16 липня 2024 рокуСправа №160/18931/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №160/18931/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
15.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 :
- додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Мінстрів України №168 від 28.02.2022 за безпосередню участь у бойових діях - 216666,67 грн; під час лікування в наслідок отриманого тяжкого поранення - 500000,00 грн; виплати грошової допомоги на покращення соціально-побутових умов в розмірі місячного грошового забезпечення - 17254,25 грн; грошової компенсація за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за безпосередню участь у бойових діях в розмірі - 216666,67 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 під час лікування в наслідок отриманого тяжкого поранення - 500000,00 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на покращення соціально-побутових умов в розмірі місячного грошового забезпечення - 17254,25 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення доказів, у якій просить:
- забезпечити докази по справі та встановити адреси та інші контактні дані Відповідачів шляхом витребування інформації про них у вищого органу управління регіону - Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (в/ч НОМЕР_3 ).
В обґрунтування заяви про забезпечення доказів зазначено, що позивачу інформація про місце перебування чи пункт постійної дислокації Відповідачів невідома по причині оголошення в Україні воєнного стану 24.02.2022 та обмеженим доступом загалу до такого роду інформації.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» обов'язковою інформацією, що вноситься у Єдиний Державний реєстр підприємств організацій України є місцезнаходження (юридична адреса).
Натомість ЄДРПОУ в теперішній час не надає вільного доступу до інформації про місцезнаходження військових частин.
Крім того наказ головнокомандувача №73 від 03.03.2022 містить цілу низку обмежень щодо оприлюднення інформації стосовно військових частин.
Водночас слід зазначити, що інформацією про місце перебування та адресами для листування Відповідачів володіє вищий орган управління регіону - Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (в/ч НОМЕР_3 ) код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридичною адресою якого є м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 42, 49006, тел.+38056756 97-30, НОМЕР_5 , E-mail: ok_shid@post.mil.gov.ua.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення доказів у справі №160/18931/24, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частинами 2, 3 ст. 114 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів (ст. 115 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно ч. 1 ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема: обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст. 169 цього Кодексу (ч. 3 ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
Суддя вказує, що подана заява не містить жодних обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, оскільки позивачем не наведено мотиви, з яких він зробив висновок про існування підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Проте саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів. Позивач не посилається на існування таких обставин, стверджуючи лише про те, що неможливо встановити інформацію про місцеперебування відповідачів з відкритих джерел.
Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Отже, суддею встановлено, що заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не містить підстав заяви про забезпечення доказів, обґрунтованих посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути втрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
При цьому, суддя вважає, що подана заява за змістом є заявою про витребування доказів, а не заявою про забезпечення доказів.
З огляду на викладене, заява про забезпечення доказів підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Керуючись ст. ст. 114-116, 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №160/18931/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський