15 липня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6575/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , яким просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), податковий борг у розмірі 125746,02 грн, у т.ч. пеня в розмірі 12925,49 грн, за платежами:
- 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 116086,32 грн, у т.ч. пеня в розмірі 11931,22 грн;
- 30 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 9659,70 грн, у т.ч. пеня в розмірі 994,27 грн.
Представником відповідача до суду було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до судую
Клопотання мотивовано тим, що працівниками контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Відповідача з питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору по отриманому в 2016 році від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доходу. За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки від 04.05.2018 року №461/13-11/2841217197 та винесено податкові повідомлення-рішення від 29.05.2018:
- №0132691311 про збільшення суми грошового зобов'язання на загальну суму 103985,10 грн (за податковими зобов'язаннями - 83 188,08 грн, за штрафними санкціями - 20797,02 грн) за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- №0132701311 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 170,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
- №0132731311 про зобов'язання сплатити штраф на загальну суму 8665,43 грн (за податковими зобов'язаннями - 6932,34 грн, за штрафними санкціями - 1733,09 грн) за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
У постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 КАС ВС висловила правову позицію про те. що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, з позовною заявою про стягнення таких податкових зобов'язань податковий орган звернувся лише 31.07.2023, тобто після спливу 1095 денного строку звернення до суду.
Розглянувши подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строки давності по стягненні податкового боргу та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.
Так, згідно з п.102.1 ст.102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п.102.4 ст.102 ПК у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
При цьому, стягнення податкового боргу з урахування суб'єктного складу сторін у даній справі здійснюється у порядку ст.ст.95, 96 ПК України.
Так, згідно п.95.1. ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (Пункт 95.3. статті 95 ПК України).
У разі коли вжиті податковим органом заходи щодо стягнення податкового боргу не мали позитивного результату, необхідним є застосування механізму стягнення податкового боргу у порядку статті 96 ПК України, у даному випадку згідно пункту 96.1 статті 96 ПК України. Так, нормами указаного пункту статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття одного з передбачених рішень у даному пункті.
Тобто, процедура стягнення податкового боргу у порядку статті 96 ПК України є взаємопов'язаною із статтею 95 ПК України, є її прямим продовженням та не можлива до ініціювання без попередньо вжитих заходів від контролюючого органу згідно положень такої.
Строки, протягом яких контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, визначаються статтею 102 ПК України, відповідно до положень якої податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу (правова позиція щодо моменту виникнення права на звернення з позовом у справах, що виникають із податкових відносин, визначена у листі Вищого адміністративного суду України від 05.07.2011 №945/11/13-11) .
На підставі 11 абзацу пункту 522 10 підрозділу «Інші перехідні положення» ХХ розділу «Перехідні положення» ПК України (затвердженими змінами №540/IX від 30.03.2020 до Податкового кодексу України) «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».
Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023 року скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Також, законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» статтю 102 доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
В подальшому, Законом України №3219-ІХ від 30.06.2023 року Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Пункт 102.9 статті 102 виключено. Набрання чинності закону №3219-ІХ від 30.06.2023, відбулось 01.08.2023.
Тобто, перебіг строків, встановлених статтею 102 ПК України був зупинений від 18 березня 2020 по 01.08.2023 року, а отже на момент подання даної позовної заяви 31 липня 2023 року строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України не сплинув.
Дана позиція також підтверджується практикою Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.08.2023 року у справі №922/5229/21.
Враховуючи зазначене, суд вважає не обґрунтованою заяву відповідача про застосування строків позовної давності та залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача належить відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.122, 166, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Микуляк