15 липня 2024 рокуСправа № 160/18289/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Надія Євгенівна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністрерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністрерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №10/в від 03.05.2024 року про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із загибеллю військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.
Зазначена позовна заява була підписана та подана до суду адвокатом Крамчаніним Олександром Вячеславовичем.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви суд доходить до висновку, що наявні підстави для її повернення з огляду на наступне.
Згідно з вимогами п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 56 КАС України визначено, що права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
За приписами ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Разом з тим, суд звертає увагу, що за правилами ч.6 ст. 56 КАС України законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
Частиною 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
За приписами ч.3 ст.26 Закону № 5076-VI повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно із ч.8 ст.59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Системний аналіз вказаних норм свідчить, що суб'єктами звернення до суду в інтересах неповнолітньої особи можуть бути її законні представники (батьки, або особи, що їх замінюють), або інші представники, які набули таких повноважень на підставі правочину, укладеного між ними та законними представниками, адже неповнолітня особа не може бути стороною такого правочину без згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальників в силу ч.2 ст. 32 Цивільного кодексу України.
При цьому, повноваження адвоката як представника фізичної особи в адміністративному судочинстві підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону №5076-VI, а повноваження законного представника малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність - свідоцтвом про народження дитини.
Як вже зазначалося вище, позовну заяву підписано і подано адвокатом Крамчаніним Олександром Вячеславовичем.
На підтвердження своїх повноважень як представника позивача адвокатом Крамчаніним Олександром Вячеславовичем до матеріалів позову долучено доручення від 02.07.2024 №540Дн для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», згідно з яким Південно-Східний міжрегіональний центр з данадданя безоплатної правничої допомоги призначає Крамчаніна Олександра Вячеславовича для надання безоплатної вторинної допомоги ОСОБА_1 .
Поряд з цим, як встановлено судом з доданих до позову документів, на момент подання даного позову до суду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є неповнолітньою особою, а отже має неповну цивільну дієздатність та, як наслідок, не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Таким чином, доручення №540Дн від 02.07.2024 складене на надання правничої допомоги безпосередньо неповнолітній особі, а не її законному представнику.
Зважаючи на те, що поняття адміністративної процесуальної дієздатності охоплює, в тому числі, право доручати ведення справи представникові, у суду відсутні правові підстави вважати адвоката Крамчаніна Олександра Вячеславовича належним представником ОСОБА_1 , а додане до позовної заяви доручення - належним документом на підтвердження повноважень представника позивача у даній справі.
Жодних інших документів на підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси ОСОБА_1 , в тому числі підписувати і подавати позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, матеріали позову не містять.
З огляду на те, що поданий до суду позов підписано особою, яка не має права її підписувати, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Міністрерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
З урахуванням наведено, суд доходить висновку, що даний позов слід повернути позивачу відповідно до вимог п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки останнім днем для вирішення питань, передбачених статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є 13.07.2024 року - вихідний день, ухвалу постановлено першого робочого дня - 15.07.2024 року.
Керуючись ст. ст.169, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністрерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець