04 липня 2024 року Справа № 160/680/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
за участі секретаря судового засідання Поліщук О.О.
за участі:
представника позивача Козадаєвої Н.Ю.
представника відповідача Михайленко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/680/24 за позовною заявою Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням ухвали від 10.05.2024 про роз'єднання позовних вимог, просить:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 28 листопада 2023 року №0350640413 про нарахування КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» штрафу в розмірі 71644,87 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами камеральної перевірки дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 06.11.2023 №40479/04-36-04-13/03341339, яким зафіксовано порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за вересень 2022 року. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням та вважає, що рішення прийнято за численних порушень. Згідно із п.76.2 ст.76, п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, однак КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» отримало лише один примірник акту без будь-якого супровідного листа. Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022, який набув чинності 17.03.2022, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 наступного змісту: «На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи». Законом №3219-ІХ від 30.06.2023, який набув чинності 01.08.2023, пункт 102.9 Податкового кодексу України виключений. Таким чином, з 17.03.2022 по 01.08.2023строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних були зупинені, що виключає нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних. При цьому, відповідачем не враховано, податковим правопорушенням є протиправне, винне діяння платника податків. Однак, вина позивача у виявленому порушенні строків реєстрації податкових накладних відсутня. Торгово-промислова палата листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України. Воєнний стан, постійні повітряні тривоги, загрози артилерійського обстрілу м. Нікополя, відсутність електроенергії та Інтернету внаслідок масованих ракетних атак та артилерійських обстрілів позбавили можливості підприємству працювати в нормальному режимі. Крім того, з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року сервер ДПС не приймав податкові накладні та розрахунки коригувань, що призвело до тисяч не зареєстрованих податкових накладних суб'єктів господарювання по всій території України. Дана проблема була вирішена Законом №2260-IX і вже з 27 травня 2022 року податкові накладні/розрахунки коригування за період з 01 лютого 2022 року до 30 червня 2022 року необхідно було зареєструвати до 15 липня 2022 року. Тобто податкові накладні/розрахунки коригування за період 5 місяців КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» повинно було зареєструвати протягом одного місяця. Затримка у реєстрації цих податкових накладних сталася саме через накопичення великої кількості незареєстрованих податкових накладних та перевантаження серверу ДПС. За вказаних обставин, оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 10.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/680/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області додаткові докази.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
26.01.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Камеральною перевіркою встановлено, що КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу в частині порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у кількості 403 шт., складених за вересень 2022 року. За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки №40479/04-36-04-13/03341339 від 06.11.2023. Позивач не скористався правом, визначеним п.86.7 ст.86 Кодексу щодо надання заперечень, лише обмежився несвоєчасним наданням пояснень. На підставі висновків акту прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає правомірними висновки акту перевірки. Позивачем не спростовано встановлені порушення податкового законодавства в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладених. Відповідачем акцентовано, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким відновлено обов'язки платників податків, в т.ч. реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних. Платником на доказ своєчасності подання на реєстрацію податкових накладних не надано до заперечень квитанцій, що надаються платнику у відповідності до Закону №851-IV від 22.05.2003 «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку №557. Щодо доводів позивача про неможливість виконання податкового обов'язку, відповідачем зауважено, що КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» не надано інформацію щодо подання заяви відповідно до Порядку №225, не підтверджено факт неможливості виконувати свої податкові обов'язки, зокрема, в частині щодо дотримання термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Відповідно КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНА» не входить до переліку платників, щодо яких прийнято рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком. До того ж, позивач не заперечує, що допустив пропуск граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Щодо визначення розміру штрафної санкції відповідач зазначає, що нові строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876 (тобто з датою складання, починаючи з 16.01.2023). За викладених обставин, відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог.
19.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з доводами відповідача за наступного. Щодо відсутності сертифікату Торгово-промислової палати позивачем зазначено, ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП адресований всім, кого це стосується. Лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором. Навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором. Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності. В позовній заяві зазначені обставини, які для позивача є форс-мажорними та повністю відповідають зазначеним ознакам. Щодо вини, позивачем зазначено, що платника податків не можна притягнути до відповідальності за просто винне податкове правопорушення, яке не є умисним. Відповідачем не доведено наявність вини позивача у формі умислу. Крім того, відповідачем не враховано, що на період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. За викладених обставин, нарахування штрафу є неправомірним, а прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним.
