16 липня 2024 рокуСправа №160/18931/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №160/18931/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
15.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 :
- додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Мінстрів України №168 від 28.02.2022 за безпосередню участь у бойових діях - 216666,67 грн; під час лікування в наслідок отриманого тяжкого поранення - 500000,00 грн; виплати грошової допомоги на покращення соціально-побутових умов в розмірі місячного грошового забезпечення - 17254,25 грн; грошової компенсація за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за безпосередню участь у бойових діях в розмірі - 216666,67 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 під час лікування в наслідок отриманого тяжкого поранення - 500000,00 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на покращення соціально-побутових умов в розмірі місячного грошового забезпечення - 17254,25 грн;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення доказів, у якій просить:
- витребувати з військової частини НОМЕР_1 наступну інформацію:
- копії наказів по стройовій частині військової частини НОМЕР_1 щодо солдата ОСОБА_1 за період від моменту його мобілізації по дату отримання цього запиту про зміни його службового становища;
- копії наказів/бойових розпоряджень по військовій частині НОМЕР_1 щодо виконання бойових завдань в яких за період служби приймав участь солдат ОСОБА_1 ;
- копію службової характеристики солдата ОСОБА_1 ;
- копію медичної характеристики солдата ОСОБА_1 ;
- довідку фінансової служби в/ч НОМЕР_1 про виплату солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди за період від моменту його мобілізації по дату цього запиту;
- довідку фінансової служби в/ч НОМЕР_1 про нарахування та виплату (за датами та позиціями) солдату ОСОБА_1 грошових коштів при звільненні з військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №373 від 28.12.2023;
- витребувати з військової частини НОМЕР_2 наступну інформацію:
- довідку фінансової служби в/ч НОМЕР_2 про виплату солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди за період від моменту його мобілізації по дату цього запиту;
- довідку фінансової служби в/ч НОМЕР_2 про нарахування та виплату (за датами та позиціями) солдату ОСОБА_1 грошових коштів при звільненні з військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №373 від 28.12.2023.
В обґрунтування заяви про забезпечення доказів зазначено, що 28.12.2023 солдата ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу частини та звільнено в запас з військової служби за мобілізацією наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2023 №373.
З приводу грошових виплат, які мала здійснювати військова частина НОМЕР_1 , виник спір, який у мирний спосіб (шляхом спілкування із командирами та посадовцями в/ч НОМЕР_1 ) розв'язати не вийшло.
З метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 27.02.2023 адвокатом Дорошем С.П. було скеровано Адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 . У зв'язку із відсутністю інформації про пункт постійної дислокації (поштової адреси) військової частини НОМЕР_1 Адвокатський запит було скеровано через вищий орган управління - Оперативне Командування «СХІД».
Відтак досудове врегулювання спору та витребування документів необхідних та достатніх для встановлення обставин спору унеможливлене як і небажанням Відповідачів реагувати на Адвокатські запити і втаємниченням місця перебування військових частин.
По теперішній час відповіді від командування військової частини НОМЕР_1 чи Оперативного Командування «СХІД» адвокату не надходило, що є грубим порушенням положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Дослідивши заяву позивача про забезпечення доказів у справі №160/18931/24, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частинами 2, 3 ст. 114 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів (ст. 115 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно ч. 1 ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема: обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені ст. 169 цього Кодексу (ч. 3 ст. 116 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналізуючи наведені положення у зіставленні з вимогами заявника суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18.
Суддя вказує, що подана заява не містить жодних обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, оскільки позивачем не наведено мотиви, з яких він зробив висновок про існування підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Проте саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів. Позивач не посилається на існування таких обставин, стверджуючи лише про те, що ним вчинялись дії для отримання доказів, проте відповідачем не надано відповідей на його запити.
Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Отже, суддею встановлено, що заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не містить підстав заяви про забезпечення доказів, обґрунтованих посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути втрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
При цьому, суддя вважає, що подана заява за змістом є заявою про витребування доказів, а не заявою про забезпечення доказів.
З огляду на викладене, заява про забезпечення доказів підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Керуючись ст. ст. 114-116, 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі №160/18931/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський