Справа № 600/6304/23-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
16 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
21.09.2023 позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (відповідача), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не в повному обсязі виплати щомісячного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди після тяжкого поранення, захищаючи Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду всього у розмірі 412315,82 грн.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 06.03.2024 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди після тяжкого поранення, захищаючи Батьківщини, за період перебування на стаціонарному лікуванні та відпустці за станом здоров'я.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення з червня 2023 року по вересень 2023 року включно та додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", з розрахунку 100000,00 грн. за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 17.05.2023 р. по 07.06.2023 р., з 22.06.2023 р. по 13.07.2023 р. з 18.07.2023 р. по 02.08.2023 р. та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії в період з 16.02.2023 р. по 17.03.2023 р., з 18.03.2023 по 16.04.2023 р., з 03.08.2023 по 01.09.2023 р.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Вважає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду встановлений ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю, тому позовні вимоги щодо нарахування коштів за червень та раніше мають бути залишені без розгляду.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що під час виконання бойового завдання (службових обов'язків) захищаючи Батьківщину в Луганській області в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України 15.01.2023 року ОСОБА_1 одержав множинні вогнепальні осколкові сліпі та наскрізні поранення обох надпліч з вогнепальним косим переломом лівої ключиці та лопатки без зміщення відламків, вогнепальним консолідованим перелом лівої гомілки без зміщення.
15.01.2023 р. надана первинна медична допомога в ЛСБ Лиман (копія форми 100 наявна в матеріалах справи).
Позивач з 16.01.2023 р. по 20.01.2023 р. проходив стаціонарне лікування в КНП "Новомосковська ЦМЛ "НМР" хірургічне відділення, що підтверджується випискою №270.
З 21.01.2023 р. по 25.01.2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) (виписний епікриз №250).
З 25.01.2023 по 15.02.2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні в відділенні травматології в/ч НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) (виписка №273).
Згідно довідки (постанови) ВЛК виданої ВЧ НОМЕР_3 від 15.02.2023 р. №135 травма тяжка потребує відпустки за станом здоров'я. Згідно відпускного квитка позивачу надано відпустка за станом здоров'я з 16.02.2023 по 17.03.2023 р. (довідка ВЛК №135 від 15.02.2023 р. та копія відпускного квитка № 75 від 16.02.2023 р.)
Згідно довідки (постанови) ВЛК виданої ВЧ НОМЕР_3 від 20.03.2023 р. №876 травма тяжка потребує відпустки за станом здоров'я. Згідно відпускного квитка позивачу надано відпустка за станом здоров'я з 18.03.2023 по 16.04.2023 р. (довідка ВЛК №876 від 20.03.2023 р. та копія відпускного квитка № 136 від 18.03.2023 р.)
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.04.2023 р. №1578 виданої ВЧ НОМЕР_1 позивач під час виконання бойового завдання (службових обов'язків) захищаючи Батьківщину в Луганській області одержав МВТ, ВОП лівого плеча (перелом плеча та лопатки), ВОП правої лопатки, ВОП лівої гомілки, перелом кісток гомілки.
Згідно довідки (постанови) ВЛК виданої ВЧ НОМЕР_3 від 29.04.2023 р. №1379 потребує лікування в ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" на 30 календарних днів.
Позивач з 17.05.2023 р. по 07.06.2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні в ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" (копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого №11455).
З 22.06.2023 р. по 13.07.2023 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ОКНП "Чернівецька обласна клінічна лікарня" (копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого №14692).
Також з 18.07.2023 р. по 02.08.2023 р. перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ "ІТО НАМН України", Під час проходження лікування 24.07.2023 р. здійснене оперативне втручання, а саме: остеосинтез / остеотомія лопатки з внутрішньою фіксацією; відкрита репозиція, металоостеосинтез закритого перелома ості лівої лопатки спеціалізованою пластиною та гвинтами з кістковою пластикою з крила правої клубової кістки; забір кісткового аутотрансплантату з крила правої клубової кістки (довідка-виписка з історії хвороби №593173).
Згідно довідки (постанови) ВЛК виданої ДУ "ІТО НАМН України" від 02.08.2023 р. №2840 травма тяжка потребує відпустки за станом здоров'я на 30 днів. Згідно відпускного квитка позивачу надано відпустка за станом здоров'я з 03.08.2023 по 01.09.2023 р. (довідка ВЛК №2840 від 02.08.2023 р. та копія відпускного квитка № 368 від 07.08.2023 р.)
Відповідно до довідки (постанови) ВЛК від 20.09.2023 р. №869/1 виданої ВЧ НОМЕР_3 та виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №1584 від 20.09.2023 р. позивач непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців.
Вважаючи дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно Постанови №168, у зв'язку із пораненням/травмою, пов'язаним із захистом Батьківщини, протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення до суду в межах доводів апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Колегія суддів враховує, що спірні правовідносини стосуються складових заробітної плати.
При цьому під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч.2 ст.233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Суд зазначає, що перебування особи на публічній службі, у тому числі військовій службі, є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки позовна заява містить вимоги про виплати щомісячного грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, для визначення строку звернення до суду слід керуватися положеннями статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з адміністративним позовом).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року №2353-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, назву та частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції.
Так, частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції після 19 липня 2022 року) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
Частиною 2 цієї правової норми передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Разом з тим, відповідно до пункту 1 Розділу «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, ст. 233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22.
З адміністративним позовом до суду позивач звернувся 21.09.2023
Таким чином, доводи відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду є безпідставними.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.