Ухвалою суду від 11.03.2024 постановлено перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.04.2024, а також повідомлено сторін, що розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі, зважаючи на що, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, позивачу - відповіді на відзив (у разі необхідності її подання) протягом п'яти днів з дня надання відзиву, та п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень відповідачу.
Копія ухвали суду разом із судовими повістками про виклик в суд надіслані сторонам.
18.03.2024 від позивача до суду надійшла заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
У підготовче засідання 04.04.2024 з'явилась представник позивача. Представник відповідача не прибув з урахуванням належного повідомлення про дату, час та місце проведення засідання, про причини неявки суд не повідомив. Судом постановлено проведення засідання за наявною явкою.
В підготовчому засіданні 04.04.2024 представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог. Для надання представнику позивача часу на обґрунтування необхідності розгляду заявлених позовних вимог в межах одного провадження у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.04.2024.
04.04.2024 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
10.04.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в якому зазначила, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Посилаючись на положення статті 172 КАС України, представника зауважила, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач керувався сприянням економії часу та виконанню завдання адміністративного судочинства.
Підготовче засідання 10.04.2024 не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпрі та Дніпропетровській області. Наступне підготовче засідання призначено на 02.05.2024.
11.04.2024 відповідачем подано клопотання про залишення без руху позовної заяви, у зв'язку із недоплатою судового збору, яке залишено без задоволення, оскільки судовий збір у справі сплачено у відповідності до вимог чинного законодавства.
15.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано клопотання про роз'єднання позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі різних актів перевірок.
15.04.2024 представником позивача подані додаткові пояснення щодо сплаченого судового збору, зазначивши, що судовий збір у справі сплачено двома квитанціями на суму 826,20грн. та 6441,00грн., а отже сплачений у належному розмірі.
Підготовче засідання 02.05.2024 не відбулось та справа була знята з розгляду у зв'язку із перебуванням судді у відпустці. Наступне засідання призначено на 10.05.2024.
У підготовче засідання 10.05.2024 з'явились представники сторін, однак судове засідання не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпрі та Дніпропетровській області.
Проти розгляду клопотання відповідача про роз'єднання позовних вимог у письмовому провадженні представники сторін не заперечували.
Ухвалою суду від 10.05.2024 клопотання відповідача про роз'єднання позовних вимог задоволено, роз'єднано позовні вимоги у справі №160/680/24.
В провадженні в адміністративній справі №160/680/24 залишено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 28.11.2023 №0350640413 про нарахування КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» штрафу в розмірі 71644,87 грн.
Ухвалою суду від 10.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/680/24, наступне засідання призначено на 23.05.2024.
23.05.2024 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в якому додатково до відзиву зауважено, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Тому зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних/розрахунків коригування, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-ІХ або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).
23.05.2024 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в якому зазначає про неправомірність застосування відповідачем розмірів штрафу відповідно до пункту 120-1 статті 120-1 ПК України. Законом №2876-ІХ від 12.01.2023 зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку граничного строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не враховано положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу. Крім того, відповідачем не враховано, що відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-ІХ КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» є об'єктом критичної інфраструктури, а отже безпосередньою ціллю обстрілів з боку російської федерації. Відповідно до довідки Нікопольської районної військової адміністрації Дніпропетровської області тривалість обласної повітряної тривоги та загрози артилерійського обстрілу в м. Нікополь у вересні 2022 року становила 29 год. 20 хв., у жовтні 2022 року - 45 год. 30 хв. Отже, несвоєчасна реєстрація податкових накладних виникла не з вини позивача, а через зовнішні об'єктивні обставини, на які підприємство не могло вплинути.
У підготовче засідання 23.05.2024 з'явились представники сторін. Представник позивача надала пояснення щодо заявлених позовних вимог. Під час засідання у м. Дніпрі було оголошено повітряну тривогу та припинено електропостачання в приміщенні суду.
У судовому засіданні оголошено перерву. Наступне засідання призначено на 04.06.2024.
У підготовче засідання 04.06.2024 з'явились представники сторін. Представник відповідача зазначила, що не погоджується з позовними вимогами з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях.
