Справа № 560/14908/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
16 липня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 867о/с від 17 липня 2023 року про звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію" ( у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції), старшого лейтенанта поліції, інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області НПУ та поновити на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області НПУ.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області.
14.05.2023 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Хмельницькій області ДПП надійшов рапорт командира взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про те, що виявлення перед заступанням на зміну 14.05.2023 у позивача ознак алкогольного сп'яніння. О 06 год. 36 хв. у присутності медичного працівника, який здійснює огляд поліцейських перед заступанням на службу, проведений огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Drager Alcotest ARBL-0929, результат позитивний - 1, 26 %. Надалі, спільно зі старшим інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Хмельницькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_3 позивач доставлений у Комунальне некомерційне підприємство "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради, де лікарем-наркологом проведений огляд, в результаті якого встановлено, що позивач перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Отримавши результати медичного обстеження відповідач не допустив позивача 14.05.2023 до виконання службових обов'язків.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 16.05.2023 №1011 призначене службове розслідування. Підставою для наказу слугувала доповідна записка начальника управління патрульної поліції від 16.05.2023.
Під час проведення службового розслідування позивач пояснив, що в результаті обстрілів міста Хмельницького та Хмельницької області 13.05.2023 вибуховою хвилею пошкоджена орендована ним квартира, розташована неподалік від місця влучання ворожого снаряду (повибивало вікна, обсипалась штукатурка тощо). Тому, з цивільною дружиною переїхав до родичів для тимчасового проживання. Внаслідок зазначених подій отримав стрес, а його цивільна дружина - психологічну травму, у зв'язку з чим бригадою екстреної медичної допомоги доставлена до медичного закладу. З огляду на описані події, у вихідний день, для полегшення психологічного стану вживав спиртні напої. Враховуючи, що наступного дня треба було заступати на службу, заздалегідь повідомив командира роти про те, що не зможе з'явитись на зміну, оскільки потребує допомоги лікаря, однак його прохання командир відхилив і зобов'язав з'явитись на службу. 14.05.2023, коли позивач з'явився до управління, ОСОБА_4 виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти медичний огляд. Щодо медичного обстеження позивач не заперечував.
ОСОБА_4 у поясненнях зазначив, що 14.05.2023 близько 06 год.15 хв. перед заступанням на службу до нього зателефонував позивач та повідомив, що має незадовільне самопочуття, а саме - підвищену температуру тіла. Оскільки до початку несення служби залишалось менш ніж 45 хвилин, з метою надання медичної допомоги ОСОБА_4 запропонував йому прибути до приміщення УПП в Хмельницькій області ДПП та відвідати пункт охорони здоров'я, де його огляне медичний працівник з метою встановлення підстав для допущення/недопущення позивача до виконання службових обов'язків. 14.05.2023 близько 06 год. 30 хв. під час підготовки до несення служби на базі УПП в Хмельницькій області ДПП поряд з адміністративною будівлею разом з командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 зустріли позивача та під час спілкування відчули у нього запах алкоголю з порожнини рота. Під час проходження огляду у лікаря в пункті охорони здоров'я УПП в Хмельницькій області ДПП, медичний працівник також виявив у позивача ознаки сп'яніння та для підтвердження стану сп'яніння о 06.36 вказаному вище інспектору проведений огляд за допомогою приладу Drager, результат виявився позитивний - 1,26 %. Далі позивач направлений до закладу охорони здоров'я, де лікар-нарколог діагностувала у останнього стан алкогольного сп'яніння.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія сформувала висновок від 14.06.2023 про порушення позивачем вимог пунктів 1, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", абзаців 2 та 3 пункту 1, абзацу 7 пункту 2 розділу II Правил, підпункту 3.1.1. пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора роти № 1 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 19 грудня 2018 року № 5615, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту та запропонувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17.07.2023 № 867о/с позивач звільнений зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції)
Вважаючи протиправним зазначений наказ, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580- VIII.
