22 лютого 2024 року Справа № 160/17970/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка А.В.
при секретарі судового засідання - Коростильові П.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Лісового Д.О.,
представника відповідача - Зайцевої О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
01 жовтня 2021 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ГУ ДПС У Дніпропетровській області.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 р. позов задоволено у повному обсязі:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №138874-5740-0483 від 20.05.2020р., №138879-5740-0483 від 20.05.2020р., №138875-5740-0483 від 20.05.2020р., №138876-5740-0483 від 20.05.2020р., №138877-5740-0483 від 20.05.2020р., №138878-5740-0483 від 20.05.2020р. та №372-0417-0483 від 06.10.2020 р.;
- стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 11350,00грн. (одинадцять тисяч триста п'ятдесят гривень 00 копійок);
- у стягненні з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 р. рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 р. скасовано в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 грн., та справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У іншій частині судові рішення залишено без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 р. справу передано судді Савченку А.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 р. справу прийнято до провадження. Призначено підготовче засідання на 21.12.2023 р. Запропоновано сторонам надати свої письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 08.11.2023 р., що слугували підставою для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
20 грудня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли пояснення по справі, в якому відповідач зазначив, що матеріали справи не містять доказів в розумінні ст.73 КАС України на підтвердження здійснення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 грн. За умовами укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатом договору, клієнт зобов?язаний сплатити 150 642,29 грн. за надані послуги згідно Договору від 27.09.2021 №4 у 3-денний термін з моменту фактичного отримання Клієнтом послуг, а саме - позитивного вирішення судом питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, тобто 25.06.2022. Таким чином, на час розгляду справи у суді першої інстанції позивач мав надати докази понесення судових витрат. Проте, такі докази не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Наголошують, що оплата послуг адвоката у розмірі 150 642,29 грн. не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, окрім того, за аналогічними спорами існує стала судова практика, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості. Згідно частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Так, під час розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 не повідомляв суд про те, що не може подати вишезазначені документи та причини, з яких вони не можуть бути подані до суду. Окрім того, Відповідач скептично відноситься до наданої копії Акта здачі-приймання послуг №l від 25.07.2022, оскільки, в означеному Акті наведено лише перелік послуг, разом з тим, відсутні розрахунки вартості кожної з таких послуг і кількості витраченого адвокатом на їх надання часу. При цьому, визначено лише загальну вартість послуг у розмірі 150 642,29 грн. Звертають увагу, що усі процесуальні документи щодо витрат на правничу допомогу підписано скаржником ОСОБА_1 та направлено з його юридичної адреси, що ставить , під сумнів доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу та безпосередню залученість адвоката до надання вказаних юридичних послуг. Отже, заявлені вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
21 грудня 2023 року від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення відповідача, в якому зазначив, що 27.09.21р. на виконання п. 3.4. Договору, Позивачем було сплачено Адвокату передоплату (аванс) у розмірі 15 064,23грн. (із розрахунку 150 642,29грн. загальна вартість наданих послуг Ч 10%), що підтверджується відповідною квитанцією та прибутковим касовим ордером (копія у справі). У зазначених документах чітко відображено, що оплату здійснено на підставі договору №4 від 27.09.2021р. за умовами якого клієнт доручає адвокату здійснювати захист його інтересів, які полягають у повному правовому супроводі питання щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф»: №138874-5740-0483, №138879-5740-0483, №138875-5740-0483, №138876-5740-0483, №138877-5740-0483, №138878-5740-0483, №372-0417- 0483. Тобто, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують розмір вже фактично понесених витрат Позивача на правничу допомогу. В свою чергу, згідно правових висновків Верховного суду, які були викладені у постанові від 16.04.2020р. по справі № 727/4597/19, від 23 грудня 2021 року по справі №755/7943/20-ц, та інших, квитанції до прибуткового касового ордера, що надані заявником у розпорядження суду, є належним доказом понесення ним витрат на правничу допомогу. Звертає увагу, що дана справа є складною, яка у розумінні приписів ст. 12, 257 КАС України розглядалась у порядку загального позовного провадження та за участі і викликом Сторін у судове засідання. Так, ухвалою суду від 08.11.2021р. було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. При цьому, у зазначені ухвалі від 08.11.2021р. суд мотивуючи призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження посилався на наступне: «... з урахуванням суми позовних вимог, характеру, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів, що сліо зібрати та дослідити у цій справі, суд дійшов висновку, що з метою визначення всіх обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, необхідно задовольнити вказане вище клопотання представника позивача та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. » До того ж, положеннями ч.5 ст. 134 КАС України передбачено такий критерій співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, як ціна позову, яка в даному випаду становить - 1 506 422,91грн., а заявлена сума витрат на правову допомогу становить 10% - 150 642,29грн. від загальної суми позову. За таких обставин вважає, що йому має бути відшкодовано витрати на правничу допомогу у розмірі 150 642,29 грн.
