16 липня 2024 року Справа № 280/6145/24
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши заяву представника Запорізької обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо не виконання рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.09.2023 №8-р(ІІ)2023 в частині встановлення та виплати ОСОБА_1 заробітної плати з 28.02.2024 по 07.06.2024, що складається з окладу на посаді начальника відділу та щомісячної надбавки за вислугу років;
- зобов'язати Запорізьку обласну прокуратуру встановити та виплатити ОСОБА_1 з 28.02.2024 по 07.06.2024 заробітну плату, що складається з окладу на посаді начальника відділу та щомісячної надбавки за вислугу років, а також інші виплати, передбачені Розділом IX Закону України «Про прокуратуру» з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 08 липня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
16 липня 2024 року від представника Запорізької обласної прокуратури надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій зазначає, що дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши зазначену заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
У той же час, ч. 2 ст. 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним. є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, справа може бути визнана справою незначної складності в силу вимог процесуального закону, а також судом, якщо суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які імперативного заборонено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.
За приписами частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 4 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, за винятком тих справ, які імперативно заборонено розглядати в порядку спрощеного провадження.
З огляду на аргументи, викладені у заяві, слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Оскільки згідно з приміткою до статті 50 Закону України “Про запобігання корупції” під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, прокурори, то дана справа не визначається процесуальним законом як справа незначної складності.
Однак, процесуальний закон не містить імперативних вимог щодо розгляду справ такої категорії виключно за правилами загального позовного провадження, отже така справа може бути визнана справою незначної складності судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі з урахуванням інших критеріїв, встановлених КАС України.
Правовий висновок щодо можливості розгляду в порядку спрощеного провадження адміністративних справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №808/1271/18, від 15.02.2024 у справі №140/15761/20, від 01.02.2024 у справі № 320/9343/20, від 21.09.2023 у справі №380/25627/21 тощо.
Отже, такий підхід Верховного Суду є сталим та послідовним.
З урахуванням критеріїв, визначених статтею 257 КАС України, а також враховуючи, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про її незначну складність, у зв'язку з чим ухвалою суду від 08 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників срави.
Положеннями ч. 1, 4, 7 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частина четверта цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що необхідність розгляду справи в поряду загального позовного провадження повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав.
Однак, наведені у заяві доводи представника відповідача не свідчать про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду цієї справи в поряду загального позовного провадження. Будь-яких доказів наявності таких підстав, складності спірних правовідносин суду не надано.
Вивчивши матеріали даної справи, предмет та підстави позову, враховуючи відсутність, на думку суду, особливої складності справи, з урахуванням критеріїв, визначених ч.3 ст.257 КАС України, суд не вбачає підстав для розгляду справи справи в поряду загального позовного провадження.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
При цьому, суд зазначає, що сторони не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті справи. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не перешкоджає участі у справі та не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Керуючись статтями 12, 241-243, 248, 257, 262 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника Запорізької обласної прокуратури про призначення розгляду справи №280/6145/24 у порядку загального позовного провадження - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко