15 липня 2024 рокуСправа №160/7020/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування, щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 05.09.2023 р. та 06.03.2024 р.;
- зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування, у порядку передбаченому законом, розглянути звернення ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо їх розгляду у відповідності до норм чинного законодавства..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є володільцем домоволодіння, і її безпосередній сусід облаштовує прилеглі до ділянки позивача будівлі без наявності необхідних дозволів, з порушенням існуючих будівельних та санітарних норм. З огляду на відсутність конструктивного діалогу з сусідом, позивач звернулась до відповідача з заявами про проведення перевірок та необхідність вжиття заходів щодо існуючих порушень. Проте, на первісне звернення відповідачем зазначено, що гараж та сонячна електростанція не відносяться до обєктів будівництва та не входять в сферу компетенції відповідача по справі. На подальші звернення позивач отримувала лише відповіді, які відсилали до першої відповіді. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нерозгляду належним чином звернень позивача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що спорудження зливів атмосферних опадів, сходів гаража, гаражного димаря та встановлення на гаражі сонячної енергетичної системи (СЕС) відносяться до видів робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. А отже перелічені об'єкти та роботи по їх спорудженню не є об'єктом архітектурно-будівельного контролю в розумінні ст. 41 Закону. Крім того, відповідачем наголошено, що оскільки позивач сама в позовній заяві наголошує на тому, що її права та законні інтереси порушені у сфері земельних питань, а саме в часині порушення правил добросусідства відповідно до ст. 103 ЗКУ, уповноваженим органом щодо вирішення спорів в частині додержання громадянами правил добросусідства є орган місцевого самоврядування, а саме Підгородненська міська рада.
Позивачем до суду надіслано відповідь на відзив, в якому остання вважає доводи викладені у відзиві такими, що не відповідають обставинам справи та приписам чинного законодавства, просить суд залишити відзив без розгляду, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . За адресою АДРЕСА_1 , безпосередній сусід позивача - ОСОБА_2 .
Згідно до наведених в позовній заяві пояснень, сусід позивача, гр. ОСОБА_2 на власній земельній ділянці здійснив чергу перебудов, а саме:
- сходи на стіні гаража;
- гаражний димар;
- сонячної енергетичної системи (СЕС) на даху гаража.
Позивач зазначає, що дані перебудови здійснені з порушенням будівельних норм та стандартів, що сонячна станція затіняє сусідню, (що належить позивачу) ділянку, порушення будівельних стандартів при спорудження гаражного димаря, що призводить до руйнування та потрапляння цегли на територію позивача з загрозою отримати травму від механічного ураження; конструкції на стіні гаража (сходів), що знаходиться на території сусіда та примикає до наділу позивача без необхідного відстані відступу, порушує санітарно-гігієнічні норм при користуванні та створює загрозу отримати травму від падіння будівельних відходів чи матеріалів.
Позивач звернулась до Підгороднянської міської ради зі зверненням щодо порушень правил добросусідства ОСОБА_2 .
Листом від 17.10.2023 р. Підгороднянська міська рада відповіла, що не має повноважень у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, який покладається на суб'єктів містобудування, зокрема, на замовників будівництва. Необхідність допуску посадових осіб ДІАМ України (не спеціалістів міської ради) для контролю, лежить на суб'єктах містобудівної діяльності, які несуть відповідальність за виконання будівельних робіт.
05.09.2023 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача на «гарячу лінію» зі скаргою в якій просила провести перевірку будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , яке здійснює ОСОБА_2 по дотриманню меж та не затінення земельного наділу заявниці (встановлення сонячних батарей, побудова сходів на гаражу); просила здійснити заміри, встановити законність побудови відповідно до чинного законодавства, вжити заходів щодо усунення вказаних порушень.
У відповідь на звернення, листом від 15.09.2023 р. відповідачем зазначено, що у зв'язку з введенням воєнного стану на території країні, у відповідності до приписів п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Пунктом 2 постанови №303 вказано, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
В контексті порушених питань щодо здійснення заходів державного архітектурно- будівельного контролю варто зазначити, що на виконання частини другої статті 34 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 затверджено «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».
Відповідно до пунктів 1,6 переліку до таких будівельних робіт віднесено:
- роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
- зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.
Таким чином, спорудження зливів атмосферних опадів, сходів гаража, гаражного димаря та встановлення на гаражі сонячної енергетичної системи (СЕС) відносяться до видів робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. А отже перелічені об'єкти та роботи по їх спорудженню не є об'єктом архітектурно-будівельного контролю в розумінні ст. 41 Закону.