Відповідно до протоколу підготовчого засідання від 21.12.2023р., суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.01.2024р. о 14:30 год. у зв'язку з нданням відповідачу можливості ознайомитись з письмовими поясненнями та надати заперечення.
22 січня 2024 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 р. клопотання представника позивача ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/17970/21 задоволено.
Згідно протоколу підготовчого засідання від 25.01.2024р., суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 22.02.2024р. о 15:00 год.
Відповідно до протоколу судового засідання від 22.02.2024р., суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали, суд встановив такі обставини справи.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції подано копії:
- договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 27 вересня 2021 року № 4, укладеного між Адвокатом Лісовим Д. О., як Адвокатом, та позивачем, як Клієнтом;
- квитанції до прибуткового касового ордера № 87 від 27 вересня 2021 року на суму 15 064,23 грн.;
- прибуткового касового ордера № 87 від 27 вересня 2021 року на суму 15 064,23 грн.
Положеннями пункту 1.1 Договору згідно Договору про надання правової допомоги (на професійну правничу допомогу) від 27 вересня 2021 року № 4 Адвокат зобов'язується за завданням Клієнта надати йому професійну правову допомогу (надалі послуги), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт - прийняти та оплатити їх.
При цьому пунктом 2.1 Договору передбачено, що згідно цього Договору, Клієнт доручає Адвокату здійснювати захист його інтересів, які полягають в наступному:
п.2.1.1 забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у будь-якому статусі: позивача, відповідача, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; потерпілого, свідка у кримінальному провадженні тощо;
п.2.1.2 представництво в адміністративному судочинстві у судах будь-якої юрисдикції, представництво у будь-яких установах та організаціях будь-якої форми власності та будь-якої інстанції з метою захисту законних прав та інтересів Клієнта;
п.2.1.3 консультації з правових питань щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Аналіз документів, договорів, позовних заяв, претензій, судової практики, тощо. Розроблення правової позиції та процесуальної стратегії ведення справи у суді, підготовка доказів. Досудове врегулювання будь-яких можливих спорів;
п.2.1.4 повний правовий супровід щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф»:
- № 138874-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2018 рік у розмірі 185 678,61 грн.;
- № 138879-5740-0483 від 20 травня 2020 року, про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2019 рік у розмірі 185 678,61грн.;
- № 138875-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 січня 2020 року - 29 лютого 2020 pоку, 01 квітня 2020 року - 31 грудня 2020 року у розмірі 472 088,14 грн.;
- № 138876-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2018 рік у розмірі 141 188,35 грн.;
- № 138877-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 2019 рік у розмірі 141 188,35 грн.;
- № 138878-5740-0483 від 20 травня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 січня 2020 року - 29 лютого 2020 року, 01 квітня 2020 року - 31 грудня 2020 року у розмірі 358 971,59 грн.;
- № 372-0417-0483 від 06 жовтня 2020 року про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суми податкового зобов'язання за платежем «ОРЕНДНА ПЛАТА З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 18010900» за період 01 березня 2020 року - 31 березня 2020 року у розмірі 21 629,26 грн.;
п.2.1.5 складання письмових вимог, заперечень, претензій, позовних заяв, клопотань, відзиву, письмових пояснень, апеляційних та касаційних скарг і т.п. Отримання та подання будь-яких документів від імені Клієнта у тому числі банківських. Отримання поштової кореспонденції.
