Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
15 липня 2024 року Справа №200/3996/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди проходження військової служби з 09.04.2020 по 31.12.2022 з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078
стягнути індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн в місяць за період з 09.04.2020 по 31.12.2022 в сумі 124 413,57 грн з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постановах від 05.05.2022 у справі № 380/8976/21, від 26.11.2023 у справі № 560/11895/23 та від 14.12.2023 у справі № 600/4606/23-а, від 27.02.2024 у справі № 560/11405/23 Верховний Суд зауважував, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати є складовими заробітної плати.
В постановах від 08.05.2024 у справі № 600/4133/22-а, 06.03.2024 у справі № 600/5050/23-а Верховний Суд вказав, що оскільки норми КАС України передбачають можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу, а у частині п'яті статті 122 КАС України, яка передбачає місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, відсутні положення, що регулювали б безпосередньо порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (в тому числі компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації), то в даному випадку підлягає застосуванню стаття 233 Кодексу законів про працю України.
В аспекті спірних правовідносин поняття "грошове забезпечення" і "заробітна плата", які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовця охоплюється застосованим в частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України визначенням "законодавство про оплату праці" та, відповідно, звернення до суду з заявленими позивачем вимогами не обмежується будь-яким строком.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що неодноразово була висловлена, зокрема, у постанові від 25.04.2019 у справі №804/496/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №360/3359/19.
Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній по 18.07.2022 включно) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України № 2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», що набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до норм Кодексу законів про працю України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Закон України № 2352-ІХ від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп, частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Оскільки по 18.07.2022 включно діяла редакція ст. 233 Кодексу законів про працю України, згідно з якою строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення (заробітної плати) та його складових частин на момент не застосовувалися, то в даному випадку строк позовної давності не застосовується до позовних вимог, що стосуються індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 09.04.2020 по 18.07.2022 включно, до інших позовних вимог строк позовної давності застосовується.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, із врахуванням виплати грошового забезпечення за місяць на наприкінці такого місяця (про інше позивачем суду не повідомлено), то позивач мав звернутись до суду із позовом стосовно позовних вимог щодо виплати грошового забезпечення за період з серпня по грудень 2022 року у наступні 3 місяці після відміни карантину, проте позивачем подано до суду відповідний позов лише 17.06.2024, тобто із пропуском 3-місячного строку.
Ухвалою від 24.06.2024 позов залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого йому необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог, що стосуються обчислення та виплати індексації грошового забезпечення за період з серпня по грудень 2022 року та докази поважності причин його пропуску.
Позивач надав суду клопотання про поновлення строків звернення до суду, де вказав, що з 09.04.2020 по теперішній час проходить службу у Військовій частині НОМЕР_2 , виконує завдання з забезпечення національної безпеки, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ в хоні проведення бойових завдань, про що додав довідку до позову. У період перебування у відпустці звернувся до начальника фінансової служби військової частини про надання довідки про нараховану та виплачену індексацію, яку отримав лиш 14.06.2024 № 776, з якої дізнався про її виплату не в повному обсязі.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (стаття 1). Наразі воєнний стан продовжено та він триває дотепер.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) від 08.06.2024 № 2421 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави через збройну агресію РФ позивач з 09.04.2020 по 30.05.2020, з 15.06.2020 по 23.11.2020, з 14.09.2021 по 07.10.2021, з 18.11.2021 по 13.07.2022, з 13.07.2022 по 14.04.2023, з 20.04.2023 по 20.07.2023, з 31.07.2023 по 28.12.2023, з 09.01.2024 по 25.03.2024, з 26.03.2024 по дату видачі довідки бере безпосередню участь у заходах, пов'язаних з забезпеченням оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави через збройну агресію РФ, перебуваючи у Донецькій області.
В постанові від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22 Верховний Суд вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Так, судом встановлено, що позивач є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_2 , що розташована у Донецькій області, призначений на посаду вогнеметника наказом від 09.04.2020 № 104 (м. Авдівка), позивач майже увесь час з 08.04.2020 по 08.06.2024 перебуваючи у Донецькій області брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави через збройну агресію РФ (про що йому видано відповідну довідку від 08.06.2024 № 2421), довідка про нараховану та виплачену йому індексацію № 776 датована 14.06.2024, що у сукупності свідчить про наявність поважних причин для пропуску позивачем строку звернення до суду.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною п'ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до ст. 234 Кодексу законів про працю України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
До цього ж, частиною 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду та можливість поновити його.
Позовна заява підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Підстав для залишення повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, немає.
Керуючись ст.ст. 121, 171, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновити його.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачу надати суду у 15-денний строк за допомогою системи "Електронний суд" або на адресу електронної пошти суду відзив на позовну заяву, всі письмові і електронні документи, що підтверджують заперечення проти позову; докази виплати позивачу спірних сум та їх розрахунок; пояснення щодо застосування до нарахування індексації за спірний період з абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; доказ направлення відзиву та вказаних документів позивачу.
Роз'яснити сторонам право на подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи протягом трьох днів, з дня отримання цієї ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://court.gov.ua/fair/sud0570.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Михайлик