16 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/9172/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 13.03.2024 включно.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 2602, 31 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 13.03.2024 включно iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15.01 2004 року № 44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення та належного до виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12 червня 2024 року відповідач звернувся до суду із заявою про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що грошове забезпечення є щомісячним платежем, тому про порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць, але в будь-якому випадку не пізніше дня переведення до нового місця служби, тобто 13.03.2024.
У період із 07.06.2024 по 11.07.2024 (включно) головуюча суддя перебувала у відпустці.
Суд вважає за можливе розгляд і вирішення заяви здійснити в письмовому провадженні, відповідно до частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З матеріалів справи слідує, що представник позивача в березні 2024 року звернувся до військової частини НОМЕР_2 з адвокатським запитом, в якому просив, зокрема, надати довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за весь період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
У відповідь на адвокатський запит військова частина НОМЕР_1 28.03.2024 надала письмову відповідь, до якої долучила довідку про нараховану суму індексації за період з 01.01.2016 по 14.03.2024 та копію картки особового рахунку позивача.
Таким чином, спірні правовідносини виникли в період з 28.03.2024, тобто в момент, коли позивач отримав письмове повідомлення про суми нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення. В свою чергу позивач звернувся до суду з позовною заявою 10.05.2024, тобто в межах трьохмісячного строку, визначеного ст.233 КЗпП України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду відсутні, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 122, 241, 243, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Панкеєва