Відповідно до статті 8 Закону №580 -VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Статтею 18 Закону №580 -VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема:
неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1 частини 1); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно - правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (пункт 2 частини 1); поважати і не порушувати прав і свобод людини (пункт 3 частини 1).
За змістом статті 64 Закону №580 -VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, у якій зобов'язується, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання регулює Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337 - VII.
За визначенням частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Положеннями частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року N 1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за N 1576/29706, затверджені Правила етичної поведінки поліцейських.
Абзацами другим та третім пункту 1 розділу ІІ Правил передбачено, що поліцейські під час виконання службових обов'язків повинні професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Правил під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Посадова інструкція інспектора роти № 1 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП, затверджена наказом ДПП від 19 грудня 2018 року № 5615. Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 розділу III цієї Посадової інструкції передбачено, що інспектор відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського (пп 3.1.1); професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції (пп 3.1.10).
Отже, зазначені вище положення нормативно-правових актів та посадової інструкції містять заборону щодо перебування поліцейського в нетверезому стані під час несення служби та виконання службових обов'язків поліцейському.
Згідно зі статтею 19 Закону №580 -VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції наказом №372 від 06.07.2023 слугував висновок дисциплінарної комісії про порушення позивачем вимог пунктів 1, 6, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 38 Закону України "Про запобігання корупції", абзаців 2 та 3 пункту 1, абзацу 7 пункту 2 розділу II Правил, підпункту 3.1.1. пункту 3.1 розділу III посадової інструкції інспектора роти № 1 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП, затвердженої наказом ДПП від 19 грудня 2018 року № 5615 у зв'язку з перебуванням на службі 14.05.2023 в стані алкогольного сп'яніння. Зазначений факт позивачем не заперечується та підтверджується довідкою КНП «ХОЗЗНПД» від 14.05.2023 № 694 про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння.
Наказ №372 від 06.07.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції позивач не оскаржив, водночас, вказує, що під час застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідач порушив приписи статті 29 Дисциплінарного статуту щодо послідовного застосування видів дисциплінарних стягнень від найменш суворого до більш суворого.
З даного приводу Верховний Суд в постанові від 23 листопада 2023 у справі №420/14443/22 сформував правову позицію, відповідно до якої у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно. Повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
В постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 810/2073/16 вказано, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання працівника поліції, дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому як орган.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 20.06.2018 у справі № 813/4074/16 зазначив, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції України, законів України та Дисциплінарного статуту».
Також необхідно зауважити, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа № 816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа № 806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.
Таким чином, доводи позивача щодо порушення відповідачем статті 29 Дисциплінарного статуту під час вибору виду дисциплінарного стягнення колегія суддів вважає безпідставними.
Суд також вірно не взяв до уваги доводи позивача щодо необ'єктивності та упередженості службового розслідування, як таку, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580 - VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №867о/с від 17 липня 2023 року позивач звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції, застосованого наказом №372 від 06.07.2023.
Таким чином, наказ № 867о/с від 17 липня 2023 року винесений відповідачем з дотриманням вимог Закону №580 -VIII та Дисциплінарного статуту.
В апеляційній скарзі апелянт ставить під сумнів об'єктивність його службової характеристики, оскільки вважає, що в ній немає посилання на конкретні факти несумлінності. При цьому, посилається на службову характеристику в поданні від 06.06.2022р. на присвоєння спеціального звання та службову характеристику від 31.07.2019р.
Щодо відсутності конкретних фактів несумлінного виконання службових обов'язків, колегія суддів зазначає, що характеристика - офіційний документ, в якому надається оцінка ділових і моральних якостей працівника і висновки у зв'язку з цим. При цьому, жодним актом не передбачено зазначати в характеристиці конкретні факти, так як про це зазначає в апеляційній скарзі позивач. Разом з тим, наявність позитивних відгуків у характеристиці за 2022 рік не можуть автоматично свідчити про позитивні якості працівника через рік служби.
Враховуючи вищенаведене та аналізуючи норми законодавства щодо етичної поведінки та службової дисципліни поліцейських, колегія суддів дійшла висновку, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. При цьому, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного впливу.
Беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.