У підготовчому засіданні судом поставлено на розгляд питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження. Проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та вирішення цього питання у письмовому провадженні сторони не заперечували.
Ухвалою суду від 05.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 25.06.2024 на 14:30.
У судовому засіданні 25.06.2024 представники сторін надали свої пояснення щодо обставин, зазначених у поданих заявах по суті та додаткових поясненнях, закінчено з'ясування обставин справи, оголошено перерву до 04.07.2024.
В судовому засіданні 04.07.2024 досліджено докази. Представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог. Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала.
У судовому засіданні 04.07.2024 було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради зареєстроване 21.08.2001, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 03341339; перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Нікопольська ДПІ (м. Нікополь)); місцезнаходження юридичної особи: 53219, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Нікополь, вул. Перспективна, 180.
Згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності за КВЕД: 36.00 Забір, очищення та постачання води.
Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 08.07.1997 (іпн.33413304074).
06.11.2023 відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, головним державним інспектором Нікопольського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 03341339) щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки №40479/04-36-04-13/03341339 від 06.11.2023.
За висновками акту №40479/04-36-04-13/03341339 від 06.11.2023 перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: допущена затримка реєстрації в ЄРПН 403-х податкових накладних з датою складання вересень 2022 року по граничному строку реєстрації - 30.09.2022 при фактичній реєстрації в ЄРПН - 14.10.2022, та по граничному строку реєстрації - 15.10.2022 при фактичної реєстрації в ЄРПН - 07.12.2022.
Копію акту направлено засобами поштового зв'язку на адресу позивача та отримано 14.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.103 зворотній бік т.1).
28.11.2023 на підставі акту №40479/04-36-04-13/03341339 від 06.11.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0350640413, згідно з яким до Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних за звітний період - вересень 2022 року в ЄРПН, на загальну суму 71644,87 грн.
Відповідно до Додатку до податкового повідомлення-рішення №0350640413 від 28.11.2023 розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН такий: за податкові накладні, що складені у вересні 2022 року, у розмірі 10% та 30%.
Копію податкового повідомлення-рішення №0350640413 від 28.11.2023 направлено засобами поштового зв'язку на адресу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради та вручено 01.12.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивачем листом за вих.№60127/2342 від 04.12.2023 надано Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області пояснення щодо причин несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, акцентувавши, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН виникла не з вини КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ», а через зовнішні об'єктивні обставини, на які підприємство не могли вплинути, а саме: постійні повітряні тривоги, загрози артилерійського обстрілу в м. Нікополь, перебування працівників підприємства в укритті в ці години, відсутність електроенергії та Інтернету внаслідок масованих ракетних атак та артилерійських обстрілів.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0350640413 від 28.11.2023, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1, 19-1.1.2 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, що визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
За змістом підпунктів 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних.
Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Стаття 120-1 ПК України визначає відповідальність платників податку на додану вартість за порушення, зокрема, строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, відповідно пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що законодавцем чітко визначено обов'язок платника податку (продавця) в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. При цьому, реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу у розмірі, визначеному пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України.
При цьому, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р№ 533-IX (далі - Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Отже, пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.
Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 №211 з 12 березня 2020 року, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховною Радою прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
В подальшому, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв'язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
З огляду на наведене правове регулювання спірних правовідносин, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.
Оскільки податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, зокрема, щодо дотримання термінів реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п'ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, підставою для застосування до позивача штрафу та прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення стало встановлення порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН 403-х податкових накладних з датою складання: вересень 2022 року.
Суд враховує, що позивач фактично не заперечує, що податкові накладні за вересень 2022 року, які зазначені у переліку акту камеральної перевірки та розрахунку штрафу, зареєстровані з порушенням граничного строку їх реєстрації в ЄРПН, а відтак у контролюючого органу були правові підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Щодо доводів позивача про не врахування відповідачем неможливості Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради вчасно виконувати свої податкові обов'язки, суд зазначає наступне.
Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, зокрема, що порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
З метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок № 225).
Цим Порядком визначено, зокрема, підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) та правила надання заяви та документів, що доводять неможливість виконання податкових обов'язків тощо.
Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку №225 у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225.
Також, згідно з Порядком №225 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку на підставі відповідної заяви платника податків.
