16 липня 2024 рокуСправа № 280/5804/24
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали уточненої позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди, 3% річних від простроченої суми та інфляційних витрат,
20.06.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
1) стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 100 000 грн 00 коп. (сто тисяч гривень 00 копійок) на відшкодування моральної шкоди;
2) стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3% річних від перерахованої, але невиплаченої суми пенсії у сумі - 11442,62 грн;
3) стягнути з Державного бюджет) України на користь ОСОБА_1 збитків від інфляції в сумі - 50532,06 грн.
Ухвалою від 24.06.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви у якій: викласти оновлений зміст позовних вимог до відповідача; зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
11.07.2024 від позивача надійшов уточнений позов (вх.№32302), у якому зазначені відомості про наявність / відсутність електронного кабінету у сторін, прохальну частину позовної заяви викладено у наступній редакції:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо тривалого невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2021 у справі № 280/3755/20 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та виплати доплати за період з квітня 2019 року по травень 2021 року у сумі 124241,00 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 3% річних від перерахованої, але невиплаченої суми пенсії у сумі - 11442,62 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 збитків від інфляції в сумі 50532,06 грн.
Розглянувши уточнений адміністративний позов та заявлені у ньому позовні вимоги, суд зауважує наступне.
За приписами пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі у частині заявлених позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2021 у справі № 280/3755/20.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 03.04.2019 у справі №820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18 та від 02.11.2021 у справі №620/1528/19.
Суддя зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
За таких обставин, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.09.2022 по справі №817/153/18, від 26.10.2022 по справі №380/9852/21 та від 06.02.2023 по справі №140/559/22.
Таким чином, для вирішення вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо тривалого невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2021 у справі № 280/3755/20 позивачу слід звернутися до суду у порядку статті 383 КАС України.
З огляду на наведене вище, суд приходить виновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо тривалого невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2021 у справі № 280/3755/20 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та виплати доплати за період з квітня 2019 року по травень 2021 року у сумі 124241,00 грн.
У відповідності до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту цієї норми слідує, що адміністративні суди розглядають вимоги про відшкодування (стягнення або зобов'язання виплати) матеріальної та моральної шкоди лише за наявності пов'язаного публічно-правового спору, тобто якщо одночасно заявляються також конкретні вимоги щодо:
- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень;
- визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень;
- визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, або зобов'язання утриматись від вчинення певних дій, або вчинити певні дії;
- інших обставин, які вказують на існування між сторонами конкретного невирішеного публічно-правового спору, через існування якого особі було завдано відповідної шкоди;
- інших порушень прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо тривалого невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2021 у справі № 280/3755/20, відсутня вимога, передбачена частиною першою статті 5 КАС України, про вирішення публічно-правового спору у розумінні положень КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, у тому числі, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Поряд з тим, згідно з частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що спір про стягнення моральної шкоди підлягає розгляду до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а тому також відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у зазначеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 171, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо тривалого невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2021 у справі № 280/3755/20 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та виплати доплати за період з квітня 2019 року по травень 2021 року у сумі 124241,00 грн, та про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди, 3% річних від простроченої суми та інфляційних витрат.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 16.07.2024.
Суддя К.В.Мінаєва