ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" липня 2024 р. справа № 300/4787/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) 19.06.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та здійсненні виплати позивачу пенсії згідно оновленої довідки від 09.06.2023 № 8/1/2991 про грошове забезпечення у розмірі 83% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.06.2023 № 8/1/2991 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 83% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та провести виплати за перерахованою пенсією, з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). ІНФОРМАЦІЯ_1 видав позивачу довідку № 8/1/2991 від 09.06.2023 про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2021 згідно із постановою Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704). На виконання рішення суду від 23.10.2023 у справі № 300/5414/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2024 на підставі вказаної довідки, в процесі якого обмежив розмір пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 19.06.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04.07.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 28.06.2024 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача вважає, що дії пенсійного органу відповідають вимогам статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08.07.2011, статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” № 2262 від 09.04.1992. Також відповідач вказав на те, що спірні правовідносини вже були предметом оцінки Верховного Суду (постанова від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, постанова від 27.01.2021). Також відповідач звернув увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом. Просить в задоволенні позову відмовити.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 проходив службу в Збройних силах України. Позивачу виплачується пенсія за вислугу років згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується копіями долучених до відзиву на позов матеріалів за пенсійною справою № 0901002631 (Міноборони).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області здійснило з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, на підставі відомостей довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2018 № ХД19754/, виходячи з 70% грошового забезпечення -10890 грн., внаслідок чого розмір пенсії склав 9147,60 грн., до виплати - 6487,38 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2020 року справі № 300/1123/20 задоволено позов: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку з 01.01.2018 пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого зменшено її розмір з 83% до 70% грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.01.2018 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 83% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.
Вказане судове рішення виконано відповідачем з 01.11.2020, що підтверджується протоколом від 2.10.2020. Підсумок пенсії - 10846,44 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2021 скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року справі № 300/182/21 та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено повністю: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01січня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане судове рішення виконано відповідачем з 01.10.2021. Підсумок пенсії - 20659,93 грн., що підтверджується протоколом від 22.09.2021.
На підставі особової пенсійної справи № 0901002631, ІНФОРМАЦІЯ_1 видав довідку № 8/1/2991 від 09.06.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 відповідно до постанови КМУ № 704, з урахуванням постанови Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 (з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі №300/5414/23 та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 за №8/1/2991 від 09.06.2023; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.02.2021 пенсію за вислугу років у розмірі 83% грошового забезпечення на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки за №8/1/2991 від 09.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, з урахуванням раніше виплачених сум; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.
Також, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році відповідач провів індексацію пенсії ОСОБА_1 . Так, загальний розмір нарахованої з 01.03.2024 пенсії позивача з урахуванням індексації, доплат та підвищень становив 25387,81 грн., з них індексація за 2022 рік - 2032,80 грн., за 2023 рік - 1500,00 грн., індексація за 2024 рік - 1437,01 грн. Проте розмір пенсії обмежено “максимальним розміром” - 23610,00 грн.
08.03.2024 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 300/5414/23 ГУ ПФ України в області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 09.06.2023 за № 8/1/2991, що підтверджується розрахунком від 08.03.2024. Внаслідок перерахунку з 01.04.2024 підсумок пенсії (з надбавками) склав 33963,94 грн., проте розмір пенсії обмежено “максимальним розміром” - 23610,00 грн.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:
Щодо позову по суті позовних вимог:
Так, законами України, якими затверджено державний бюджет України на 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роки встановлено наступні розміри прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність: з 01.04.2024 - 1638,00 гривень, з 01.07.2020 - 1712,00 гривень, з 01.12.2020 - 1769,00 гривень, з 01.07.2021 - 1854,00 гривень, з 01.12.2021 - 1934,00 гривень, з 01.01.2023 - 2093,00 гривень., з 01.01.2024 - 2361,00 гривень.
Отже, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність (“максимальний розмір” пенсії), розрахунково складає: з 01.04.2024 - 16380,00 грн., з 01.07.2020 - 17120,00 грн., з 01.12.2020 - 17690,00 грн., з 01.07.2020 - 18540,00 грн., з 01.12.2021 - 19340,00 грн., з 01.07.2022 - 20270,00 грн., з 01.12.2022 - 20930,00 грн. з 01.01.2023 - 2093,00 грн., з 01.01.2024 - 2361,00 гривень.