Зазначено, що заявниця має можливість звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування, щодо вирішення питання порушень сусідом правил добросусідства, та звернутись до суду за захистом порушених прав та інтересів.
В подальшому позивач неодноразово зверталась на «гарячу лінію» Державної інспекції архітектури та містобудування України з заявами та зверненнями про необхідність проведення перевірки дотримання будівельних вимог її сусідом, разом з тим, з посиланням на лист від 15.09.2023, відповідачем надавалась відповідь що звернення вже вирішені по суті повторно не розглядаються.
06.03.2024 р. позивач звернулась до Державної інспекції архітектури та містобудування України з заявою про прийняття адміністративного акту з метою забезпечення реалізації її законних прав та інтересів шляхом проведення перевірки та вжиття заходів щодо усунення порушень правил будівництва ОСОБА_2 , а саме:
- незаконне спорудження зливів з території ОСОБА_2 , що виходить на територію комунальної власності та скидає опади, що потрапляє на територію по АДРЕСА_1 ;
- незаконна побудова на стіні гаражу гаражу конструкція (сходи), що занходяться на території ОСОБА_2 , проте, примикає до ділянки ОСОБА_1 без необхідного відступу, з порушенням санітарно-гігієнічних норм та є загрозою отримати травму від падіння будівельних відходів чи матеріалів;
- порушення будівельних норм та стандартів при спорудженні гаражного димаря, що призводить до руйнування та потрапляння цегли на територію позивача з загрозою отримати травму від механічного ураження;
- початок неправомірної забудови сонячної енергетичної системи на гаражі, що загострює проблему затінення наділу позивача з шкідливим впливом на рослини;
- неправомірне спорудження сонячної енергетичної станції на території, що межує з територією позивача з цільовим призначенням під сільське господарство та затінює ділянку позивача і створює шкідливий вплив на рослини.
Відповідачем у відповідь на загадане звернення зазначено, що питання порушені у зверненні від 06.03.2024 були вирішені листом від 15.09.2023 р. №8810/23/12-23.
Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян".
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ст. 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Згідно ст.15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Державної інспекції архітектури та містобудування, щодо неналежного розгляду звернень ОСОБА_1 від 05.09.2023 р. та 06.03.2024 р.
Суд зауважує, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Як підтверджено матеріалами справи, відповіді на запити позивача було надано в строки передбачені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Щодо повноти наданих відповідей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 р. № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», яка набрала чинності з 30.12.2020 (далі постанова КМУ № 1340) утворено ДІАМ як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, а також затверджено Положення про ДІАМ (далі - Положення).
Відповідно до пункту 2 Положення, ДІАМ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Положенням.
Відповідно до пункту 3 Положення, основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме:
1. підготовка та внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
2. здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт;
3. здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності;
4. ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
5. виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час подання звернення позивачем) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 1 постанови Кабінету міністрів України від 13.03.2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Водночас пунктом 2 вищезазначеної постанови передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природнього середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду дії воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Відповідно до положень частини 2 статті 4 Закону об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 затверджено «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію».
Відповідно до пунктів 1,6 переліку до таких будівельних робіт віднесено:
- роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
- зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.
Отже, обґрунтованим є висновок відповідача, що спорудження зливів атмосферних опадів, сходів гаража, гаражного димаря та встановлення на гаражі сонячної енергетичної системи (СЕС) відносяться до видів робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. А отже перелічені об'єкти та роботи по їх спорудженню не є об'єктом архітектурно-будівельного контролю в розумінні ст. 41 Закону.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що відповідачем надано повні та ґрунтовні відповіді по суті заявлених у зверненнях питань.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У свою чергу, в силу вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному випадку, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, не доведено порушення її прав, свобод чи інтересів з боку відповідача у зв'язку з розглядом заяви щодо проведення позапланових заходів відносно будівельних робіт на сусідній ділянці. У свою чергу судом не встановлено вчинення відповідачем протиправних дій чи допущення протиправної бездіяльності з боку відповідача, який діяв відповідно до вищенаведених правил і процедур.
Відтак, відсутні підстави для задоволення позову про визнання протиправної бездіяльності відповідача та, відповідно, для задоволення похідної від цього вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, а відтак у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі. У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька