15 липня 2024 рокуСправа №160/11495/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1- Відділу №4 у м.Дніпрі Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, відповідача 2 - Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу №4 у м.Дніпрі Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона 14.02.2024 року звернулась до відповідача із заявою, в якій просила обміняти оформлену на її ім'я непридатну до використання ID-картку до закінчення строку її дії на паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ. У заяві позивач також зазначила, що оформлення на її ім'я ID-картки не відповідало її внутрішній волі, волевиявленню та релігійним поглядам. Проте, відповідач листом від 05.03.2024 року за № П-10/6/1217-24/1217/3199-24 відмовив позивачу в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки, посилаючись на те, що за відсутності відповідного рішення суду та документів, передбачених пунктом 1 розділу IV Тимчасового порядку, відсутні законні підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року. Вказану відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує її права, свободи та законні інтереси.
Ухвалою суду від 08 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, цією ж ухвалою суду залучено до участі в адміністративній справі №160/11495/24 у якості співвідповідача - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: вул. В. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000). Відповідачам було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду «Про доставку електронного листа», документ в електронному вигляді «ст. 262 ч.5 «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» (без повідомлення сторін) від 08.05.2024 по справі №160/11495/24 надіслано Відділу №4 у м. Дніпрі Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Головному управлінню Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в їх електронні кабінети і доставлено до цих кабінетів 09.05.2024.
16 травня 2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача 2- Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документована у 2019 році паспортом громадянина України у формі ID-картки, що містить безконтактний електронний носій № НОМЕР_1 терміном дії до 20.05.2029 з присвоєнням УНЗР 19590824-04107, з внесенням відцифрованого образу обличчя, відцифрованого підпису та відбитків пальців рук за особистою згодою, при оформленні паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм, відповідний паспорт позивач отримала особисто 23.05.2019 року. Дані ОСОБА_1 внесені до Єдиного Державного демографічного реєстру ще у 2019 році, відповідно до заяви-анкети № 3282058 від 11.05.2019, в якій позивач просила внести до Єдиного Державного демографічного реєстру інформацію про себе у зв'язку із оформленням паспорта громадянина України у зв'язку з зміною інформації внесеної до паспорта. Пунктом 69 Порядку №302 встановлено, обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта, у тому числі у зв'язку із зміною написання латинськими літерами складових імені “прізвище”, “ім'я” у документах, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/ найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія); 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням). Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. №302, взагалі не передбачено обмін паспорта у формі ID-картки на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, як і Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ. 14.02.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Відділу № 4 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області із заявою (вх..№ П-10/6/1217-24), складеною у довільній формі, в якій просила обміняти її паспорт громадянина України у формі ID- картки на паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 р. у зв'язку із зміною прізвища після одруження. 05.03.2024 року Відділом № 4 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області за вих. .№ П-10/6/1217-24/1217/3199-24 було надано відповідь за результатом розгляду звернення від 14.02.2024, в якій було роз'яснено законодавство з приводу звернення за оформленням (обміном). Верховний Суд у постанові від 21.12.2022 року у справі № 160/1/21 погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв'язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки. Враховуючи вищевикладене, позивачем було надано згоду на внесення стосовно себе інформації до Єдиного державного демографічного реєстру ще задовго до звернення до суду з даним позовом, внаслідок чого її було документовано паспортом громадянина України у формі ID-картки, що містить безконтактний електронний носій ще у 2019 році. Окрім того, релігійні переконання позивача не спричинили проблем або неможливості оформлення ID- паспорта у 2019 році. Також у позивача не виникало проблем із користуванням відповідного паспорта з 2019 року по 2024 рік. З урахуванням викладеного, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області заперечує проти пояснень, міркувань та аргументів викладених в позовній заяві, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач-1 не скористався.
Частиною першою статті 261 КАС України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на викладене, суд зазначає, що вжив заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеному КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.05.2019 року отримала паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_1 , код органу, що видав паспорт НОМЕР_2 , термін дії до 20.05.2029. При оформленні паспорта громадянина України в вигляді ID-картки позивачу присвоєно унікальний номер запису в реєстрі № 19590824-04107.
14.02.2024 року позивач звернулась до Відділу №4 у м. Дніпрі Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила обміняти оформлену на її ім'я непридатну до використання ID-картку до закінчення строку її дії на паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ. У заяві позивач також зазначила, що оформлення на її ім'я ID-картки не відповідало її внутрішній волі, волевиявленню та релігійним поглядам.