Також пунктом 2.2 Договору передбачено, що Адвокат за домовленістю Сторін надає Клієнту будь-які інші юридичні (правові, правничі) послуги, допомогу про що додатково зазначається в акті здачі-приймання послуг або іншому погодженому Сторонами документі.
Згідно з пунктом 3.1 Договору формою винагороди за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту є гонорар, який обчислюється у відповідності до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Пунктами 3.2, 3.3, 3.4 Договору встановлено, що вартість наданих послуг щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф», які зазначені у п.2.1.4. даного Договору становить 150 642,29 грн. (із розрахунку 1 506 422,91 грн. загальна сума складених податкових повідомлень-рішень х 10%) та сплачується Клієнтом у разі позитивного вирішення судом питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. У разі часткового задоволення позовних вимог Клієнта щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф», які зазначені у п. 2.1.4. даного Договору, то вартість наданих послуг з правничої допомоги підлягає відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 10% від загальної суми скасованих податкових повідомлень-рішень. Передоплата (аванс) послуг, зазначених у п.2.1.4 даного Договору становить 15 064,23 грн. (із розрахунку 150 642,29грн. загальна вартість наданих послуг х 10%).
Відповідно до пункту 3.6 Договору перелік наданих послуг визначається у акті здачі-приймання послуг.
Згідно з актом № 1 від 25 липня 2022 року та згідно матеріалів справи вбачається, що адвокатом були надані юридичні (правові) послуги (правнича допомога), які передбачені пунктом 2.1.4. Договору № 4 від 27 вересня 2021 року та які включають в собі повний правовий супровід щодо визнання у судовому порядку протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф» № 138874-5740-0483, № 138879-5740-0483, № 138875-5740-0483, № 138876-5740-0483, № 138877-5740-0483, № 138878-5740-0483, № 372-0417-0483, який здійснено шляхом:
- консультування Замовника щодо спірних правовідносин, надання правової інформації, роз'яснень, розроблення стратегії захисту та найкращої позиції для його інтересів, запропоновано можливі варіанти вирішення проблеми, обрано оптимальні способи захисту та представлення інтересів з урахуванням всіх обставин нарахування податкових зобов'язань;
- консультації Замовника щодо подальших наслідків для Клієнта у випадку не оскарження податкових повідомлень-рішень;
- вивчення матеріалів необхідних для складання позовної заяви;
- аналіз та роз'яснення судової практики у спірних правовідносинах;
- складання позовної заяви із підготовкою та копіюванням усіх необхідних додатків до нього;
- ознайомлення із матеріалами справи № 160/17970/21;
- складання клопотання про усунення недоліків позовної заяви та копіюванням усіх необхідних доказів по справі;
- складання письмових пояснень щодо розрахунку заборгованості з орендної плати за землю за період з 01 січня 2018 року по 19 серпня 2018 року;
- складання письмових заперечень щодо розрахунку відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з 01 січня 2018 року по 19 серпня 2018 року та їх направлення на адресу Відповідача;
- складання відповіді на відзив із копіюванням усіх необхідних до датків до нього;
- складання письмових пояснень щодо відсутності у матеріалах справи належних і допустимих доказів розрахунку заборгованості з орендної плати за землю та ненадання їх відповідачем;
- участь Адвоката у судовому засіданні у Дніпропетровськом у окружному адміністративному суді у справі № 160/17970/21, яка була призначена на 07 грудня 2021 року о 13-15 год., на 19 січня 2022 року о 11-00 год., на 01 лютого 2022 року о 10-00 год., на 15 лютого 2022 року о 11-30 год., на 07 червня 2022 року о 14-30 год., на 22 червня 2022 року об 11-00 год.
Всього вартість наданих послуг становить 150 642, 29 грн., що відповідає п.3.2. Договору.
25 липня 2022 року сторони підписали додаткову угоду №1 в якій узгодили, що у зв'язку із складним фінансово-матеріальним становищем Клієнта повна оплата послуг адвоката, які зазначені у пункті 2.1.4. даного Договору здійснюється у строк до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першої та другої статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Передючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 р. у справі №160/17970/21 вказав, зокрема, таке:
« 51. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
52. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
53. Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
54. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
55. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
…
60. Велика Палати Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
61. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
62. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
63. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
64. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в оскаржуваних судових рішеннях не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань суди виходили, відмовляючи у задоволенні розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 150 642,29 гривень, з яких у розмірі 15 064,23 грн. фактично понесені позивачем, як передоплату за послуги. Зокрема, не проаналізовано, як фіксований розмір адвокатського гонорару за надання правничої допомоги впливає на обсяг наданих адвокатом послуг та кількість витраченого часу на надання такої допомоги.
65. Отже, колегія суддів погоджується з доводами заявника касаційної скарги, що суди попередніх інстанцій застосували загальні фрази, без оцінки конкретних обставин справи, не надав достатні та чіткі пояснення, чому необхідно відмовити у розподілі витрат на оплату послуг адвоката у повному обсязі, а також не зазначив, які з вимог, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України, не були дотримані при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката.
66. До того ж, Суд звертає увагу на те, що при оскарженні рішення суду першої інстанції, позивачем було надано акт здачі-приймання послуг з переліком наданих послуг, мотивуючи це тим, що відповідно до пункту 3.8 Договору, оплата послуг адвоката здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту фактичного отримання клієнтом послуг, про що Клієнт отримує квитанцію чи інший підтверджуючий документ. А тому, станом на 22 червня 2022 року до матеріалів справи не можливо було надати акт здачі-приймання послуг на суму 150 642,29 грн. за отримання позитивного рішення суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки станом на 22 червня 2022 року судове рішення ще не набрало законної сили. Отже підписання позивачем та Адвокатом такого акту було б передчасним і такий акт не відповідав би дійсним обставинам справи і не свідчив про дійсне досягнення позитивного результату щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
67. Проте, такі доводи позивача судом апеляційної інстанції були залишені поза увагою, не перевірені, не досліджені та не оцінені, що додатково підтверджує неповноту з'ясування обставин справи й передчасність зроблених у цій справі висновків.
68. Крім того, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суди не врахували, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та не надавав клопотання про відмову у розподілі судових витрат.»
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд зазначає таке.
Верховний суд у цій справі, зокрема, зробив висновок, що конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару.
Отже, доводи відповідача про те, що до суду не надано детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, витрати не підтверджені актом сторін, що унеможливлює встановити перелік послуг, є необгрунтованими, оскільки у договорі вказана конкретна сума гонорару.
До того ж, при оскарженні рішення суду першої інстанції, позивачем було надано акт здачі-приймання послуг з переліком наданих послуг, мотивуючи це тим, що відповідно до пункту 3.8 Договору, оплата послуг адвоката здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту фактичного отримання клієнтом послуг, про що Клієнт отримує квитанцію чи інший підтверджуючий документ. А тому, станом на 22 червня 2022 року до матеріалів справи не можливо було надати акт здачі-приймання послуг на суму 150 642,29 грн. за отримання позитивного рішення суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки станом на 22 червня 2022 року судове рішення ще не набрало законної сили. Отже підписання позивачем та Адвокатом такого акту було б передчасним і такий акт не відповідав би дійсним обставинам справи і не свідчив про дійсне досягнення позитивного результату щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Також, суд врахувує, що у подальшому між адвокатом та клієнтом укладено додаткову угоду, згідно з якою оплату решти суми гонорару відтерміновано.
