15 липня 2024 року Справа № 280/6451/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якій позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення, що прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області: 1) від 14.03.2024 №2936/08012408 на суму 1020,00 грн. - штрафних санкцій; 2) від 14.03.2024 №2937/08012408 на суму 14545,90 грн., із яких 10587,72 податкових зобов'язань, 2646,93 грн. штрафних санкцій, 1311,25 грн. пені; 3) від 14.03.2024 №2938/08012408 на суму 4534,84 грн., із яких 3300,82 податкових зобов'язань, 825,21 грн. штрафних санкцій, 408,81 грн. пені; 4) від 14.03.2024 №2940/08012408 на суму 39060,56 грн., із яких 28431,50 податкових зобов'язань, 7107,88 грн. штрафних санкцій, 3521,18 грн. пені; 5) від 14.03.2024 №2898/08010704 на суму на суму 1020,00 грн. - штрафних санкцій; 6) від 14.03.2024 №2894/08010704 на суму на суму 7080507,72 грн. - штрафу; 7) від 14.03.2024 №2896/08010704 на суму на суму 1020,00 грн. - штрафних санкцій; 8) від 14.03.2024 №2881/08010704 на суму на суму 3989247,00 грн. - податкових зобов'язань; 9) від 14.03.2024 №2889/08010704 на суму на суму 9757299,00 грн. - завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; 10) від 14.03.2024 №2890/08010704 на суму на суму 23717575,00 грн., із яких із яких 18974060,00 податкових зобов'язань, 4743515,00 грн. штрафних санкцій; 11) від 14.03.2024 №2899/08010704 на суму на суму 16320,00 грн. штрафних санкцій.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.
За правилами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлено ставку судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір") .
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення відповідача майонового характеру на загальну суму 44622150,02 грн., отже розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом, з урахуванням подання позову в електронній формі, становить 24 224,00 грн. (30 280,00 х 1,5 х 0,8)
Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 ст.132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Слід зазначити, що судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При цьому, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення), від сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини пов'язані з відсутністю коштів призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір") .
Інших підстав чинне законодавство не передбачає.
Наведеними положеннями Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предмет позову у даній справі стосується сфери податкових правовідносин, отже він не відповідає вищезазначеним умовам.
Суд зазначає, що самого лише факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні заяви.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, та спроможності сплати у подальшому.
Подані до позову документи вказують певні обмеження майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго", проте не свідчать однозначно про відсутність можливості сплати судового збору за подання позовної заяви у визначеному законом розмірі.
Так, надана представником позивача виписка з банківського рахунку, містить інформацію виключно за еріод з 01.01.2024 по 14.02.2024, в той час як позов подано до суду 09.07.2024, через підсистему «Електронний суд», а відтак за такий тривалий проміжок часу майновий стан позивача міг змінитися.
Також, беручи до уваги вимоги заявленого клопотання, доказів можливості сплати судовий збір до прийняття рішення по суті за даною справою також не надано.
З огляду на вказане, відсутні підстави, для встановлення іншої, більш пізньої дати сплати судових витрат, що зумовлює висновок про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.1-ч.2ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 24 224,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 коп.).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.О. Семененко