У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Позивач у позові та відповіді на відзив наполягає, що через обставини воєнного стану, постійні повітряні тривоги, загрози артилерійського обстрілу м. Нікополя, відсутність електроенергії та Інтернету внаслідок масованих ракетних атак та артилерійських обстрілів підприємство позбавлено працювати в нормальному режимі, що у сукупності зумовило несвоєчасність реєстрації податкових накладних за вересень 2022 року.
Однак, доказів звернення до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою про неможливість своєчасного виконання свого податкового обов'язку разом із документальним підтвердженням неможливості Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради своєчасно виконувати свої податкові обов'язки у певний період, матеріали не містять, позивачем таких доказів не надано.
Не містять матеріали справи і доказів прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання позивачем свого податкового обов'язку на підставі відповідної заяви платника податків.
За таких обставин, посилання позивача на неврахування відповідачем при прийняті оспорюваного податкового повідомлення-рішення обставин неможливості своєчасного виконання позивачем податкового обов'язку не можуть бути прийняті судом, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому, посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись поважною причиною для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних, норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України передбачають звільнення від відповідальності, зокрема за порушення строків реєстрації податкових накладних, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, і за умови підтвердження неможливості виконання платником податків обов'язків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, який враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Щодо посилань позивача на існування форс-мажорних обставин (воєнний стан), як на достатню підставу для підтвердження неможливості виконання своїх податкових обов'язків, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За змістом частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом.
Однак, доказів звернення Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради за отриманням відповідного сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, наявність яких унеможливила виконання ним податкових обов'язків у вересні 2022 року, позивачем не надано, матеріали справи не містять.
На переконання суду, платник, у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов'язань, не може посилатися лише на існування форс-мажорних обставин (воєнний стан), такі мають бути підтверджені документально в силу вимог Порядку №225.
Щодо посилань позивача на невірне застосування відповідачем розмірів штрафу, суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення від 28.11.2023 №0350640413, за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених за вересень 2022 року, штраф застосований у розмірі 10% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних, несвоєчасно зареєстрованої в ЄРПН - 715860,74грн., та у розмірі 30% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних, несвоєчасно зареєстрованої в ЄРПН - 195,87грн. - відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов'язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
За таких обставин, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX, або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.
Оскільки в межах спірних правовідносин позивач склав податкові накладні за вересень 2022 року та зареєстрував їх в ЄРПН з порушенням граничного строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, суд доходить висновку про правомірність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій щодо податкових накладних, складених за вересень 2022 року, на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Доводи позивача про те, що застосування штрафу є неправомірним, оскільки відповідачем не доведено вину Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради у допущеному порушенні строків реєстрації податкових накладних, суд вважає безпідставними з наступного.
Як зазначалось, притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% та у розмірі 30% від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних, несвоєчасно зареєстрованої в ЄРПН, у спірних правовідносинах відбулось за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення.
Так, відповідно до пункту 109.1. статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
При цьому, пунктом 109.3 статті 109 ПК України чітко визначено, що у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов'язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі №520/22505/21.
Отже, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини цієї особи.
Враховуючи, що у спірних правовідносинах позивача притягнуто до фінансової відповідальності за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, обов'язок встановлення його вини на контролюючі органи не покладений.
Щодо порядку проведення камеральної перевірки у досліджуваному випадку.
Так, позивач стверджує недотримання такого порядку через надіслання підприємству акту перевірки лише в одному в одному примірнику для підписання.
За нормами пункту 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 ПК України).
Суд зазначає, що термін «складається акт у двох примірниках» не означає обов'язку контролюючого органу надіслання цих двох примірників після підписання посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і реєстрації в контролюючому органі для підписання платнику, такої вимоги безпосередньо не закріплено законодавцем.
У зв'язку із цим, суд приходить до висновку, що надіслання одного примірнику акту позивачу не може бути підставою для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
За таких обставин, суд не вбачає порушень з боку відповідача, які стверджує позивач.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За вказаних обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 28.11.2023 №0350640413 прийняте відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 03341339, місцезнаходження: 53219, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Перспективна, 180) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2023 №0350640413 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складений 15.07.2024.
Суддя М.М. Бухтіярова