Відтак, встановлено, що частина гонорару сплачена, а саме витарти у сумі 15 064,23 грн. фактично понесені позивачем, як передоплата за послуг, а сплата іншої частини фікованого гонорару відтермінована.
При цьому, оскільки відшкодуванню підлягають не лише фактично сплачені кошти, а й ті, що будуть сплачені у майбутньому, суд не вбачає у вказаному аспекті спірних правовідносин перешкод для вирішення питання щодо фідшкодування витрат на послуги адвоката.
Також суд враховує, що, як зазанчив Верховний Суд, суди не врахували, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та не надавав клопотання про відмову у розподілі судових витрат.
З цього приводу суд встановив, що, дійсно, на час першого розгляду цієї справи у суді відповідач не заявляв клопотання, як окремий документ, про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та не надавав клопотання про відмову у розподілі судових витрат.
Разом з цим, під час нового розгляду цієї справи суд встановив, що у тексті відзиву на позов, поданому до суду першої інстанції під час першого розгляду справи 01.12.2021 р., відповідач розмістив блок «Щодо витрат на професійну правову допомогу», де, з посиланням на статтю 134 КАС України, зазанчав про неспівмірність витрат та вказував, що у разі недотримання вимог частини п'ятої статті 134 КАС України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За оцінкою суду, суду належить врахувати зазанчені посилання відповідача, викладені у відзиві, оскільки, хоч відповідач не розмістив зазанчені тези в окремому документі чи в прохальній частині позові, проте з самого тексту відзиву вбачається волевиявлення щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
До того ж, в обгрунтування вказаного відповідач також зазанчав, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також відповідач зазанчав, що при визанченні розміру витарт необхідно враховувати критерії реальності, розумності, а також конкретні обставини та фінансовий стан обох сторін.
Отже, вирішуючи питання щодо співмірності витрат на адвокатські послуги, суд виходить з такого.
Передаючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд також вказав, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Верховний Суд також зазанчив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, за висновками Верховного Суду у цій справі, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року (справа №826/9047/16), суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд дійшов висновку про неспівмірність суми фіксованого гонорару 150642,29 грн. зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом.
Разом з цим, суд встановив, що ціна позову у цій справі 1506422,91 грн., у справі зібрані матеріали обсягом 4 томи; позивачем до суду подана значна кількість процесуальних документів (позовна заява, клопотання про ознайомлення, клопотання про усунення недоліків позову, відповідь на відзив, клопотання про долучення доказів, клопотання про відкладення судового засідання, письмові пояснення, клопотання про відкладення розгляду справи, запеерчення щодо розрахунку заборгованості, письмові пояснення, апеляційна скарга, додаткові пояснення щодо співмірності витрат на правничу допомогу, відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив на апеляційну скаргу, додатковіц пояснення, письмові пояснення, касаційна скарга, відповідь на відзив на касаційну скаргу, відповідь на письмові пояснення, клопотання про участь в режимі відеоконференції); адвокат брав участь у 6 судових засіданнях суду першої інстанції та у 3 судових засіданнях суду апеляційної інстанції під час першого розгляду справи; розгляд справи тривав з 01.10.2021 р. по 22.06.2022 р. у суді першої інстанції та з 08.05.2023 р. по 07.09.2023 р.; справа не належить до справ незначної складності; її розгляд здійснювався у порядку загального провадження; до предмету позову належить скасування значної кількості індивідуальних актів, а саме: податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №138874-5740-0483 від 20.05.2020р., №138879-5740-0483 від 20.05.2020р., №138875-5740-0483 від 20.05.2020р., №138876-5740-0483 від 20.05.2020р., №138877-5740-0483 від 20.05.2020р., №138878-5740-0483 від 20.05.2020р. та №372-0417-0483 від 06.10.2020 р.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність обмежити розмір витарт на правничу допомогу, який належить відшкодувати, з урахуванням конкретних обставин та з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи, сумою 35000 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,
вирішив:
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн.
У задоволенні решти вимог заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 15.07.2024 р.
Суддя А.В. Савченко