про залишення позову без розгляду
15 липня 2024 року Справа № 320/981/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Тетіївтепломережа" Тетіївської міської ради до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство "Тетіївтепломережа" Тетіївської міської ради з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.01.2021 №269/10-36-18-07, винесеного Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акта камеральної перевірки №4546/10-36-04-09/24879282 від 11.12.2020 по нарахуванню штрафних санкцій Комунальному підприємству "Тетіївтепломережа" Тетіївської міської ради на 5738,10 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Позовну заяву залишено без руху та встановлено 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
06.06.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справах № 160/11673/20 (постанова від 27.01.2022), № 560/7714/23 (постанова від 25.01.2024) сформував правовий висновок про те, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що предметом позову у даній справі є оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.01.2021 №269/10-36-18-07, винесеного Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі акта камеральної перевірки №4546/10-36-04-09/24879282 від 11.12.2020 по нарахуванню штрафних санкцій Комунальному підприємству "Тетіївтепломережа" Тетіївської міської ради на 5738,10 грн.
У зв'язку з цим, у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду.
У позовній заяві позивач зазначив, що Комунальне підприємство "Тетіївтепломережа" Тетіївської міської ради не отримувало від Головного управління ДПС у Київській області ані акт перевірки, ані спірне податкове повідомлення-рішення.
Так, позивач зауважив, що про існування спірного податкового повідомлення-рішення позивачу стало відомо в ході розгляду та ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №320/3369/21.
Враховуючи наведене, а також відсутність доказів протилежного, судом було констатовано дотримання позивачем строку звернення до суду, внаслідок чого було відкрито провадження у справі.
Проте, у відзиві на позовну заяву та у клопотанні про залишення позову без розгляду відповідач зазначив, що акт перевірки був направлений позивачеві рекомендованим поштовим відправленням, яке було вручено відповідачу 17.12.2020. Оскаржуване ж податкове повідомлення-рішення було направлено позивачу та отримано ним 29.01.2021.
На підтвердження наданих пояснень відповідач долучив до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із штрихкодовими ідентифікаторами та з відмітками про вручення.
Так, згідно з рекомендованим повідомленням, спірне ППР було вручено позивачу 29.01.2021, про що є розписка (підпис) в одержанні.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що шестимісячний строк звернення позивача до суду розпочав перебіг з 30.01.2021, а тому, звернувшись до суду 28.12.2023 позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з позовною заявою, при цьому заява про визнання поважними причин такого пропуску та поновлення строку звернення до суду подана не була.
У зв'язку з цим, судом було запропоновано позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати позивачу заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що Комунальне підприємство "Тетіївтепломережа" Тетіївської міської ради не отримувало від Головного управління ДПС у Київській області ані акт перевірки, ані спірне податкове повідомлення-рішення.
Так, позивач зауважив, що про існування спірного податкового повідомлення-рішення позивачу стало відомо в ході розгляду та ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №320/3369/21.
Позивач наголосив на тому, що фактично позивач отримав читабельну та якісну копію спірного податкового повідомлення-рішення лише у відповідь на адвокатський запит від 23.08.2023 вих.№23/08/23-02.
Проте, суд ставиться критично до таких посилань позивача, оскільки з матеріалів справи, зокрема, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із штрихкодовими ідентифікаторами вбачається, що спірне ППР було вручено позивачу 29.01.2021.
Отже, шестимісячний строк звернення позивача до суду розпочав перебіг саме з 30.01.2021 (наступного дня після отримання ППР).
Щодо посилань на отримання читабельної та якісної копії спірного податкового повідомлення-рішення лише у відповідь на адвокатський запит від 23.08.2023 вих.№23/08/23-02, то дані обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, оскільки моментом початку обчислення строку звернення до суду є саме наступний день після отримання ППР.
Крім того, позивач зазначає, що положення ст.102 Податкового кодексу України, якою встановлено строк давності у 1095 днів, поширюється також і судове оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення.
Так, обґрунтовуючи таку позицію, позивач посилається на окрему думку суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, з приводу чого суд зазначає, що в силу вимог частини п'ятої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд наголошує на тому, що окрема думка суддів Верховного Суду не є обов'язковою для врахування судом під час вибору та застосування норм права у відповідних спірних правовідносинах.
У зв'язку з цим, суд не приймає до уваги посилання позивача на позицію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену в окремій думці від 27.01.2022 у справі №160/11673/20.
Також у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив про дію на території України обмежень у зв'язку з дією карантину через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та про дію пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №540-IX від 30.03.2020), а також про дію воєнного стану, з приводу чого суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ було доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, в силу вищенаведених положень КАС України на період дії карантину були продовжені процесуальні строки, у тому числі, строки для звернення до суду з позовною заявою.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.
У подальшому постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину неодноразово продовжувався та діє до 30.06.2023.
Разом з тим, Законом України 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020, було внесено змін до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено його новим абзацом.
Так, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, в силу положень Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом №731-ІХ, тобто 06.08.2020.
При цьому, продовження процесуальних строків здійснюється лише за умови звернення особи протягом 20 днів після набрання чинності Закону №731-ІХ, тобто у період з 18.07.2020 до 06.08.2020 (включно), до суду із обґрунтованою заявою про продовження процесуальних строків.
Враховуючи вищевказане, а також те, що спірне податкове повідомлення-рішення №269/10-36-18-07 було прийнятий відповідачем 13.01.2021, суд наголошує на тому, що положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються на позивача.
Щодо посилань позивача на запроваджений в Україні воєнний стан суд зазначає таке.
У зв'язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Суд зазначає, що позивач не надав жодних пояснень та доказів на підтвердження того, яким саме чином дія воєнного стану зумовила неможливість його звернення до суду з позовною заявою.
Крім того, суд наголошує на тому, що станом на дату початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022) позивачем вже був пропущений шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, враховуючи виявлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заяво, приймаючи до уваги відсутність поважних причин пропуску такого строку, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.
Керуючись статтями 240, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов залишити без розгляду
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дудін С.О.