображають точних періодів перебування позивача на лікуванні.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що позивачем подано усі необхідні документи, які підтверджують причинно-наслідковий зв'язок отриманих поранень. Відмова у нарахуванні додаткової винагороди у зв'язку із відсутністю постанови ВЛК про надання відпустки для лікування після тяжкого поранення у такій ситуації буде вважатися протиправною.
Крім цього відповідачем в апеляційній скарзі зазначено, що судом винесено рішення всупереч змісту документів та медичної документації, що містяться у справі. Очевидно, що це стосується лише одного виписного епікризу № 4497, виданого КЕП «Міська лікарня № 7» Запорізької міської ради. У ньому дійсно у датах надходження та виписки хворого лікарем допущено описку при написанні місяця: 14.07.23 та 18.07.23. Але далі у виписному епікризі при зазначенні діагнозу неодноразово вказана дата отримання поранення 13.08.2023. Тому можна дійти висновку, що даний документ свідчить про перебування ОСОБА_1 на лікування після поранення, отриманого у серпні, оскільки він ніяк не міг знаходитися в лікарні у липні (до дня отримання поранення), бо виконував в той період бойові завдання на передовій. Відповідно точним днем надходження у стаціонар є 14.08.23, а днем виписки - 18.08.23.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно довідки від 14.05.2023 №3699 та копії військового квитка позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . (а.с. 6, 9-10).
Матеріали справи містять заяву представника позивача від 13.11.2023, адресовану командиру військової частини НОМЕР_1 , про включення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, виходячи з розміру 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за період з 13.08.2023 по 30.08.2023 та з 07.10.2023 по теперішній час. Вказана заява доставлена відповідачу 30.11.2023. (а.с. 16-19)
Матеріали справи містять копію адвокатського запиту представника позивача до командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2023 №21/12-1 щодо нарахування грошового забезпечення позивач з 12.08.2023. (а.с. 13-14).
03.01.2024 представник позивача звертався до командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України щодо включення до 05 січня 2024 р. позивача до наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, виходячи з розміру 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за період з 13.08.2023 р. по 30.08.2023 р. та з 07.10.2023 р. по теперішній час. (а.с. 20-22).
До матеріалів справи додано копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 за період з 09.10.2023 по 13.10.2023. (а.с. 15).
Також матеріали справи містять: первинну медичну картку поранення позивача 13.08.2023 р.; направлення КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради на стаціонарне лікування позивача; виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого за період з 13.08.2023 по 14.08.2023, з 14.08.2023 по 18.08.2023, з 18.08.2023 по 20.08.2023, з 21.08.2023 по 30.08.2023; довідку про обставини травми позивача від 19.08.2023 р., в якій зафіксовано отримання травми 13.08.2023 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини; первинну медичну картку отримання поранення від 07.10.2023; виписки із медичної картки стаціонарного хворого за період з 07.10.2023 по 09.10.2023, з 09.10.2023 по 13.10.2023; довідку від 18.10.2023 про обставини травми позивача, в якій зафіксовано отримання травми 07.10.2023 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини; довідки КП «Хмельницька міська лікарня» ХМР від 26.10.2023, 05.01.2024 про перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 15.10.2023 по теперішній час. (а.с. 49-75).
Матеріали справи містять виписку №9922 КП «Хмельницька міська лікарня» ХМР про перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 15.10.2023 по 06.03.2024. (а.с. 116-117).
До матеріалів справи додано виписки з банківського рахунку позивача по надходженням по картці за період з 14.08.2023 по 15.02.2024. (а.с. 118-121).
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії КП «Хмельницька міська лікарня» ХМР від 09.03.2024 №95 зазначено про отримання травми 07.10.2023 за обставин безпосередньої участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини. (а.с. 126).
10.03.2024 відповідачем складено лист №693/5447 на адвокатський запит представника позивача від 21.12.2023, до якого долучено картку особового рахунку позивача. Згідно картки особового рахунку позивача зазначено про нарахування позивачу додаткової винагороди за серпень 2023 р. в сумі 21612,89 грн та за жовтень 2023 р. в сумі 22580,65 гривень. (а.с. 122-125).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-XII (надалі по тексту також - Закон №2232-XII).
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до п. 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану " (далі - Постанова №168).
Згідно з п. 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесені зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується письмовими доказами, позивач з 06.01.2023 призваний до військової служби під час мобілізації та у зв'язку із отриманими пораненнями 13.08.2023 та 07.10.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 13.08.2023 по 30.08.2023 та з 07.10.2023 по 06.03.2024, що підтверджується відповідними довідками та виписками лікувальних закладів.
Згідно з довідками військово-лікарської комісії від 19.08.2023, від 18.10.2023 та від 09.03.2024 зазначено про отримання травм позивачем 13.08.2023 та 07.10.2023.
Також встановлено, що у виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого за період з 14.08.2023 по 18.08.2023, помилково вказано період перебування на лікуванні, зазначивши місяць липень замість серпень. Однак, вказаний недолік є технічною помилкою, оскільки зі змісту виписки підтверджується період отримання позивачем травми 13.08.2023 та надходження для лікування у відповідний медичний заклад.
Таким чином, суд першої інстанції вважав, що зазначена помилка не може бути підставою для позбавлення позивача права на отримання додаткової винагороди.
На підставі вказаного судом встановлено, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 13.08.2023 по 30.08.2023 та з 07.10.2023 по 06.03.2024, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Крім того встановлено, що розрахунок нарахованого грошового забезпечення позивача за період з серпня 2023 р. було надано йому лише 12.03.2024 у листі №693/5447 від 10.03.2024 на адвокатський запит представника позивача від 21.12.2023, до якого долучено картку особового рахунку позивача.
При цьому, до 10.03.2024 відповідачем не повідомлялось позивачу щодо підстав не нарахування додаткової винагороди за цей період. Таким чином, право на захист своїх прав та інтересів у позивача фактично виникло після ознайомлення з наданою відповідачем карткою його особового рахунку.
Водночас суд звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах предметом спору є бездіяльність відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті додаткова винагороди, а не конкретних сум додаткової винагороди, яка ще не нарахована у розмірі 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за період з 13.08.2023 по 30.08.2023 та з 07.10.2023 по 06.03.2024.
Поряд з цим, відповідачем не доведено суду правомірність бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, виходячи з розміру 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранень, пов'язаних із захистом Батьківщини, за період з 13.08.2023 по 30.08.2023 та з 07.10.2023 по 06.03.2024.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належнім способом відновлення порушеного права буде зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, виходячи з розміру 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранень, пов'язаних із захистом Батьківщини, за період з 13.08.2023 року по 30.08.2023 та з 07.10.2023 по 06.03.2024.
Як вже було зазначено вище, відповідно п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Поряд з цим, зазначена постанова не містить вимоги щодо звернення військовослужбовця до свого безпосереднього командира із рапортом про виплату йому додаткової винагороди. Як вказано в преамбулі постанови, вона прийнята на виконання указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», прийнятого Кабінетом Міністрів України.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України не включено до цього переліку. При цьому, Статут не містить вимоги про те, що така взаємодія має відбуватися виключно у письмовій формі з прикладенням всіх необхідних документів. Для прикладу, частина 53 Розділу 1 Статуту передбачає, що рапорт військовослужбовця може викладатися у формі усної доповіді.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.