З огляду на зміст протоколу про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 0901002631- Міноборони від 01.03.2024, від, від 01.04.2024, розмір нарахованої позивачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 183 пенсії (з усіма надбавками та доплатами) в сумі 25387,81 грн. обмежили “максимальним розміром” - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, що станом на 01.01.2024 становить 23610 грн.
В подальшому, з 01.04.2024 при перерахунку пенсії за період, починаючи з 01.02.2021, на виконання судового рішення у справі № 300/5414/23, пенсійний орган нарахувавши позивачу пенсію з 83% грошового забезпечення станом на 01.01.2021 (що становить - 26742 грн.) в розмірі 33963,94 грн. (з усіма надбавками та доплатами, індексацією), до виплати також обмежив її розмір максимальним розміром” - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, тобто 23610 грн. Тобто, на час подання цього позову, останнім перерахунок пенсії позивача, був перерахунок пенсії на виконання судового рішення у справі № 300/5414/23
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згодом, відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом № 1774-VІІІ до частини сьомої 43 Закону № 2262-XII, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Така правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 09.06.2023 у справі № 343/870/17, від 21.12.2021 № 120/3552/21-а, від 26.01.2022 у справі № 569/2950/17.
Що стосується доводів пенсійного органу про те, що останній правомірно здійснює виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону № 3668-VI, яка є чинною і неконституційною не визнавалася, то суд зазначає таке.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Цим Законом № 3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин” щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 27.01.2022 у справі № 240/7087/20, від 18.05.2022 у справі № 380/12337/20.
Водночас, за обставин цієї справи, судом не встановлено відповідних змін у законодавстві з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 300/5414/23, в частині прийняття органом законодавчої влади нових законодавчих приписів щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсій для осіб, які отримують пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 3668-VI.
Натомість рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
З врахуванням висновків вказаного рішення Конституційного Суду України Верховною Радою України не вносилися зміни в Закон № 2262-ХІІ в частині обмеження розміру пенсій, які призначені відповідно до вказаного Закону.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин у справі, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Стосовно наявності у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 85 положення про підвищення пенсій з 01.03.2024 “у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом”, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведене положення постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 суперечить приписам Закону № 2262-XII (з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України), які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позову в частині вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення, то суд вказує на таке.
Питання щодо виплати пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення розміром є похідним, а тому повинне вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зазначає, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Так, згідно останнього протоколу про перерахунок пенсії позивача від 08.03.2024, який міститься в матеріалах пенсійної справи № 0901002631-Міноборони, перерахунок пенсії позивача здійснено на виконання судового рішення у справі № 300/5414/23, в тому числі за період з 01.02.2021, виходячи з 83% грошового забезпечення по довідці станом на 01.01.2021.
Також відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені, перерахунком пенсії позивача без обмеження її розміру, виходячи з іншого відсоткового значення, ніж 83% грошового забезпечення, яке є дійсним на час постановлення цього судового рішення.
Отже, суд вважає, що в задоволенні позову в цій частині потрібно відмовити, оскільки така вимога є передчасною, тобто такою, що заявлені для захисту прав позивача, які ще не порушено відповідачем.
На підставі статей 9, 245 КАС України при формулюванні резолютивної частини рішення суд обирає спосіб захисту прав, свобод, інтересів особи, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ в Івано-Франківській області прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з 01.03.2024, виходячи з грошового забезпечення, наведеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки за № 8/1/2991 від 09.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи раніше виплачені за цей період суми пенсії.
Підсумовуючи свої попередні висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн. Відповідачем не понесено судових витрат у справі.
З огляду на часткове задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 605,60 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження з 01.03.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років з 01.03.2024, виходячи з грошового забезпечення, наведеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки за № 8/1/2991 від 09.06.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, враховуючи раніше виплачені за цей період суми пенсії.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.