Листом від 05.03.2024 року за № П-10/6/1217-24/1217/3199-24 Відділ №4 у м. Дніпрі Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повідомило позивачку, що згідно пункту 1 розділу IV Тимчасового порядку для оформлення паспорта громадянина України у зв'язку із непридатністю для користування заявник подає: паспорт, що підлягає обміну; рішення суду; заяву; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у раз обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або opигiнал документа про звільнення від його сплати. 14.02.2024 року позивач звернулась до Відділу № 4 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області з питання оформлення паспорта громадянина Україні зразка 1994 року у зв'язку із непридатністю для користування паспорта у вигляді ID-картки, але перелік документів, який передбачено пунктом 1 розділу IV Тимчасового порядку для оформлення паспорта громадянина України у зв'язку із непридатністю для користування, не надала. Отже, за відсутності відповідного рішення суду та документів, передбачених пунктом 1 розділу IV Тимчасового порядку, на сьогодні у Відділу № 4 у місті Дніпрі ГУДМС у Дніпропетровській області відсутні законні підстави для оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.
Не погодившись з відмовою відповідача видати паспорт громадянина України у формі книжечки, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України від 18.01.2001 року №2235 «Про громадянство України» документом, що підтверджують громадянство України, зокрема є паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ), яке на даний час є чинним.
Згідно з п. 1 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI від 20 листопада 2012 року (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 5492-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492 документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на, крім іншого, документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2 статті 14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Відповідно до частин 1-2 статті 21 Закону 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 4 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Безконтактний електронний носій - це імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб кваліфікованого електронного підпису у випадках, передбачених законом (пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 5492-VI).
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302), Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Відповідно до п.п. 1 пункту 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 21 Порядку № 302 передбачено, що у разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).
Окрім того, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591 (далі - Тимчасовий порядок № 620/33591).
Пунктом 1 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку № 456 встановлено, що обмін паспорта здійснюється в разі: 1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних/найменуванні органу/штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Згідно з пунктом 2 розділу IV «Обмін паспорта» Тимчасового порядку № 456 для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Верховний Суд у постанові від 21.08.2020 під час розгляду адміністративної справи №260/99/19 вказав, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Судом встановлено, що позовні вимоги позивача фактично полягають в обміні отриманого нею паспорта громадянина України № НОМЕР_1 у формі ID-картки та видачі паспорту громадянина України у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, з мотивів її особистих релігійних переконань.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що 11.05.2019 року позивач самостійно звернулася з заявою-анкетою №3282058 щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки, та з 20.05.2019 року позивач отримала паспорт у формі ID-картки № НОМЕР_1 , запис №003369318.
Тобто, позивачем самостійно було надано згоду на внесення стосовно неї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, між тим, доказів ненадання згоди на внесення такої інформації або доказів того, що оформлення позивачем паспорта у формі ID-картки в 2019 році не відповідало її релігійним поглядам, про що позивач зазначає в позовній заяві, до суду не надано. Даний факт жодним чином не підтверджений.
Крім того суд зазначає, що позивач користувалася паспортом у формі ID-картки з 2019 року та звертаючись до суду з даним адміністративним позовом у 2024 році не навела обґрунтованих доводів щодо існування обставин, що на даний час порушують її права та які б свідчили про необхідність обміну її паспорта у формі ID-картки на паспорт у формі книжечки зразка 1994 року.
На думку суду, особисте ініціювання процедури оформлення позивачем паспорту громадянина України згідно приписів Закону №5492-VI та Порядку №302 має наслідком застосування норм саме вказаних правових актів, в тому числі, під час оформлення паспорта громадянина України у формі ID - картки.
При цьому, суд зазначає, що Порядком № 302 не передбачено можливість обміну паспорта громадянина України у формі ID - картки на паспорт у формі книжечки.
На переконання суду, відповідач, відмовляючи позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, діяв на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки на момент звернення позивачу вже було видано паспорт громадянина України у формі ID - картки, який був оформлений за допомогою засобів Єдиного державного демографічного реєстру внаслідок його волевиявлення, а тому правові підстави для оформлення паспорта у формі книжечки відсутні.
Крім того, слід звернути увагу, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2022 року по справі № 160/1/21 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв'язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід також зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження дій суб'єктів владних повноважень суд перевіряє відповідність спірних дій вимогам, зазначеним у частині другій статті 2 КАС України. Цей обов'язок виникає із завдань адміністративного судочинства, до яких належить справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до відповідача 1 - Відділу №4 у м.Дніпрі Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (49127, м.Дніпро, вул. 20-ти річчя Перемоги, буд. 51, код ЄДРПОУ 37806243), відповідача 2 - Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: вул. В. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева